WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Рейтинг популярності вищих навчальних закладів України” - Реферат

Рейтинг популярності вищих навчальних закладів України” - Реферат

також планує процедуру інтерв'ю в цілому. Водночас відповіді на питання нічим не обмежуються (наприклад варіантами відповіді).
Операціоналізація
На першому етапі аналізу даних розраховуються рейтингові місця вищих закладів освіти України окремо для даних двох опитувань - опитування цільової групи молоді та опитування експертів. Для визначення рейтингового місця за оцінками молоді розраховується сума місць за 11 показниками, за оцінками експертів - за 13 показниками. Показники взяті на основі концепту ВНЗ (у частині розгляду його як сукупності критеріїв, за якими йде обрахунок рейтинґу. Зокрема звертаємо увагу на сторони навчального процесу (позиції 3, 4, 5, 8, 9, 11, 12, 13), перспективність щодо ринку праці (позиції 2, 6) та загальне ставлення цільової аудиторії (позиції 1, 7, 10).
Таблиця 4

з.п. Позиція Експертне опитування Опитування молоді
1. Рівень поінформованості про вуз + +
2. Рівень професійної підготовки студентів вузів + +
3. Найкраща забезпеченість професорсько - викладацькими кадрами + +
4. Забезпеченість приміщеннями, обладнанням, технікою + +
5. Забезпеченість навчально-методичною літературою + +
6. Престижність диплома серед роботодавців + +
7. Добрі відгуки від колег, друзів, знайомих + +
8. Найкраща організація наукової роботи студентів + +
9. Розвиток міжнародних зв'язків у галузі освіти + +
10. Бажання навчатися у вузі серед абітурієнтів + +
11. Впровадження новітніх технологій навчання + -
12. Рівень організації підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації + -
13. Рівень організації позанавчальної та виховної роботи + +
На основі вищенаведених показників формулюються питання анкети.
Критерії вимірювання (польовий етап)
Оцінки молоді
Респондент називає 10 ВНЗ, які першими приходять йому на думку (таким чином вимірюється рівень поінформованості). Кожен інтерв'юер має повний список вузів України, за яким звіряється назва вузу за відповіддю респондента, і в разі необхідності уточнюється, який саме вуз той має на увазі. Далі кожен з названих ВНЗ оцінюється респондентом балом від 1 до 10 (10 балів - 1-ше місце, 1 бал - останнє місце) за кожним з критеріїв.Сумарне рейтингове місце за оцінками молоді визначається на підставі суми рейтингових місць, одержаних кожним вузом за всіма вищенаведеними показниками.
Експертне опитування
Вимірювання проводиться на основі порівняльного контент-аналізу записів формалізовних, напівструктурованих, спрямованих глибинних інтерв'ю. Фіксуються згадування тих чи інших ВНЗ у процесі обговорення кожного з 13 вищенаведених показників, а також контекст їх згадування (позитивний чи негативний). Таким чином здійснюється ранжування за кожним з показників.
На другому етапі аналізу даних здійснюється ранжирування вузів у порядку зростання суми місць. На основі суми місць визначається, рейтингові місця (сумарні рейтинги) як за результатами опитування молоді, так і за результатами експертного опитування. Інтегрований рейтинг вищих закладів освіти враховує рейтингове місце за оцінками молоді та рейтингове місце за оцінками експертів. Таким чином, інтегрований рейтинг обчислюється на основі суми рейтингових місць за оцінками молоді та експертів .
У частині дослідження, що стосується експертних оцінок, використано більше показників, ніж під час масового опитування молоді. Це зумовлено тим, що рівень компетентності молоді щодо деяких питань недостатній, і доцільніше обмежитись лише оцінками експертів.
Попередній системний аналіз об'єкта дослідження
Масове опитування молоді охоплює респондентів, що за своїми характеристиками становлять визначену цільову групу:
o за віковими параметрами це є респонденти віком 16 - 25 років;
o усі опитані зорієнтовані стосовно системи вищої освіти (мають намір отримати вишу освіту, отримують вищу освіту або вже отримали її);
o опитування здійснюється відповідно до територіально-поселенської вибірки, репрезентативної для зазначеного вікового діапазону.
Доцільним є саме таке вікове обмеження для визначення кола опитуваних молодих людей, зумовлене тим, що саме у віковій групі від 16 до 25 років найчастіше виявляється зацікавленість до навчання у вищих закладах освіти. Тому представники саме цієї цільової групи суб'єктивно найбільш зацікавлені у зборі інформації стосовно можливостей, які надають своїм студентам різні вузи. Крім того, молодь віком до 25 років становить найбільшу частину студентів вищих закладів освіти. До вибірки не включалися ті молоді люди, які належать до зазначеної вікової категорії, але не навчалися, не навчаються і не планують навчатися у вузах III, IV рівнів акредитації (або не визначилися з цього питання). Це зумовлено тим, що такі молоді люди в силу своєї особистої незацікавленості рідко є достатньо компетентними, щоб адекватно відповідати на запитання з цієї тематики, а до цільової групи включалися носії необхідної інформації.
Усього в дослідженні має бути опитано 2500 молодих мешканців України. При аналізі всієї сукупності зібраних даних (2500 анкет) похибка складатиме ~ 2%. Така вибірка дозволить розбити масив аналізованих даних на ~ 17 кластерів за віком, статтю, місцем проживання etc., що дозволить провести кращий порівняльний аналіз (похибка у цьму випадку становитиме ~ 8%).
Експертами виступають:
o керівники вищих навчальних закладів України (ректори, проректори, вчені секретарі);
o представники міністерств;
o представники управлінь (відділів) освіти (на рівні міст та областей);
o представники управлінь (відділів) праці та зарплати, центрів зайнятості (на рівні міст та областей);
o представники великих підприємств, установ, організацій (керівний склад, начальники відділів кадрів).
Усього в опитуванні мають взяти участь 500 експертів.
Робочі гіпотези
1. Ступінь уваги опитаних респондентів до різноманітних джерел інформації коливається залежно від того, чи є в них власний досвід навчання у вузах.
" Серед тих, хто вже отримав вищу освіту або зараз навчається у вузі, для більшості основним джерелом надходження інформації є розповіді друзів та знайомих.
" Орієнтація на таке джерело отримання інформації, як власний досвід, збільшується із підвищенням рівня освіти, а значення розповідей друзів, знайомих та родичів, навпаки, знижується.
2. Орієнтація на ЗМІ має приблизно однакове значення для респондентів з усіма рівнями освіти.
3. Важливість інформації від друзів, знайомих та родичів практично не змінюється залежно від типу населеного пункту, в якому мешкає респондент.
4. В селах засоби масової інформації відіграють більшу роль, ніж у містах.
5. Гендерні ознаки не впливають на пріоритетність джерел отримання інформації.
6. Першими в рейтинговому списку ВНЗ виступлять т. зв. брендові університети - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет "Києво-Могилянська академія", Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут".
Опис методу
Застосовуватиметься два методи збору первинної інформації: інтерв'ювання F?F ("face-to-face") з використанням анкет та експертне опитування з використанням формалізовних, напівструктурованих, спрямованих глибинних інтерв'ю.
Стратегічний план (стратегія) дослідження
Дослідження проводиться в один етап, з використанням претесту.
Претест проводиться у вигляді польового претесту з метою
Loading...

 
 

Цікаве