WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Уявлення населення про стан і функціонування політичної системи суспільства - Реферат

Уявлення населення про стан і функціонування політичної системи суспільства - Реферат

Реферат з соціології
Уявлення населення про стан і функціонування політичної системи суспільства
Спираючись на дані репрезентативних соціологічних опитувань показано, що в громадській думці немає єдності щодо ідеалу бажаної для України політичної системи. За допомогою психосемантичних досліджень виявлені чотири основні критерії оцінки існуючої політичної системи пересічними громадянами: "відповідність існуючих норм суспільно-політичного життя ідеалам соціальної справедливості", "демократичність політичних інститутів та ефективність їх діяльності", "легітимність засобів і способів реалізації влади", "ступінь стабільності". Зроблено висновок про те, що в той час як політики та політологи особливого значення надають реформуванню інституційної підсистеми політичної системи, пересічні громадяни більше переймаються тим, чи буде реформована і у який саме спосіб зміниться її нормативна підсистема.
Головною метою формування нової політичної системи у проекті концепції її реформування проголошено перехід до справжньої, дієвої народної демократії. За взірець тут виступають демократії західного зразка. Політичні системи, подібні до західних демократій, найбільше приваблюють наших співвітчизників. Кількість тих, хто хотів би утвердження в Україні політичної системи саме такого зразка, складає 44% [1].
Відновлення політичної системи, подібної до тієї, що була в СРСР, прагне дещо менша кількість громадян - 32%, хоча кількість тих, хто дотримується думки, що Радянська політична система була демократичнішою, ніж існуча в Україні зараз, за даними опитування, проведеного Інститутом соціальної та політичної психології, становить 43%.
Бажаючі консервувати існуючу політичну систему перебувають в абсолютній меншості. Їх усього 6%. І це, не зважаючи на те, що кількість тих, хто вважає, що політична система України й досі зберігає родимі плями системи радянської, соціалістичної складає майже 40%.
З наведених даних випливає, що в громадській думці немає єдності щодо того ідеалу, до якого має рухатися політична система України. Громадська думка у цьому питанні залишається поляризованою за незначної переваги тих, хто схильний орієнтуватися на західні демократії.
Як же громадяни оцінюють рух України до цього ідеалу? Кількість оптимістів, які вважають, що "політична система України поступово наближається до демократій західного типу", становить 17%. Кількість тих, хто вважає, що "Україна впевнено прямує шляхом демократії", що "в нашій країні неухильно розбудовується правова держава" є ще меншим, і становить близько 13%. Більшість же наших громадян переконані, що "в українському суспільстві все виразнішими стають ознаки стагнації, застою". Таку думку поділяє 56% опитаних.
А як же громадяни оцінюють існуючу політичну систему, до якого типу вони її відносять, якими критеріями оцінки вони при цьому послуговуються? Як відомо, в основі різноманітних типологізацій політичних систем, які пропонуються політологами, може лежати специфіка або системних якостей, або політичної природи досліджуваних об'єктів [2].
З точки зору особливостей її загальносистемних якостей система політичних інститутів сучасної України може бути охарактеризована у межах різних типологій за допомогою наступних критеріїв: стабільна - нестабільна, сприйнятлива (несприйнятлива) до соціальних новацій; швидкі темпи соціальних процесів - повільні темпи соціальних процесів, молода система - наявність значного історичного досвіду державності; колоніальна, залежна - самостійна, незалежна; централізована - децентралізована; спроможна (неспроможна) забезпечити нормальне функціонування сучасного цивілізованого суспільства; відкрита - закрита; умови в яких існує політична система: економічні, екологічні, культурні, духовні, міжнародні тощо.
