WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Канони політичного лідера з погляду когнітивної психології - Реферат

Канони політичного лідера з погляду когнітивної психології - Реферат

Реферат з психології
Канони політичного лідера з погляду когнітивної психології
Як свідчать житейські спостереження і дослідницька практика, усі політичні діячі найчастіше поділяються виборцями на "тих, що подобаються" і "тих, що не подобаються". Саме цей фактор оцінки, який має два полюси - позитивний і негативний, є провідним критерієм політичного вибору, яким керується виборець. Виникає запитання: що спонукає виборців кваліфікувати одних політиків як "гарних", "сучасних" і таких, що "викликають довіру", а інших - як "поганих", таких, що "символізують собою минулі часи" і "не викликають довіри"? Як можлива відповідь на це запитання, виникає припущення, що в процесі сприймання політичні діячі мимоволі зіставляються з деякими значущими еталонними зразками, що існують у свідомості виборців в готовому вигляді, і в результаті такого зіставлення кожний з них отримує відповідні характеристики та оцінки. Тож постає питання про форми існування та організацію цих еталонних зразків у масовій свідомості. Ми пропонуємо розв'язувати це питання виходячи з принципів когнітивної психології, яка, власне, й покликана досліджувати способи репрезентації знань і досвіду в людській свідомості.
Як відомо з психології сприймання, системи еталонів (у тому числі й еталонів політичних лідерів) формуються у свідомості населення під впливом суспільства і втілюють у собі канонічні уявлення про інших людей. Формування еталонів здебільшого відбувається стихійно, однак коли вони вже сформовані, то починають "говорити своє слово" під час сприймання і оцінювання соціальних об'єктів, у тому числі й політиків. За висловом О.О.Бодальова, вони "виконують роль "мірок", за якими відбувається зіставлення і віднесення об'єктів до того чи іншого класу в тій системі типів, що сформувалася у свідомості суб'єктів сприймання" [29; с.121].
Що ж до питання про представлення нормативних канонів, або еталонів політичного лідера в людській свідомості, то експериментальна когнітивна психологія розглядає його як проблему репрезентації досвіду. Проблема репрезентації людського досвіду і те, що когнітивні психологи зазвичай називають "внутрішніми репрезентаціями", або "кодами", є давньою соціально-психологічною і філософською проблемою. Філософи й теологи епохи Ренесансу пропонували різноманітні схеми розташування знань у головному мозку людей і вживали термін "когнітивні карти" [Солсо]. З тих часів ідея "когнітивних карт" набула істотних змін, однак залишилася не менш актуальною.
У результаті сучасних експериментальних досліджень було з'ясовано, що репрезентація уявлень про навколишній світ не є його точним відтворенням. Одного разу сформовані уявлення абстрагуються, певним чином "згортаються" (кодуються) і зберігаються надалі в пам'яті людини у вигляді своєрідних "інформаційних пакетів", що готові "розгорнутися" у будь-який слушний момент. Дослідження в галузі експериментальної психосемантики (Ч.Осгуда, О.Шмельова, В.Петренка, О.Артем'євої та ін.) довели існування механізмів, які закономірно впорядковують, "пакують" досвід взаємодії людини з навколишнім світом у спеціальні когнітивні структури ("концепти" за - У.Джемсом, "конструкти" - за Г.Келлі, "перцептивні семантичні універсалії" - за О.Артем'євою, "когнітивні контролі" - за М.Холодною, "когнітивні схеми" - за Р.Солсо, "категоріальні структури" - за В.Петренком та О.Шмельовим тощо). Усі ці когнітивні структури об'єднує спільна ідея про те, що саме вони зумовлюють конкретні прояви інтелектуальної активності людей і сприймання ними навколишньої дійсності, в тому числі й соціально-політичної. У цих когнітивних структурах у "згорнутому" вигляді представлені наявні інтелектуальні ресурси суб'єкта, які здатні актуалізувати й "розгортати" особливим чином зорганізовані "ментальні простори", в межах яких будується конкретний образ конкретної ситуації (іншої людини, політичного діяча тощо). Отже, репрезентація досвіду є тим механізмом, що перетворює формальні зовнішні стимули на значущі "внутрішні символи" і є суб'єктивною формою бачення того, що відбувається довкола.
Одним з перших намагався аналізувати особливості сприймання людиною навколишнього світу, враховуючи характеристики її когнітивної сфери, Г.Келлі у своїй теорії особистісних конструктів. Згідно з Г.Келлі, людина сприймає, інтерпретує і оцінює дійсність на підставі суб'єктивного досвіду, представленого у вигляді системи особистісних конструктів. Конструкти за змістом є суб'єктивними оцінними двополюсними шкалами, що утворені різноманітними ознаками та їх антонімами. За допомогою особистісних конструктів люди сприймають навколишній світ (події, явища, соціальні об'єкти тощо). Залежно від кількості конструктів у ментальному досвіді людини та ефективності "взаємодії" їх між собою в людській свідомості вибудовуються ті чи ті моделі навколишньої дійсності. За визначенням Г.Келлі, конструкти є особливим суб'єктивним засобом, що створений людьми, валідизований ними на практиці і покликаний допомагати їм витлумачувати події навколишнього світу та прогнозувати їх. З одного боку, конструкти є самостійними смисловими утвореннями і мають риси структури, а з іншого - вони є інструментальним засобом диференціювання об'єктів і мають риси процесу. Виникнувши одного разу на одних елементах, вони набувають самостійності і можуть бути перенесені на будь-які інші елементи. На думку Р.Солсо, поняття "конструкт" має спільні риси з деякими поняттями лінгвістики і психолінгвістики (такими як "семантична ознака", "семантична одиниця", "семантичний компонент"), однак воно не обмежується функціями лише мовного утворення. Конструкт - це "і спосіб сприймання, і спосіб дії, і канал руху та перетворення інформації".
Теорія особистісних конструктів не набула широкого практичного вжитку в політико-психологічних дослідженнях, проте основні її положення послужили стимулом для низки досліджень, присвячених уточненню і поглибленню уявлень про репрезентацію і структурні аспекти когнітивного досвіду людини та механізми ідентифікації інформації, що надходить ззовні.
Іншою відомою концептуальною моделлю репрезентації досвіду в свідомості є семантична
Loading...

 
 

Цікаве