WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціальний захист в Україні - Реферат

Соціальний захист в Україні - Реферат

визнає:
" мінімальний розмір заробітної плати (станом на: 1 квітня 2000 року - 90 гривень, з 1 липня 2000 року - 118, з 1 січня 2002 року - 140; з 1 липня 2002 року - 165 гривень на місяць; з 1 січня 2003 р. -185, а з 1 липня 2003 - 237 грн. за Законами України "Про встановлення мінімальної заробітної плати" на 2000, 2002 та 2003 рр..);
" мінімальний розмір пенсії за віком (86 грн. 90 коп., - разом із цільовою грошовою допомогою на прожиття станом на 2003 р.);
" неоподатковуваний мінімум доходів громадян (17 гривень станом на 2003 р.);
" розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат.
Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Також з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо: 1) рівня життя населення, що постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС; 2) рівнів оплати праці працівників різної кваліфікації в установах та організаціях, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів; 3) стипендій учням професійно-технічних та студентам вищих державних навчальних закладів; 4) індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін; 5) надання гарантованих обсягів соціально-культурного, житлово-комунального, транспортного, побутового обслуговування та обслуговування у сфері освіти, охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, торгівлі та громадського харчування; 6) забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах та послугах окремим категоріям громадян, які потребують соціальної підтримки.
Винятково законами України визначаються: 1) мінімальний розмір заробітної плати; 2) мінімальний розмір пенсії за віком; 3) неоподатковуваний мінімум доходів громадян; 4) величина порогу індексації грошових доходів громадян; 5) пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.
З метою дотримання державних соціальних гарантій здійснюється державний моніторинг (спостереження, оцінка і прогнозування) шляхом: 1) щомісячної оцінки вартісної величини основних державних соціальних стандартів; 2) ведення державного статистичного обліку щодо дотримання державних соціальних стандартів і нормативів; 3) поточного коригування вартісних величин державних соціальних нормативів та нормативів витрат (фінансування) залежно від зміни цін та інших умов їх формування. За результатами моніторингу здійснюється перегляд розмірів державних соціальних гарантій в порядку, що визначається законами.
3. Соціальне страхування в Україні
Принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні визначають Закони України "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"(14.01.1998), "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"(02.03.2000), "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"(18.01.2001), "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"(23.09.1999) та інші. Відносини у сфері страхування, порядок створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та громадян визначає Закон України "Про страхування"(7.03.1996 із змінами на 2002 р.) та інші.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання, називається страховий ризик.
Страхування здійснюється страховиками (державні та приватні) щодо страхувальників (юридичні та фізичні особи). Страховики - державні організації, чи приватні фінансові установи, створені у будь-якій формі господарських товариств, які одержали ліцензію на здійснення страхової діяльності. Страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.
Об'єктами страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані:
" з життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування);
" з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);
" з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).
За формою страхування може бути: загальнообов'язковим державним, добровільним та обов'язковим.
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (роботодавцем), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Завданням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування є встановлення гарантій щодо захисту прав та інтересів громадян, які мають право на пенсію, а також на інші види соціального захисту, що включають право на забезпечення їх у разі хвороби, постійної або тимчасової втрати працездатності, безробіття з незалежних від них обставин, народження дитини, необхідності догляду за малолітньою дитиною або дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї, смертігромадянина та членів його сім'ї тощо.
Залежно від страхового випадку основними видами загальнообов'язкового державного соціального страхування є: 1) пенсійне страхування; 2) страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; 3) медичне страхування; 4) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,
Loading...

 
 

Цікаве