WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Складові елементи соціальної роботи - Реферат

Складові елементи соціальної роботи - Реферат

ресурси. Джерелами інформації можуть бути свідчення самого клієнта, інших людей (сусідів, родичів, соціальних працівників інших агенцій тощо) та документи, які містять необхідну інформацію. Процес оцінювання може тривати не одну зустріч і розтягнутися у часі. Не варто переходити до наступного етапу роботи, якщо оцінювання проведено не достатньо. У
процесі ретельного оцінювання можна не лише дослідити проблему та її причини, але й побачити ресурси та слабкі сторони клієнта.
На фазі планування відбувається узгодження з клієнтом мети, завдань, обираються методи роботи, визначаються ресурси та часові межі. Як правило, на цьому етапі укладається контракт - письмова угода, яка накладає зобов'язання на клієнта та соціального працівника. Контракти соціальної роботи не мають юридичної сили, але вони накладають певні моральні зобов'язання, які є результатом тривалих обговорень двох сторін. Контракт може бути усним або письмовим. Контракт може, умовно кажучи, ґрунтуватися на таких пунктах (18):
1. Постановка цілей та завдань. Важливо встановити тільки реальні цілі.
2. Визначення конкретної роботи, необхідної для досягнення цих цілей.
3. Чітке визначення того, за що несе відповідальність і що пропонує кожна сторона.
4. Визначення конкретних методів роботи, які будуть використову-ватися.
5. Що буде вважатися порушенням контракту, і які заходи вживати-муться за це.
Планування роботи повинно відбуватися разом з клієнтом, а не замість нього, інакше - буде складено план для соціального працівника, а не для клієнта. План можна скласти тільки за умов проведення ретельного попереднього оцінювання.
Фаза виконання передбачає, що клієнт виконує заплановане, спира-ючись на соціального працівника, а соціальний працівник використовує необхідні навички для здійснення представництва клієнта. Важливою ха-рактеристикою фази виконання є моніторинг - поточне оцінювання роботи, аналіз невдач та досягнень, сильних та слабких сторін плану тощо.
На фазі кінцевого оцінювання визначається ефективність результатів роботи, обговорюється процес допомоги, його продуктивність. Важливою складовою цієї фази є завершення стосунків між соціальним працівником та клієнтом: необхідно, щоб людина вийшла з ролі клієнта.
Рух по фазах процесу соціальної роботи може відбуватися не тільки в описаному вище напрямку: первинне оцінювання, планування, виконання, кінцеве оцінювання. Можливе повернення від однієї стадії до іншої. Так, наприклад, якщо фаза виконання зазнає постійних невдач, то, можливо, не досить чітко була спланована робота або погано було проведено первинне оцінювання. Але так чи інакше втручання соціального працівника під час роботи з конкретним випадком має проходити вказані фази.
Групова робота як метод соціальної роботи
Сьогодні існує три моделі групової роботи (19):
- терапевтична групова робота - групова психотерапія;
- соціальна групова робота;
- групи самодопомоги.
Соціальна групова робота - метод соціальної роботи, який допомагає індивіду покращити соціальне функціонування за допомогою цілеспрямо-ваного групового досвіду та дозволяє більш ефективно справлятися з про-блемами. Виділяють освітні, дискусійні, соціальні терапевтичні групи.
Освітні групи займаються обміном інформацією та формуванням на-вичок через прямі інструкції. Це необхідно як для набуття нових знань та вмінь, так і для підготовки до наступного етапу життя (наприклад: до та після виписки з лікарні).
Дискусійні групи мають на меті обговорення питань, проблем, які є актуальними для певного кола людей. Відбувається обмін досвідом, пог-лядами між учасниками групи.
Соціальні терапевтичні групи ставлять собі за мету підтримку адап-тивних форм поведінки або модифікацію неприйнятних форм поведінки (зловживання психоактивними речовинами, асоціальна поведінка).
У соціальній роботі виділяють групи самодопомоги, взаємодопомоги, самокеровану групову роботу. Вибір терміну не є принциповим моментом для відображення сутності діяльності груп. Групи самодопомоги є колективною спробою індивідів, що мають схожий досвід, об'єднатися для співпраці з метою реалізації власних потреб чи потреб громади за допомогою обміну інформацією, взаємопідтримки та, в деяких випадках, представництва.
Виділяють певні типові ознаки, що допомагають ідентифікувати групу як групу самодопомоги:
- гнучка структура, що визначає її мобільність в наданні допомоги;
- люди зі спільним життєвим досвідом, ситуацією чи проблемою зби-раються разом, щоб щось змінити;
- почуття причетності, бажання допомагати іншим і прагнення розді-лити з ними сьогодення та майбутнє;
- право прийняття рішень щодо діяльності групи належить тим, хто до неї входить, і засноване на принципі демократичності;
- навіть у разі існування ієрархії керівники не мають в своєму роз-порядженні системи заохочень та санкцій, які є силовим засобом. Члени групи залишають її, коли вона перестає відповідати їхнім потребам;
- члени групи прямо чи опосередковано отримують користь віддіяль-ності групи;
- діяльність часто викликана необхідністю протистояти ізольованості, дискримінації та іншому негативному ставленню спільноти до певної групи людей.
Одна з найважливіших ознак груп самодопомоги полягає у тому, що вони діють без участі професіоналів, хоча останні можуть бути залучені на етапі створення груп як консультанти, але ні в якому разі не як лідери.
Робота в громаді - це процес допомоги спільноті шляхом організації колективних дій (20). Термін "громада" вживається у двох значеннях:
- територіальна громада, тобто об'єднання людей, які мешкають на одній території;
- громада за інтересами, тобто об'єднання людей, які є близькими за інтересами або проблемами (хвороба, догляд за дітьми з вадами тощо).
В американському визначенні "громади" (21) наголошується на тому, що це "групи індивідів або сімей, члени яких
- поділяють певні цінності, мають спільні інтереси,
- або користуються послугами певних служб та організацій,
- або живуть в одній місцевості".
Догляд у громаді протистоїть по своїй суті резидентному догляду (або догляду в інтернатних установах) і передбачає організацію та розвиток послуг, необхідних громаді для того, щоб її члени почували себе комфортно. Так, наприклад, у громаді, в якій розвинено догляд за дітьми з розумовими вадами, будуть створені денний та кризовий центри, групи самодопомоги батьків, центр раннього втручання, патронаж, реабілітаційні служби, групи тимчасового догляду тощо. Тому сім'ї, яка має дитину з розумовою вадою, не потрібно поміщати її до інтернату і, таким чином, ізолювати і позбавляти можливості розвиватися у звичних та захищених умовах.
Отож, у громаді має бути створено достатньо служб та організацій, які б відповідали потребам різних груп клієнтів. Велика роль у цьому процесі належить соціальному працівнику, який часто має виступати ініціатором організації та наснаження громади для активних дій.
Список використаної літератури
1. Введення у соціальну роботу. Навчальний посібник. - К., 2001. - С. 14.
2. Лукас Д., Васильченко О. Етичні принципи та цінності соціальної роботи // Соціальна робота в Україні: перші кроки / Під ред. В. Пол-тавця. - К., 2000. - С. 36.
3. Парслоу Ф. Ценности социальной работы // Что такое социальная работа. - К., 1996. - С. 12.
4. Сидоров В. Ролі та функції соціальних працівників // Соціальна робота в Україні: перші кроки / Під ред. В. Полтавця. - К, 2000. - С. 46.
5. Соціальна робота в Україні: перші кроки / Під ред. В. Полтавця. -К., 2000. - С. 4
Loading...

 
 

Цікаве