WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Етнічні спільноти України: тенденції соціальних змін - Реферат

Етнічні спільноти України: тенденції соціальних змін - Реферат

їнці яни реї руси давани гари ки
І. Працівники управ-
лінської праці, керів- 4,76 4,57 4,50 10,02 3,89 2,16 4,45 4,01
ники колективів
II. Працівники висо-
кокваліфікованої ро-
зумової праці на по- 15,90 17,87 21,75 45,42 16,15 7,58 12,91 14,61
садах, що потребу-
ють вищої освіти
III. Працівники ква-
ліфікованої, пере-
важно розумової пра- 5,55 2,10 5,94 7,11 5,20 2,99 4,79 4,59
ці на посадах, що по-
требують середньої
спеціальної освіти
IV. Працівники не-
фізичної праці без 5,48 4,82 6,42 5,04 6,37 3,07 3,56 4,23
спеціальної освіти
V. Працівники квалі-
фікованої та високо-кваліфікованої пере- 42,18 43,14 41,33 24,52 42,70 40,52 43,50 44,75
важно фізичної праці
VI. Працівники не-
кваліфікованої пере- 26,13 27,49 20,06 7,87 25,69 43,68 30,79 27,81
важно фізичної праці
Кваліфікаційні групи в нашому варіанті мають такий вигляд:
I - працівники управлінської праці, керівники колективів (керівники установ, підприємств, громадських організацій та їх структурних підрозділів);
II - працівники висококваліфікованої розумової праці на посадах, що потребують вищої освіти (інженери, лікарі, вчителі, агрономи, наукова та художня інтелігенція);
III - працівники кваліфікованої, переважно розумової праці на посадах, що потребують середньої спеціальної освіти (техніки, бухгалтери, нормувальники, середній медичний персонал тощо);
IV - працівники нефізичної праці без спеціальної освіти (рахівники, діловоди, секретарі тощо);
V - працівники кваліфікованої та висококваліфікованої, переважно фізичної праці (станочники, слюсарі, шофери, наладчики, кухарі, продавці, механізатори, оператори тощо);
VI - працівники некваліфікованої, переважно фізичної праці (вантажники, стропальники, валяльники, підсобні робітники, скотарі, конюхи, рільники, молодший обслуговуючий персонал тощо).
Наявність етнічного показника в матеріалах переписів населення дозволяє використовувати ці матеріали як базу даних з метою макроаналізу етносоціальних явищ у трудовій сфері. Проте динаміку кваліфікаційного складу трудоактивиої частини етнічних спільнот простежити не вдається через відсутність у переписах різних років даних щодо занять населення, які можна зіставляти між собою. Таким чином, аналіз кваліфікаційного складу зайнятих у семи найбільш численних етнічних спільнот України виявляє значні відмінності та особливості пропорцій цього складу у кожної з розгляданих спільнот. Інакше кажучи, трудові потенції кожної із спільнот, з якими вони підійшли до початку 90-х років, помітно відрізнялися одна від одної.
Так, провідне місце за структурними пропорціями кваліфікаційного складу зайнятих посідає єврейська етнічна група. Питома вага працівників, зайнятих управлінською працею, у цієї групи є найвищою в Україні і майже в 5 разів перевищує аналогічну питому вагу у молдаван. В той же час частка працівників, зайнятих неква-ліфікованою фізичною працею, в євреїв у понад 5 разів менша, ніж у молдаван. Найбільша, порівняно з іншими етнічними спільнотами, частина всіх працюючих у євреїв зайнята висококваліфікованою розумовою працею, що разом з кваліфікованими спеціалістами, зайнятими на посадах, котрі потребують середньої спеціальної освіти, становить понад половину трудоактивної частини цієї етнічної групи.
Наведені дані свідчать про професійну просунутість єврейської етнічної меншини в Україні, про високий загальний рівень кваліфікації цієї етнічної спільноти і значні потенціальні можливості вирішення трудових завдань на рівні сучасних наукоемких технологій та складних "ноу хау".
Як показано у таблиці 13, серед найменш просунутих в кваліфі-каційному плані етнічних спільнот на рубежі 80-90-х років опинилися поляки, болгари і насамперед молдавани. Пропорції кваліфікаційного складу зайнятих в українців знаходяться приблизно на середньому рівні у порівнянні з іншими етнічними спільнотами. Дуже значною на сьогоднішній день залишається частка працівників некваліфікованої фізичної праці - вона становить понад чверть усіх зайнятих українців, а у молдаван - майже половину працюючих.
Більш низький порівняно з євреями та росіянами кваліфікаційний рівень молдаван, болгар, поляків та українців визначається дією одного з основних "неантагоністичних" протиріч соціалістичного періоду життя нашого суспільства - глибокої соціальної диференціації міста й села. Спосіб життя молдаван і болгар, що у більшості своїй на рубежі 80 - 90-х років ще залишалися сільськими жителями, а також триб життя з відповідним до нього рівнем освіти українців і поляків, більшість яких стали жителями міст лише у 60 - 70-ті роки, визначає сьогодні й ще, певно, тривалий час буде визначати пропорції кваліфікаційного складу цих етнічних спільнот. При розгляді даних таблиці 13 звертає на себе увагу порівняно низька питома вага працівників ІІІ-ої кваліфікаційної групи. Уявляється, що з розширенням спеціалізації робочих місць при за-безпеченні їх кваліфікованими працівниками з середньою спеціальною освітою стане можливою динамічна зміна існуючих на сьогоднішній день кваліфікаційних пропорцій.
Безумовно, українці як титульний й основний за чисельністю етнос країни багато в чому визначають пропорції кваліфікаційного складу трудоактивної частини населення України. Ці пропорції промовляють про те, що достатньо високий освітній рівень зайнятих в усьому народному господарстві України, також як і освітній потенціал окремих етнічних спільнот, увійшов у певне протиріччя з існуючою до теперішнього часу кваліфікаційною структурою самої праці. За даними Л.А.Гордона і А.К.Назімової, в середині 80-х років понад половину малокваліфікованих робочих місць займали працівники з середньою освітою [189]. За розрахунками економістів Г.Я.Ракитської та О.Н.Шохіна, при відсутності кардинальних змін у трудовій сфері питома вага зайнятих усіма видами ручної праці може скласти на початку XXI століття в промисловості близько 25%, а у будівництві - не менше 40% [190]. Таким чином, без серйозних соціально-економічних перетворень абсолютна поширеність праці, яка не відповідає освітньому рівню працівників, ніяк не зменшиться, а можливо, навіть зросте, що в підсумку може призвести до посилення соціальної напруженості, падіння трудової мотивації.
Ці тенденції в розвитку радянської економіки найвиразніше про-явилися наприкінці 80-х років. За даними Б.Болотіна та А.Улюкаєва, в 1989 році відмічалося більш ніждвократне відставання СРСР від США за річною продуктивністю робітника в промисловому виробництві і майже десятикратне - в сільському господарстві [191].
Отже, очевидним є висновок про соціальну неефективність
Loading...

 
 

Цікаве