WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Сленг як явище молодіжної субкультури - Реферат

Сленг як явище молодіжної субкультури - Реферат

наукових праць, присвячених молодіжній розмовній мови значно скоротилася. Періодичні видання і збірники філологічних праць відзначають схожу тенденцію. Увага більшої частини дослідників переключилося на ідіостилі сучасних письменників, а також на різні корпоративні жаргони, що з'являються слідом за новими професіями і родами діяльності: менеджментом, обслуговуванням комп'ютерів, юриспруденцією і т.д. Думаємо, це почасти відбувається тому, що лексичний матеріал для цих досліджень набагато простіше зафіксувати, описати й укласти в термінологічні рамки.
Тепер слід сказати декілька слів з приводу сленгу у мовно-соціальній культурі української молоді. Найважливішим фактором творення різноманітних форм арго в українському мовному середовищі залишається "постімперський" культурний синдром: збереження і навіть посилення російсього впливу на вітчизняну лексику, а особливо ненормативну. Фактично, у цій сфері розвиненою є лише українська лайка, та й то, останнім часом вона носить усе більш фольклорно-етнографічний характер. Слід констатувати відсутність національної форми сленгу, "фені" та інших форм арго. Натомість наявним є калькування російських лексичних одиниць на рівні транслітераційної їх "українізації": "гониво" - "гоніво", "отстой" - "відстій" і т.п. Надалі в цій роботі ми наводими російський (по-суті, оригінальний) та український (по-суті, скалькований) варіанти сленгових виразів.
Причин вищенаведеного явища декілька. По-перше - це існування консервативної "радянської мафії" - кримінальних структур інтернаціонального, міжслов'янського характеру, переважно (якщо не виключно) російськомовних, і зростання контактів сучасної молоді з даними соціальними шарами. По-друге - це відсутність історичних можливостей розвитку національного урбаністичного соціуму, одним з головних культурних аспектів якого і є арго (сленг, "феня" і под.). Адже, ще починаючи з XIV-XV ст.ст. - періоду бурхливого розвитку середньовічної міської культури на Україні - наш народ не мав власної держави, а переважну більшість міського населення складали поляки (згодом, на Наддніпрянщині, росіяни), євреї та, дещо менше, представники інших етносів - циган, німців, вірмен та ін. Саме вони і сформували міську розмовну культуру, молодіжним проявом якої і є сленг.
2. Жаргонізми наркоманів, як буде доведено далі, потрапляючи в молодіжну мову, метафорично переосмислюються і набувають більш загального значення. Тобто, лексика наркоманів обслуговує лише вузьке семантичне поле, описуючи найбільш важливі для цього мікросоціуму предмети і ситуації: назви наркотиків, маніпуляції з ними, а також відчуття, пов'язані зі станом сп'яніння. А молодіжна мова додає їм більш широкого значення, не прив'язаного з будь-яким значеннєвим діапазоном. При цьому запозичуються переважно слова, що змальовують почуття і стани, і цей процес носить спекулятивний характер, тобто арготизм прикріплюється до поняття, що вже має словесне вираження в літературній мові.
Про культурний аспект проникнення наркотичних арготизмів у мову молоді сказано чимало. Слід зазначити, що запозичення лексем однієї форми арго іншою демонструє соціальні зв'язки між носіями цих підмов, а не безкультурність, аморальність і т.п. Широке поширення лексики наркоманів підтверджує наявність культурних зв'язків між людьми залученими до вживання наркотиків і вільних від залежності. Причому, за нашими спостереженнями, активне використання наркотичних жаргонізмів у прямому і переносному значенні нерідко утримує "прикордонний" контингент молоді від вживання зілля. Оскільки для багатьох з них видимість "причетності" достатня для придбання авторитету серед однолітків і високої самооцінки. А жаргонування (на рівні лексики, фразеології і тексту-"байки") дає цю можливість підліткам з розвитим почуттям мовного стилю.
