WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Етнічні спільноти України: тенденції соціальних змін - Реферат

Етнічні спільноти України: тенденції соціальних змін - Реферат

українці стали переважно міським населенням, питома вага городян серед них збільшилась з 45,8% у 1970 р. до 60,3% у 1989 p., що полегшило українцям доступ до отримання вищої та середньої спеціальної освіти.
Якщо розглядати українську етнічну спільноту в цілому, а не тільки її трудоактивну частину, то можна побачити, що показники освітнього рівня тут значно нижчі. Чималою за даними перепису населення 1959 року була частка українського населення, що не мала навіть початкової освіти, а саме: 30,6% усіх українців, з яких 25,1% були письменними, а 5,5% - неписьменними. Зрозуміло, що цю категорію українського населення складали в основному особи старшого віку, але якщо згадати, що після "культурної революції" та широкої кампанії по ліквідації неписьменності на той час минуло майже 40 років, частка малоосвічених українців вражає своєю величиною. Певна річ, ця частка у наступні роки зменшувалась, і в 1979 році питома вага українців, що не мали й початкової освіти, стано-вила 15,1% [127]. Подальшу динаміку цього показника прослідкувати не вдалося у зв'язку з тим, що в публікаційних матеріалах перепису 1989 р. ця категорія населення відсутня.
Динаміка питомої ваги осіб з вищою освітою серед українців (цей показник є одним з основних при визначенні просунутості соціальної (етнічної) групи по щаблях суспільної драбини) в період з 1959 по 1979 pp. була досить значною. Так, якщо у 1959 році ця питома вага становила 1,1% українського населення, то вже у 1979 році частка українців з вищою освітою збільшилась до 4,3%, хоч за абсолютною величиною свого рівня цей показник ще залишався досить низьким (у євреїв він дорівнював на той час 25,8%) [128].
Причини, що визначають освітній рівень українців (як і інших народів України) різноманітні і складні. Вони полягають у відмінностях історичного шляху розвитку етносів, специфіці їх менталітету, у різних рівнях урбанізованості народів, а також у цілому ряді інших факторів.
Більш низький порівняно з росіянами та євреями освітній рівень українців пов'язаний з тим, що в процесах соціального та культурного розвитку українського народу наочно проявило себе одне з основних "неантагоністичних" протирічь соціалістичного періоду життя нашого суспільства - соціальна диференціація міста і села. Так, у 1989 р. кількість спеціалістів з вищою та середньою спеціальною освітою, що припадає на 1000 зайнятих українців, у місті була у 2 рази вищою, ніж на селі. Слід враховувати, що ще у 1959 році переважна більшість росіян (80,8%) і, особливо, євреїв (96,4%) були жителями міст України, у той час як серед українців городяни складали лише 36,6%.
Цікаво простежити, як змінювався у 70-80 роки освітній рівень українців у іншій суспільній системі, де висока освіта як основа високого соціального та економічного статусу має значну суспільну цінність. Так, у Канаді, де етнонаціональна політика держави забезпечує етнічним групам можливість збереження їх етнічної ідентичності, рівень освіти українців підвищувався у цей період часу дуже динамічно. Якщо за даними перепису населення 1971 року тільки 6% канадських українців мали вищу, в тому числі університетську, освіту (що було значно менше, ніж у інших етнічних груп, а також у всього населення Канади), то перепис 1981 року засвідчив, що українці досягли середніх по країні показників рівня освіти, а в деяких категоріях навіть перевищили їх. Університетську освіту мало у цей час 12,6% населення Канади, серед українців - 13,0% [129]. Як свідчать дослідження української діаспори у Канаді, українська етнічна група з малограмотної, якою ця етнічна спільнота була на початковій стадії свого формування, у 80-х роках перетворилась вже на спільність, що має у своєму середовищі достатньо високу частку осіб з університетською освітою, а також тих, хто закінчив коледжі і працює в галузях, що вимагають високої кваліфікації і спеціальних знань. Зокрема, понад 10 тисяч українців мають спеціальну освіту в галузі природничих наук, 4 тисячі - в галузі соціальних, близько 12 тисяч - медики, 13 тисяч - освітяни, понад 3 тисячі - творча інтелігенція [130; 131, с. 41-42].
Що стосується української діаспори у Сполучених Штатах Америки, то треба відзначити, що освіченість українців досить довгий час залишалася на порівняно низькому рівні. Аналізуючи дані перепису населення 1960 p., американський дослідник українського походження Р.Ільницький зіставив рівень освіченості серед українського населення з аналогічними показниками серед євреїв США: на 100 чоловік цієї національності, яким вже виповнилось 17 років, припадає 17 чоловік, що мають вищу освіту. Серед українців - тільки 1,5 чол., тобто тільки 1,5% [131, с.61]. "Український інтелектуаліст і український професіоналіст, - писав Р.Ільницький у 1965 p., - ще далеко не є типовим явищем серед американської суспільності. Він є радше виїмком. ... В обличчі такого стану, великого і принципового значення набирає той факт, що українська кооперація в США створила одномільйоновий Студійний Фонд Української кооперації і фактично дала можливість студійовати кожному молодому українцеві, в якого е тільки до цього охота і добра воля" [132].
Перепис населення США 1970 року показав, що хоч рівень освіти української етнічної групи був нижчим, ніж по країні в цілому, однак третє і наступні покоління українських іммігрантів наближаються до загальнонаціонального рівня. Дослідники відзначають досить слабкі позиції української етнічної групи у соціальній ієрархії американського суспільства в 70-х роках. "За рівнем освіти українці займали одне з останніх місць серед восьми східноєвропейських етнічних груп, слідуючи за поляками, сербами й хорватами" [133]. Застережимо, що в переписних анкетах 1970 року не було конкретних питань щодо етнічності. Походження визначалося лише на підставі мови дитинства або мови, якою, крім англійської, респондент розмовляє у себе вдома. Така ситуація могла сприяти тому, що до переписних даних потрапили переважно американці українського походження старші за віком, які внаслідок слабкої адаптації до іншоетнічного оточення як правило зберігають мову історичної батьківщини. В матеріалах перепису населения США 1980 року етнічність визначалася вже конкретно, що відбилося на даних, які стосуються освіченості українців Америки. Так, американський українознавець М.Куропась відмічає, що у 80-х роках українську етнічну групу характеризував порівняно високий рівень освіти, а також тенденції його зростання серед молоді і дітей [134]. Ці висновки підтверджуються даними Українського інституту Гарвардського університету, за якими "відсоток осіб українського походження з вищою освітою сьогодні є вищим, ніж у інших білих американців" [135]. Очевидно, що найбільш повну кількісну картину щодо реалій освітнього рівня українців США повинні дати дані останнього перепису населення, публікація яких, як свідчать дослідники, поки що затримується [131, с.16].
Росіяни - найчисленніша етнічна меншина України має більш високий рівень освіченості, ніж титульнийетнос. Якщо в 1959 році питома вага
Loading...

 
 

Цікаве