З точки зору особливостей політичної природи існуючої в сучасній Україні системи політичних інститутів для оцінки політичної системи можуть бути використані такі критерії: правова - перехідна - неправова; легітимна - нелегітимна для більшості населення; конфронтаційна - перехідна - консенсуальна (за моделлю розв'язання соціальних конфліктів); миролюбна - войовнича, агресивна (за міжнародною політикою); соціальна - антисоціальна; атеїстична - світська - релігійна; етатизована - громадянська; загальнонародна - з політичним домінуванням певних соціальних верств; соціалістична - перехідна - капіталістична; поліетнічна, полікультарна - моноетнічна, монокультурна; монолітна - перехідна - плюралістична тощо.
За характером політичного режиму, як відомо, політична система суспільства найчастіше ідентифікується за наявністю таких ознак: демократична, авторитарна, автократична, диктаторська, тоталітарна, анархічна, охлократична, змішана.
Як бачимо, політична система суспільства може бути оціненеа за досить багатьма параметрами. Багато з наведених вище оцінок звучить у ЗМІ, використовується пересічними громадянами. Однак категорії буденної свідомості, на відміну від категорій наукових, являють собою синкретичні, розпливчасті узагальнення, а в якості їх носія можуть виступати не тільки вербальні ярлики, що були вироблені політологами, але й образи, символи, поетичні метафори. Вивчення цих категорій, аналіз уявлень громадян про політичну систему суспільства є важливим, оскільки її образ значною мірою визначає реальну поведінку громадян (електоральну, економічну тощо).
Дослідження, проведене співробітниками Інституту соціальної та політичної психології АПН України за допомогою спеціальних психосемантичних методів дозволило виявити основні смислові критерії, за допомогою яких населення оцінює існуючу в Україні політичну систему.
Перший, найсуттєвіший критерій оцінки громадянами існуючої політичної системи полягає у визначенні ступеня її соціальної справедливості. За допомогою цього критерію громадяни намагаються визначити, в чиїх інтересах діє існуюча політична система, чиї інтереси вона захищає.
Зміст першого критерію оцінки визначається смисловим протиставленням, яке можна було б сформулювати так: "Відповідає ідеалам соціальної справедливості - не відповідає таким ідеалам ".
На одному полюсі згаданого смислового протиставлення зосередились наступні судження: "Для наших можновладців закони не писані"; "Політична влада в державі поступово зосереджується в руках олігархів та "нових українців"; "Внутрішня та зовнішня політика підпорядкована насамперед інтересам нової бюрократії, чиновництва"; "Соціально незахищені верстви населення кинуті владою напризволяще, кожен змушений виживати, як може"; "Українська влада грабує свій народ, роблячи багатих багатшими, а бідних - біднішими"; "Влада в державі знаходиться в руках мафіозних кланів"; "Абсолютна більшість громадян України не має жодних важелів впливу на існуючу владу"; "Все частіше влада вдається до тактики мовчазного ігнорування вимог невдоволених громадян"; "Наше суспільство все більше віддаляється від ідеалів соціальної справедливості"
З судженнями із наведеної вище групипогоджувалась переважна більшість опитаних. Антитезою цієї групи суджень став такий вислів: "Найголовніші політичні проблеми в країні вирішуються відповідно до волі більшості громадян". На жаль, саме із цим судженням не погодилися найбільша кількість тих, хто дав ствердну відповідь стосовно першої групи висловлювань. Кількість тих, хто вважає, що найголовніші політичні проблеми в сучасній Україні не вирішуються відповідно до волі більшості громадян, становить 77%.
Оскільки наведені вище судження певною мірою відображають певні, насамперед неписані, правила і норми поведінки, можна вважати, що маємо справу з намаганням громадян оцінити за їх допомогою нормативну підсистему існуючої в Україні політичної системи. Той факт, що саме ця група суджень посіла перше місце, вказує на особливу суб'єктивну значущість для пересічних громадян саме нормативної підсистеми.
Підвищена чутливість громадян саме до нормативної підсистеми скоріше за все пов'язана з невиконанням існуючих законів, хоча вони й визнані Радою Європи як одні з кращих, оскільки декларують широке коло прав людини,
Loading...

 
 

Цікаве