WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Історія та сучасний стан дослідження соціальної мобільності - Реферат

Історія та сучасний стан дослідження соціальної мобільності - Реферат

престижу як міри професійного статусу у вивченні соціальної мобільності.
П.Блау, вибудовуючи формальну теорію соціальної структури, орієнтується на досягнення саме другого покоління дослідників стратифікації і формулює серед інших шосту, сьому, восьму та дванадцяту теореми, що безпосередньо стосуються мобільності: високий рівень міжгрупових і статус-віддалених відносин збільшують імовірність соціальної мобільності; гетерогенність збільшує імовірність міжгрупової мобільності; нерівність збільшує імовірність статус-віддаленной мобільності (status-distant mobility); множинне накладання позицій робить мобільність ймовірнішою [8].
Третє покоління приступає до роботи тоді, коли запропоновані другим поколінням принципи і напрямки вивчення соціальної мобільності для багатьох соціологів залишалися привабливими. Роботи Фезермана і Хаузера [9], а особливо Голдторпа [10], рішуче замінили регресійні моделі мобільності логлінійними, що дало можливість, насамперед, відокремити абсолютну мобільність від відносних шансів зробити мобільність, а також моделювати діагональні клітки таблиць мобільності (вони являють собою відтворювані статусні чи класові позиції, тобто іммобільних респондентів, що успадковують позиції батьків) на відміну від не діагональних. Іншою відмінною рисою було заперечення ієрархічної побудови класових позицій на шкалі "вище - нижче". Для Голдторпа, приміром, соціальні класи - це дискретні, ієрархічно невпорядковані утворення, щодо яких немає сенсу говорити про "вертикальну мобільність", азначить і конструювати "моделі досягнень", запитувати про те, хто домігся успіху, а хто, навпаки, деградував, розмірковувати про "відкритість" суспільства на підставі здійсненої індивідами мобільності. Автори цитованого тут огляду розцінюють це як помітне звуженням дослідницької проблематики.
Неофіційна програма відповідних досліджень склалася наприкінці 70-х, початку 80-х років у рамках проекту CASMIN (Comparative Analysis of Social Mobility in Industrial Nations). Опитування проводилися в тринадцяти країнах західної і східної Європи, а в 1993, 1995 і 1998 роках і в Україні разом з "Социс-Геллап" та Інститутом соціології НАН України. Можливість зіставлень забезпечувалася застосуванням єдиної схеми кодування професій і занять, що об'єднувалися в сім основних "класів" (вихідна таблиця мобільності була, отже, 7х7). Було виявлено, що відносна мобільність приблизно однакова в усіх обстежених країнах, що і дозволило Голдторпу зробити висновок про "постійний плин", практично константний, без помітних коливань масштаб мобільності в різних суспільствах і в різний час [11].
На думку Генцбума (Ganzboom), Треймана (Treiman) і Алті ( Ultee), дослідження трьох поколінь соціологів дали можливість дійти до наступних тверджень щодо зразків міжгенераційної мобільності [12]:
1. В усьому світі міжгенераційна мобільність викликається і керується соціально-економічним статусом, вимірюваним шкалою Данкена SEI-типу; щодо інших вимірів тривають дебати, але загалом зрозуміло, що вони вторинні стосовно соціально-економічного статусу.
2. В усьому світі спостерігається міжгенераційна професійна іммобільність. Вона найбільш ймовірна в класах, що володіють значною власністю (ферма, бізнес, професійна практика).
3. У різних країнах і в різний час взаємно різняться зразки міжгенераційної мобільності. У більшості країн відбувається повільне, але стабільне збільшення відносної мобільності. В одних країнах (США, Швеція) рівень відносної мобільності вищий у порівнянні з іншими країнами. Разом з тим, серед соціологів немає згоди щодо природи факторів, що зумовлюють зміни і відмінності.
4. Дослідження статусних досягнень свідчать, що освіта людини суттєвіше впливає на її професійний статус, аніж професія батьків, і що цей вплив незалежний від соціального походження. Водночас освіта виявляється важливим механізмом передачі переваг і привілеїв від покоління до покоління.
?
ЛІТЕРАТУРА
1. Ganzboom H. B.G., Treiman D.J., , Ultee W.C. Comparative Intergenerational Stratification Research: Three Generations and Beyond // Annual Reviews of Sociology. 1991. #17. Р. 277 302.
2. Glass D.V. Ed. Social Mobility in Britain. London: Routledge, 1954. С.
3. Svalastoga K. Prestige, Class and Mobility. Copenhagen: Gyldendal. 1959. С.
4. Lipset S.M., Bendix R. Social Mobility in Industrial Sociaty. Berkeley: University California Press, 1959. С.
5. Blau P.M., Duncan O.D. The American Occupational Structure. New York: Wiley, 1967. С.
6. Treiman D.J. Occupational Prestige in Comparative Perspective. New York: Academic, 1977.
7. Featherman D.L., Hauser R.M. Prestige or socioeconomic scales in the study of occupational achievement? Sociological Methods of Research.- #4, 1976, Р. 403 422.
8. P.M.Blau Structural Contexts of Opportunities. Р. 29 37.
9. Featherman D.L., Hauser R.M. Opportunity and Change. New York: Academic, 1978. С.
10. Goldthorpe J.H. Social Mobility and Class Structure in Modern Britain. Oxford: Clarendon Press, 2nd ed., 1987.
11. Erikson R., Goldthorpe J.H. "The Constant Flux. A study of Class Mobility in Industrial Societies". Oxford: Clarendon Press, 1992.
12. Ganzboom H. B.G., Treiman D.J., , Ultee W.C. Comparative Intergenerational Stratification Research: Three Generations and Beyond // Annual Reviews of Sociology. 1991. #17. Р. 296 297.
Loading...

 
 

Цікаве