WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Уявлення населення про стан і функціонування політичної системи суспільства - Реферат

Уявлення населення про стан і функціонування політичної системи суспільства - Реферат

прав нацменшин, свободу слова, засобів масової інформації. Саме відчуття невдоволеності, стурбованість суперечністю, розбіжністю між конституційною та реально існуючою системою політичних відносин висунуло нормативну підсистему, образно кажучи, в центр суспільної уваги.
Суто декларативний характер конституційно закріпленої системи політичних відносин підкреслюють і закордонні автори: "Існує дивний елемент символічних прикрашуючих шат, котрі бентежать і вводять в оману західних спостерігачів: конституції, парламенти, вибори, референдуми, місцеве самоврядування і т. ін. Ті, хто з ними стикаються, лише згодом розуміють, наскільки все це є нісенитницею і наскільки інструментальну роль воно виконує …" [3].
Другий критерій, що визначає сприймання громадянами політичної системи, швидше за все оцінює демократичність політичних інститутів та ефективність їх діяльності. Саме цей смисл, на нашу думку, найбільш точно відображає те спільне, що могло стати підставою для об'єднання в одну групу таких суджень: "Роль політичних партій у громадсько-політичному житті України зростає"; " Україна впевнено прямує шляхом демократії"; "Незважаючи на економічну скруту, держава докладає значних зусиль для підтримки національної культури та науки"; " Демократичні методи ведення політичної боротьби в Україні поступово стають нормою"; " В Україні неухильно розбудовується правова держава"; " За роки незалежності Україна налагодила ефективні відносини з іншими країнами, успішно інтегрувалася в міжнародне співтовариство"; " Роль недержавних та суспільних організацій у політичному житті українського суспільства зростає"; " За роки незалежності в Україні створено дієспроможну державну владу"; " Політична система України поступово наближається до демократій західного типу"; " Останнім часом все більше владних повноважень делегується центром місцевим органам влади, зростає роль регіонів у суспільно-політичному житті країни"; " Українське суспільство поступово повертається до загальнолюдських моральних норм та цінностей"; "Останнім часом вирішенню екологічних проблем приділяється значна увага"; "Серед ділової та політичної еліти України зростає кількість справжніх фахівців"; "Органи політичної влади дотримуються принципу гласності у висвітленні своєї діяльності"; "Ритм політичному життю країни сьогодні задає Верховна Рада"; "Українська влада веде нещадну боротьбу з кримінальними структурами"; "Міжнародний авторитет України за роки незалежності зміцнів і зростає"; "Владні структури намагаються вирішувати спірні питання з учасниками акцій протесту переважно шляхом переговорів"; "Україна обрала курс на утвердження принципів соціальної справедливості"; "Політичні симпатії наших співгромадян стають все більш визначеними, а суспільство в цілому - політично більш структурованим"; "В економіці країни намітилися позитивні тенденції"; "Наш Президент, Уряд та парламент неухильно дотримуються діючих законів"; "Закон є однаковим для всіх українських громадян"; "Церква в Україні є важливим чинником державотворення".
Кількість респондентів, які не погодилися із висловленими судженнями, як правило у двічі, перевищувала кількість тих, хто поділяє наведені оцінки. Оскільки у більшості з наведених суджень йдеться про державу, партії, громадсько-політичні об'єднання, можна зробити висновок, що за допомогою другого критерію населення намагається оцінити інституційну підсистему політичної системи.
Третій критерій оцінки громадянми політичної системи являє собою оцінку легітимності засобів і способів реалізації влади - насамперед примусу та насилля. Назву цього критерію визначив зміст виявленої в процесі психосемантичного дослідження смислової опозиції. На одному з її полюсів зосередилися такі судження: "Застосування сили проти страйкарів, учасників акцій протесту поступово стає нормою", "В країні поступово встановлюється тоталітарний режим", "Результати останніх президентських виборів в Україні вважаю сфальсифікованими", "Радянська політична система була демократичнішою, ніж та, що існує в Україні зараз", " Оприлюднювати свої політичні переконання у нашій державі небезпечно", "В Україні здійснюється політика насильницької українізації", "В Україні фактично відсутні ЗМІ, здатні об'єктивно інформувати населення про те, що насправді відбувається в державі",