Широта застосування запозичених жаргонізмів обумовлює і деякі граматичні зміни в їхньому використанні. Так, багато дієслів, що у мові наркоманів вживаються тільки в односкладних безособових реченнях, у молодіжній мові можуть виконувати роль присудка двоскладної конструкції. Наприклад, наркоман скаже: "Мене ПРЁТ/ПРЕ від цієї фігні", - а від молодої людини можна почути: "Мене ПРЁТ/ПРЕ цей музон".
Деякі дієслова, перемістившись із жаргону наркоманів, змінюють способи керування другорядними членами. Наприклад, дієслово (ЗА)ГРУЗИТЬ/ГРУЗИТИ в мові наркомана не може мати додатку в орудному відмінку (тобто не говорять, чим можна (ЗА) ГРУЗИТЬ/ГРУЗИТИ - це, на думку носія арго, очевидно). Однак молоді люди можуть розширити вираз: "Дістав ГРУЗИТЬ/ГРУЗИТИ тупими байками" і т.п. Подібним чином слово ГНАТИ в наркоманів використовується без додатку в знахідному відмінку, а молоді люди розширюють можливості цього дієслова до керування другорядними членами.
Молодіжна мова не тільки використовує готові мовні одиниці жаргону наркоманів, але і створює нові слова із запозичених продуктивних коренів. При цьому активно діють префіксальний (ГРУЗИТЬ/ГРУЗИТИ (нарк.) > ПРОГРУЗИТЬ/ПРОГРУЗИТИ (мол.) і суфіксальний (ДЕЦИЛ (нарк.) > ДЕЦИЛЬНЫЙ/ДЕЦИЛЬНИЙ (мол.) способи словотвору. Окремо слід зазначити каламбур, як засіб освоєння запозиченої лексики. Отримане таким методом слово, як правило, має форму загальнолітературної одиниці і значення освоєного жаргонізму. Наприклад: ГРУЗИТЬ/ГРУЗИТИ (нарк.) - У стані наркотичного сп'яніння завзято і наполегливо висловлювати свої думки, нав'язуючи їх слухачу. > ГРУЗИТЬ/ГРУЗИТИ (мол.) - Напористо і завзято висловлюватися на тему, що не цікавить слухача, що тяготиться розмовою. > ГРУЗ - тяжка мова, яку доводиться вислуховувати; ГРУЗ'ИЛО - людина, яка постійно нав'язується з довгими неприємними розмовами, зазвичай про свої проблеми; ГР'УЗЧИК - те ж, що грузило.
До особливостей освоєння наркотичних жаргонізмів можна також віднести постійну розробку продуктивних метафор. Так, деякі слова, проникнувши в молодіжну мову, здобувають переносне значення і починають обростати фразеологічними виразами і новими метафорами. Наприклад: КР'ЫША/ДАХ (нарк.) - свідомість, розум. > КР'ЫША/ДАХ (мол.) - розум. > БЕЗ КР'ЫШИ/ДАХУ, БЕЗКР'ЫШНЫЙ (частіше- БЕЗБАШЕННЫЙ/БЕЗБАШЕНИЙ) - нерозумний, непередбачливий, надмірно ризиковий (означення).[1]
3. За нашими спостереженнями,видання, у мовну політику яких входить використання в публікаціях молодіжного сленгу, поділяються на дві основні групи.
Першу можна умовно назвати "Ті, що розмовляють сленгом". Найяскравішим представником цього типу є російська щотижнева газета "Молоток". Видання першого типу ставлять перед собою мету спілкуватися з аудиторією її мовою (зрозуміло, як вони її собі уявляють). При цьому журналісти намагаються перенести на папір особливості розмовного синтаксису: збивчивчивість мови, "рвані" фрази, велика кількість, у тому числі і новомодних, вставних слів ("прикинь"), оціночних конструкцій ("отстой", "улет"), вигуків, накшталт "йоу-йоу", "уау" ("вау"), "лайла-лайла", "бла-бла-бла" і т.п.
У цих виданнях відсоток сленгизмів у текстах досить високий. У деяких матеріалах (наприклад, у гороскопах Світлани Да - газета "Молоток") він досягає 40-50%. У середньому по виданню ця цифра дорівнює приблизно 8% за рахунок того, що запрошені автори, що висвітлюють серйозні теми, звичайно уникають строгого дотримання стилістиці газети. На сленгізми, що походять від наркоманских жаргонізмів, приходиться менш 1% друкованого тексту. "Я, как любая нормальная муренка, тащусь от серебра" (Евгеша Сулимова, читачка "Молотка" А как почистить серебро? // Молоток. - 2000. - № 33. - С. 7). У виданнях, що "говорять на сленгу", літературні працівники схильні до власної "сленготворчості", а також до привнесення на сторінки видання слів, використовуваних у вузьких колах дружніх компаній. Наприклад, газета "Молоток" ввела в мову
Loading...

 
 

Цікаве