WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Політична ідентифікація як компонента соціальної адаптації особистості - Реферат

Політична ідентифікація як компонента соціальної адаптації особистості - Реферат

лібералізм, консерватизм та традиціоналізм. Кожному з названих напрямів властиві відповідні традиційні переконання та орієнтири. Ці якості не є сталими рисами особистості, а скоріше її ставленням до деяких суспільних, економічних і політичних справ. Ю.Єжаком виявлено, що у молоді досить часто спостерігається співіснування різних політичних орієнтацій. Таке явище, на його думку, пов'язано з розбіжністю між традиційно-сімейними та суспільно-науковими поглядами. Так, встановлено, що політичні орієнтації дітей дуже близькі за змістом до батьківських. Тобто, сімейне виховання формує внутрішній каркас особистісних поглядів та переконань. Тоді як школа, навпаки, розвиває у дитини нові погляди на світ, які в широкому розумінні значно відрізняються від сформованих попередньо. Молодь часто не помічає різниці між ними, оскільки їх погляди формувалися раніше усвідомлення наявності суперечності у цих соціальних установках [3].
Особистість з консервативними настановами, на думку Т.Кузьменко, намагається уникнути невизначеності, прагне упорядкування як зовнішнього світу, так і внутрішніх станів та контролю над ними [2]. Консерватори прихильники стабільності та незмінності. Вони вважають, що зміни можливі лише внаслідок наполегливої праці та поважання традицій. У молоді такого спрямування, виявлено почуття патріотизму, прихильність до теоретичних традицій, відданість та вірність ідеалам, потреби в увазі, турботі й піклуванні з боку влади. Відстежено у них також наявність абстрактного розуміння свободи, відірваного від конкретної ситуації [3].
Молодь із ліберальною спрямованістю переконана в цінності особистості та її вільного вибору. Свобода ними постулюється як найвищацінність людського буття. Характерним для них є толерантне та лояльне ставлення до інших політичних сил. За результатами дослідження Ю.Єжака, лібералам властиве переконання, що не варто активно втручатись у розвиток суспільних процесів. Якщо й є якісь порушення, то поступово вони будуть усунуті, оскільки люди не будуть підтримувати можливість зміни кращого на погане, і у такий спосіб добро саме має перемогти [3]. Що узгоджується з традиційною ліберальною ідеєю поступового оновлення існуючого порядку. Для молоді ліберального типу мислення властиве врахування об'єктивних соціальних умов і труднощів, пошук подолання останніх. Вони є прихильниками поступового планового і систематичного господарчого розвитку, що базується на наукових засадах.
Традиціоналісти на відміну від лібералів стверджують інтегративний інтерес і спільну колективну волю. Варто зазначити певну психологічну особливість у свідомості молоді такого типу, на якій наголошує Г.Г.Дилігенський [1]. Так звана "колективність" виникає в особистості у зв'язку з потребою у допомозі соціуму. У своєму ставленні до інших вона все ж залишається індивідуалістом. Пріоритет "загальних інтересів" у такому випадку трактується гарантією збереження персональних інтересів. Така позиція визначена автором через інфантильний егоцентризм: маленька дитина чекає на допомогу від дорослого, але ще не в змозі розділити його турботи.
Радикальна особистість - тяжіє до спонтанних, нестандартних рішень, до ризику, який в її ціннісній системі посідає не останнє місце. В їх ієрархічній системі стоїть вище власне "право на поразку", ніж чуже "право на успіх". Ю.Єжак охарактеризував таку молодь як "неспокійну духом", якій все не подобається. Вони мають власну концепцію кращого суспільного устрою [3]. Радикали проповідують ідею негайного розвалу існуючого порядку і заміни його новим. Вони вважають власні погляди як найбільш слушні, а всі інші, відмінні від їхніх, - ворожими. Їхня система переконань не дозволяє їм прийняти інші погляди, які вони відразу починають трактувати як чужі. Протиріччя полягає у тому, що вони, пропонуючи впровадити у життя радикальні зміни у господарство і методи управління, прагнуть скоріше побудувати соціалізм у всьому світі.
Результати дослідження політичних переконань молоді Ю.Єжака дозволяють твердити, що гнучкість політичних переконань властива найчастіше молоді, яка виховувалась в атмосфері дискусій, неузгодженості поглядів, конфронтації різних тверджень, ідеологічних битв і взаємного переконування за допомогою аргументів, які можна перевірити. Тоді як молодь, що вихована в умовах відсутності конфронтації різних поглядів та із сильним почуттям суб'єктивної, виявляє небажання суспільних змін і виробляє власну інтерпретацію нових подій, відповідно до своїх поглядів. У відповідях досліджуваних цього типу відстежено догматизм і суб'єктивізм, відсутність намагання зрозуміти складність нових підходів, ворожість у сприйнятті всього нового [3].
Отже, соціальна адаптація особистості відбувається через процес формування політичних переконань, що визначає її ставлення до політичної дійсності.
?
ЛІТЕРАТУРА:
1.Дилигенский Г.Г. Индивидуализм старый и новый: личность в социуме // Полис.- М., 2000. - № 5. - С. 5 - 15.
2. Кузьменко Т. Життєві орієнтації особистості: об'єктивні та суб'єктивні фактори їх формування і змін // Нова політика. - К., 1999. - №4. - С. 33 - 39.
3. Kolоdziej A. Rola grup spolecznych i osob znaczacych w procesie przystosowania spolecznego jednostki // Psychologia wychowawcza. - Warszawa, 1973. - Tom 16. - S. 174 - 181.
Loading...

 
 

Цікаве