WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Історія та сучасний стан дослідження соціальної мобільності - Реферат

Історія та сучасний стан дослідження соціальної мобільності - Реферат


Реферат на тему:
Історія та сучасний стан дослідження соціальної мобільності
Відповідно до класичного визначення Питирима Сорокіна соціальна мобільність становить рухливість будь-яких соціальних об'єктів. Однак у рамках дисципліни, що цілеспрямовано аналізує рух подібних об'єктів у просторі людського співіснування, під соціальною мобільністю розуміється винятково переміщення, флуктуація індивідів у суспільстві. А оскільки будь-яка спільнота людей неодмінно розшаровується на нерівні щодо чогось сукупності, остільки мобільність означає рух у стратифікованому соціальному просторі.
Фактично мобільність генерується цим перманентно відтворюваним станом нерівності, є його найближчим наслідком. Або, інакше, індивіди в сучасному суспільстві надзвичайно чутливі й сприйнятливі до проявів нерівності та, спираючи на певні ресурси, загальноприйняті й індивідуально поціновувані уявлення і стандарти поведінки, намагаються зайняти найпривабливішу соціальну позицію. Можливості, ресурси, обмеження на такого роду рух надані їм, як правило, суспільством, або вони конструюють їх, покладаючись на власну ініціативу і заповзятливість, що також передбачаються станом суспільства, зазвичай іменованим сучасним.
П.Сорокін рішуче і, як показала подальша еволюція соціологічного знання, не без переконливих підстав пов'язав дослідження мобільності та стратифікації. По суті вивчення мобільності стало чи не основним способом вивчення стратифікаційних систем. Відносно недавній узагальнюючий огляд досліджень порівняльних міжнаціональних проблем стратифікації Генцбума (Ganzboom), Треймана (Treiman) і Алті ( Ultee) виходив саме з цієї тези [1]. У подальшому викладі використані положення саме цієї усе ще корисної роботи з посиланнями, наведеними там же.
Автори виокремлюють в історії досліджень стратифікації за останні сорок років три покоління, що найбільш виразно взаємно відрізняються методами збору даних, вимірювальними процедурами та методами аналізу даних. Менш відчутний прогрес був зроблений щодо визначення дослідницьких проблем і формулювання основних гіпотез.
Перше покоління починає працювати після Другої світової війни, коли були проведені перші дослідження в рамках національних держав. Монографія за редакцією Девіда Гласса про соціальну мобільність в Англії та Уельсі за даними 1949 року [2] ініціювала створення дослідницького комітету з соціальної стратифікації і соціальної мобільності в Міжнародній соціологічній асоціації. З ініціативи Гласса група дослідників з 12 країн організувала наступне: систематичне вивчення детермінант соціальної мобільності, а також її наслідків для класової ідентифікації та класових антагонізмів; створення шкали престижу професій для виміру міжгенераційних змін в ієрархічному просторі престижу. На європейському континенті найвідоміші результати, отримані в рамках даного проекту Сваластогою, опубліковані окремою книгою [3], а на американському робота Ліпсета і Бендікса [4]. Зазвичай аналізувалися таблиці спряженості 3х3 (фізична, нефізична та сільськогосподарська праця) або ж 2х2, як у роботі Ліпсета і Бендікса, що вивчали міжгенераційну мобільність між фізичною і нефізичною працею. Про рівень мобільності судили за відсотковими розподілами "припливу" і "відтоку" із професійної категорії.
Внаслідок порівняльних досліджень перше покоління прийшло до висновку, що, по-перше, напрямок мобільності загалом є вельми подібним для всіх західних країн, по-друге, рівень мобільності вищий в індустріальних країнах у порівнянні з доіндустріальними і, по-третє, політична стабільність сприяє соціальній мобільності. В окремих країнах вивчався також взаємозв'язок мобільності з політичними перевагами, її вплив на стиль життя, залежність мобільності від соціального походження й отриманої освіти, починалися спроби методологічно і методично відрізнити "мобільність, що спостерігається," від "шансів здійснити мобільність".
Друге покоління дослідників стратифікації різниться від першого трьома відмінностями, пов'язаними з ім'ям О.Д.Данкена [5]: використанням для кодування професій, зазначених респондентами, державного класифікатора професій; новою шкалою вимірювання професійного статусу, що уможливила конструювання соціально-економічного індексу (SEI); побудовою моделі досягнення статусу.
Друге покоління практично не задається питанням, що вельми хвилювало перше, а саме: який масштаб і рівень мобільності. Його представників цікавить прямий вплив професії батька на професію сина в порівнянні з іншими опосередковуючими чинниками, серед яких освіта батьків, міра урбанізованості дитинства, перша професія сина, кількість братів і сестер у респондента. Для США початку шістдесятих років кореляція між професією сина і батька становила 0.405. Вона складалася з непрямого впливу освіти 0.227 (57%) і першої роботи респондента 0.178 (43%), на яку своєю чергою впливали статус професії батька на першу роботу сина 0.063 (16%) і на роботу сина на момент опитування 0.115 (28%).
Робота О.Блау і П.Данкена надихнула багатьох соціологів на конструювання методик вимірювання престижу і статусу, а також проведення на цій основі порівняльних досліджень. Д.Трейман створює міжнародну шкалу престижу професій, придатну для компаративістського вивчення суспільної поваги до професій [6]. Однак, водночас Фезерман і Хаузер [7] показали, що вимір престижу приводить до завищення міри спадкоємності професійного статусу, і висловили сумнів у доречності використання
Loading...

 
 

Цікаве