Протилежний полюс згаданої смислової опозиції був представлений одним судженням: " Л.Кучма є всенародно обраним Президентом України"
По суті, маємо критерій, що оцінює функціональну підсистему - основу політичного режиму. Цікаво, що комунікативна підсистема в уявленнях населення виявилися нероздільно пов'язаною з підсистемою функціональною, що ще раз підверджує майже цілковиту відсутність в країні по справжньому незалежних ЗМІ.
Останнім, суб'єктивно найменш значущим критерієм оцінки політичної системи, виявився ступінь її стабільності. Цей критерій презентували наступні судження: "Україна живе в постійному очікуванні або відставки Уряду, або дострокових парламентських чи президентських виборів", " В Україні посилюється страйковий рух, численішими стають інші акції протесту", "В українському суспільстві все виразнішими стають ознаки стагнації, застою", "Екологічна ситуація в країні погіршується, генофонд народу зазнає тяжких втрат", "Українські реформи тупцюють на місці через небажання центральних органів влади здійснювати їх", "Ринкова ідеологія не сприймається більшістю населення", "В окремих регіонах України цілком можливі конфлікти, подібні до російсько-чеченського", "Політико-ідеологічні орієнтації переважної більшості населення залишаються невизначеними", "Більшість українських законодавців та представників виконавчої влади є маріонетками в руках іноземних політиків", "Між Президентом, Урядом і Верховною Радою посилюється протистояння", "Міжусобна війна між українськими політичними партіями загострюється
Проведене дослідження дозволило виявитиструктуру уявлень громадян про політичну систему і співставити її з тими, що існують в політології. (Нагадаємо, що у політології немає єдності у визначенні структури політичної системи. Кількість її елементів варіює від дослідження до дослідження). Виявлена за допомогою психосемантичних методів структура уявлень громадян про політичну систему виявилася дуже близькою до структури тих авторів, які пропонують виділяти у політичній системі суспільства інституціональну, нормативну, функціональну, та комунікативну підсистеми.
В ситуації реформування політичної системи представники різних політичних сил пропонують свої варіанти та шляхи відповідних трансформацій. Конкурентоспроможність пропонованих проектів та концепцій, їх життєздатність багато в чому визначається ступенем їх привабливості, рівнем їх відповідності тому, що прийнято називати менталітетом народу. Успіх реформування політичної системи врешті-решт залежатиме й від того, як буде сприйнята ця реформа.
Співставлення особливостей сприймання політичної системи політиками та населенням дає підстави стверджувати, що в той час як політики особливого значення надають реформуванню інституційної підсистеми політичної системи і сперечаються з приводу доцільності посилення ролі партій як інструменту реалізації політичних інтересів та обмеження всевладдя державно-бюрократичного апарату, пересічні громадяни більше переймаються тим, у який спосіб буде реформована нормативна підсистема політичної системи. Найбільше їх хвилює, аби новостворена політична система була справедливою, здатною відображати інтереси більшості громадян.
?
Список літератури
1. Результати всеукраїнського репрезентативного опитування проведеного факультетом соціології та психології Київського національного університету ім.Т.Г.Шевченка спільно з Департаментом політичних наук університету штату Айова (США) // "День", 14.06.01, с.1.
2. Україна посткомуністична: суперечності та перспективи соціально-політичного розвитку //ж. "Політична думка" № 1, 1993, с. 18 - 21
3. Штомпка П. Социология социальных изменений / Пер. с англ. под ред. В.А. Ядова. - М.: Аспект пресс, 1996. - С.181.
Loading...

 
 

Цікаве