WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Етнічні спільноти України: тенденції соціальних змін - Реферат

Етнічні спільноти України: тенденції соціальних змін - Реферат

невеликою, вона дорівнює 5,5% усіх зайнятих. Серед розгляданих етнічних спільнот розкид значень цієї питомої ваги невеликий - від 3,1% у молдаван до 6,4% у росіян.
І нарешті, частка керівників - працівників, що зайняті найсклад-нішим видом праці - є найменшою в соціально-професійному складі усіх зайнятих (менше 5%). При цьому частка керівників-євреїв майже в 5 разів перевищує частку керівників-молдаван і більше ніж у 2 рази цю ж частку в українців.
Згідно з широко розповсюдженою в західній етносоціології кон-цепцією національно-пропорційного представництва, методологічні підвалини якої були закладені канадським дослідником Дж.Портером, за критерій визначення статусу кожної з етнічних груп на певних щаблях соціально-професійної ієрархії суспільства править їх понадпредставленість або недопредставленість у тій чи іншій професійній категорії, тобто перевищення або нижче значення частки представників даної етнічної групи середнього по країні процента зайнятих у визначеній професійній категорії. Нагадаємо, що основним показником просунутості етнічної спільноти по щаблях соціально-професійної драбини вважаються притаманні цій спільноті в , даний момент часу пропорції представництва на високостатусних професійних рівнях, а саме: питома вага управлінців, спеціалістів та j підприємців серед зайнятих в цій етнічній групі [171].
Використання вказаного концептуального підходу (з урахуванням, природно, суспільних реалій України кінця 80-х років) показало, що соціально-професійний склад титульного етносу - українців - виявився в соціальному плані менш просунутим, ніж відповідний склад у євреїв і росіян. Дещо випереджає українців за своїми соціально-професійними пропорціями трудоактивна частина білоруського населення. Проте такі національні меншини, як поляки, болгари і особливо молдавани, за пропорціями свого соціально-професійного складу займають менш суспільне значуще становище. Маючи на увазі проведення якісно-кількісного аналізу пропорцій соціально-професійного складу трудоактивного населення в його етнічному аспекті, доцільно розглянути розподіл етнічних спільнот по сферах праці, що відрізняються одна від одної своїм матеріально-предметним змістом.
На основі такого підходу, який все частіше використовується у прикладних дослідженнях [172], було виокремлено чотири основні сфери, що охоплюють заняття, які є схожими за матеріально-предметиим змістом праці.
Перша сфера охоплює професії, пов'язані з промисловістю: об-робкою і переробкою сировини та готових виробів, спорудженням будівель, їхнім ремонтом, транспортуванням вантажів. Предметом праці тут виступають сировина або вироби, що вже пройшли обробку. Праця у цій сфері є найбільш механізованою й автоматизованою, трудовий ритм задається машиною або ходом технологічного процесу. Такій праці властивий високий ступінь концентрації і дисциплінованості працівників.
Друга сфера праці - сільськогосподарське виробництво, в якому матеріально-предметний зміст праці невіддільний від живої природи. Тут вирішальною професійною ознакою є зв'язок з біологічними процесами, що визначають ритм праці та ЇЇ особливі умови.
Третя сфера праці - сфера духовного виробництва, в якій основним предметом праці виступає інформація. Сюди включені наукові працівники, викладачі, вчителі, працівники мистецтва, преси і літератури, економісти тощо - всі ті працівники, продуктом труда яких є знакові системи (мова, образ, текстова та цифрова інформація). Ця сфера вирізняється найбільш високою питомою вагою творчих занять.
Четверта сфера - сфера послуг і обслуговування, де об'єктом праці є люди як споживачі благ і послуг. Сюди відносяться професії, пов'язані з медичним, рекреаційним і культурним обслуговуванням, наданням комунально-побутових і торговельних послуг, тобто професії, що передбачають безпосередній контакт зі споживачами. Однією з важливих професійних ознак тут є рівень культури спілкування.
Зрозуміло, що указані вище групування мають умовний хорактер, проте, як видається, матеріально-предметний зміст праці обумовлює певну специфіку занять, значною мірою визначає соціальне обличчя кожної зі сфер праці, формує окремі професійні групи працівників з власними характерними інтересами, умовами праці та всього способу життя.
Наведені в таблиці 10 пропорції соціально-професійного складу зайнятих з урахуванням сфери застосування праці, що склалися наприкінці 80-х років у семи найбільш численних етнічних спільнот України, ілюструють певні закономірності розвитку етпосоціальних процесів на території республіки. Ці пропорції підтверджують певну міру існування етнокультурного поділу праці.
Таблиця 10
Соціально-професійний склад зайнятих у найбільш численних етнічних спільнот України
з урахуванням сфери праці (1989 р., в %)
Соціально-професійні групи
Керівники Спеціалісти Службовці-неспеціалісти в усіх сферах праці Робітники Селяни (колгоспники, фермери, робітники сільськогосподарського виробництва)
Промислове виробництво Сільськогосподар-ське виробництво Сфера духовного виробництва Сфера послуг і обслуговування Промислове виробництво Сільськогосподар-ське виробництво Сфера духовного виробництва Сфера послуг і обслуговування
Промислове виробництво Сфера послуг і обслуговування
Всі зайняті в народному господарстві 1,55 0,33 1,29 1,58 8,89 0,61 4,56 7,38 5,48 41,50 15,12 11,70
Українці 1,36 0,39 1,28 1,54 7,63 0,72 5,47 6,15 4,82 JiSjL 15,37 14,55 13,75
Росіяни 1,84 0,15 1,22 1,29 12,60 0,28 6,95 7,87 6,42 42,68
4,16
Євреї 4,98 0,10 2,41 2,53 26,38 0,13 13,06 13,00 5,04 22,77 9,41 ' 022
Білоруси 1,71 0,22 0,72 1,24 9.11 0,38 5,07 6,80 6,37 43,29 16,21 8,90
Молдавани 0,46 0,38 0,53 0,79 2,77 0,58 3,38 3,88 3,07 36,55 15,25 32,38
Болгари 1,18 0,69 1,11 1,47 5,16 1,10 5,20 6,24 3,56 36,78 14,74 22,78
Поляки 1,33 0.32 0,92 1,44 7,63 0,46 4,54 6,60 4,23 43,07 18,29 11,18
Найбільш загальні причини цих пропорцій, а скоріше, диспро-порцій, слід шукати в переважному способі життя - міському або сільському, що став характерним для кожної з етнічних спільнот наприкінці 80-х років і великою мірою визначив їх рівень освіти. Не останню роль тут відіграв і рівень етномовної компетенції. В даному випадку йдеться про рівень володіння російською мовою, що фактично виконувала в Україні функції державної мови, бо діловодство, науково-технічна та інша спеціальна література, в тому числі й навчальна, були переважно російськомовними, у той час як українська мова залишалася тільки у сфері фольклору, побуту і обмеженого кола творів мистецтва та літератури.
Наведені вище чинники детермінують пропорції соціальпо-професійного складу етнічних спільнот. Отже, ці пропорції багато в чому визначають роль і місце як титульногоетносу, так і етнічних меншин у структурі трудового потенціалу народу України.
Цікаво порівняти отримані по Україні дані з даними по США та
Loading...

 
 

Цікаве