WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Застосування шкали соціальної дистанції у дослідженнях національної толерантності в Україні - Реферат

Застосування шкали соціальної дистанції у дослідженнях національної толерантності в Україні - Реферат

НАНУ, вияскравлюють вельми несприятливу тенденцію поглиблення національного ізоляціонізму. Упродовж 1992-2002 років відбувалося поступове збільшення як загального показника національної дистанційованості, так і показників "дистанціювання" населення України практично від усіх національностей, перелічених у списку. Це, власне, означає, що істотно зменшується частка людей, котрі подумки допускають представників різних національностей як громадян України, і, відповідно, збільшується відсоток тих, хто взагалі не допускав би їх у країну. До 2002 року (див. табл. 2) практично всі національності (за винятком українців, росіян і білорусів) масовою свідомістю були "відсунуті" за позначку 5 балів ("виселені з країни").
У моніторингу, проведеному Е.Богардусом у Сполучених Штатах із 1926 до 1966 року, попри те, що ставлення до окремих націй коливалося, середній індекс національної дистанційованості мав загальну тенденцію до зниження (див. табл. 1). Натомість в Україні аналогічний показник із 1992-го до 2002 року помітно збільшився. Оскільки у дослідженнях Богардуса опитували переважно студентів, з метою вможливити порівняння у таблиці 2 наведено дані, які характеризують установки українських студентів (на прикладі 2002 року). Зіставлення установок українських студентів із установками населення загалом підтверджує правомірність припущення Богардуса стосовно того, що міжнаціональні атитюди студентів назагал є відображенням установок, поширених у тому регіоні, де вони мешкають.
Якщо об'єднати в одну групу всіх респондентів, хто подумки допускає представників певної національності як члена сім'ї, товариша, сусіда, колегу або, нарешті, лише громадянина України, в одну групу, ми побачимо певну конфігурацію національної структури населення країни, яка відбиває структуру національно-громадянської самосвідомості сьогодення. Результати своєрідного "колективного прикордонного контролю"стосовно представників різних національностей у 2002 році, подані на рисунку, висвітлюють, які саме національності більшість населення прагне бачити як жителів України, а кого взагалі не допускало б у свою країну.
Класифікація населення за величиною інтегрального індексу соціаль-ної дистанційованості дає змогу, на наш погляд, виокремити чотири кате-горії осіб із різним рівнем відкритості до соціальних контактів. Відкритість стосовно нових соціальних контактів у цьому контексті можна, на нашу думку, розцінювати як певний показник національної толерантності, або, точніше, схильності до національної толерантності. Тоді як цілковите запе-речення соціальних контактів із представниками різних національних груп можна розцінювати як вияв ксенофобії [22].
На підставі такого підходу було вирізнено чотири категорії населення України.
1. Переважно відкриті (толерантні) люди, котрі з представниками більшості національностей готові вступати у соціальні контакти, принаймні на рівні виробничих відносин (середнє значення індексу національної дистанційованості не перевищує 4-х балів).
2. Люди, схильні до відокремлення, котрі стосовно більшості національностей посідають таку позицію: "нехай живуть в Україні, але мені б не хотілося вступати з ними в безпосередні контакти".
3. Третя категорія характеризується орієнтацією на ізольованість, що виявляється в людей, котрі не бажають бачити представників більшості національностей як громадян, але не заперечують, щоб вони відвідували Україну як гості й туристи.
4. І, зрештою, четверта категорія людей характеризується переважанням ксенофобічних установок - небажанням узагалі допускати в країну представників більшості національностей.
Така класифікація дає змогу висвітлити "розташування сил" на різних етапах шляху до відкритого демократичного суспільства (див. табл. 3).
Таблиця З
Динаміка толерантності міжнаціональних установок населення України
Рівень відкритості % населення із відповідним рівнем толерантності
1992 2002
Відкритість (толерантність) 35.2 9.9
Відокремленість 25.2 16.0
Ізольованість 33.3 48.1
Ксенофобія 6.3 27.0
Загальний результат трансформації масової свідомості такий, що за десять років незалежності України питома вага психологічно відкритих (толерантних) людей знизилася більш як у три з половиною рази. Практично половину населення на разі становлять громадяни з ізоляціоністськими установками щодо міжнаціональних відносин. Особливе занепокоєння викликає розростання ксенофобічних установок: кількість їхніх носіїв за десять років збільшилася в чотири рази.
Феномен "великого стрибка "
Якщо з 1992 до 2001 року відбувалося поступове зниження середнього індексу загальної національної дистанційованості, то 2002 року сталося різке "дистанціювання" практично від усіх національностей (див. табл. 2). Що саме могло спричинити "великий стрибок", зафіксований у лютому 2002 року?
Свого часу аналіз причин збільшення масової дистанційованості жи-телів Америки від тієї чи тієї національності схилив Е.Богардуса до висновку стосовно того, що передують серед них драматичні події у країні й світі, зокрема ті, яким надають значне місце у назвах газетних матеріалів. Так, наприклад, події Перл-Гарбора змінили ставлення американців до японців, а період "холодної війни" - до росіян тощо. Населення України, як ми бачили, теж відчутно реагувало на міжнаціональні конфлікти. У цьому разі складасться враження, що трагічні події в Америці, пов'язані із терористичним актом у вересні 2001 року, і подальше позиціювання більшості країн стосовно створення антитерористичної коаліції, що гарантує безкомпромісну боротьбу з режимами, які підтримують терористів, викликало в українського населення глобальну "страусину" реакцію - "окопатися й відсидітися".
Феномен "одностайного ізоляціонізму "
Спроба з'ясувати, для яких саме категорій населення більшою мірою властива відкритість, а для яких - ізоляціонізм і ксенофобія, дала підстави для висновку, що підвищення рівня ізоляціонізму та ксенофобії є феноме-ном, який охоплює всі категорії населення України. На рівень національної толерантності практично не впливають такі соціально-демографічні чинни-ки, як стать, вік, національність, сімейний стан і національний склад сім'ї, рівень доходу, тин зайнятості (у державному чи приватному секторі еко-номіки). Незначний вплив справляють такі характеристики, як рівень осві-ти, різновид занять, мова спілкування, тип населеного пункту (місто/село). Хоча в цих групах і зафіксовано невеликі розбіжності, вони, втім, непринципові, адже навіть у "найблагополучніших" групах середній індекс національної дистанційованості перевищує позначку 5 балів. Не впливає на рівень національної
Loading...

 
 

Цікаве