WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Застосування шкали соціальної дистанції у дослідженнях національної толерантності в Україні - Реферат

Застосування шкали соціальної дистанції у дослідженнях національної толерантності в Україні - Реферат

5,1 5,4 5,4 - -
Словаків - 4,6 4,8 4,8 4,8 5,0 5,0 5,1 4,7
Турків - 4,9 5,2 5,3 5,4 5,6 5,6 5,9 5,4
Угорців* 4,2 4,6 4,8 4,9 4,8 5,1 5,1 5,4 5,1
Українців 1,6 1,8 1,4 1,5 1,5 1,6 1,6 2,4 2,2
Українців, які мешкають в інших країнах 3,5 - - 3,9 3,8 4,0 4,1 3,5 2,9
Циган* 5,6 5,1 5,3 5,4 5,5 5,6 5,7 6,0 6,1
Чехів - - - - - - - 5,3 5,0
Чеченців - - - - - 6,1 6,1 6,3 6,3
Японців 4,6 - - - - - - - -
Французів 4,5 - - - - - - -
Інтегральний індекс національної дистанційованості 4,6 4,5 4,6 4,7 4,7 5,0 5,0 5,5 5,3
Інтегральний індекс національної дистанційованості
за 10 національностями, по-значеними "*" 4,4 4,4 4,5 4,6 4,5 4,7 4,8 5,3 5,1
У таблиці наведено індекси національної дистанційованості (середній бал за семибальною шкалою соціальної дистанції) стосовно представників кожної національності; а також інтегральний індекс національної дистаиційованості (ІІНД) - усереднене значення стосовно всіх національностей за винятком українців, росіян та української діаспори. Оскільки впродовж десяти років відбувалися зміни у переліку національностей, з метою нівелювання можливого впливу цих змін у таблиці наведено інтегральний індекс національної дистаиційованості за десятьма національностями, ставлення до яких оцінювали в усіх дослідженнях моніторингу.
нальної дистанційованості дали підстави поставити під сумнів низку поширених у той період стереотипних уявлень.
По-перше, були спростовані стереотипи стосовно поширеності антиросійських настроїв (русофобії ) у західних регіонах України.
По-друге, не дістав підтвердження й стереотип про масове поширення антисемітизму.
По-третє, не набуло підтвердження й поширене в кризових соціальних умовах уявлення про високу привабливість шлюбів із іноземцями (зокрема з представниками розвинених країн).
Разом із тим дані чітко демонстрували, що ставлення населення до представників різних національностей куди більш "нашорошене", ніж це можна було припускати на тлі відсутності серйозних міжнаціональних проведеного у зіткнень в Україні (див. табл. 2). До того ж індекси національної дистанційованості в населення України, подібно до мешканців Києва, були значно вище аналогічних показників міжнаціональних установок у США (див. табл. 1).
Феномен "надмірної обережності"
Схильність до більш близьких, безпосередніх контактів (сімейні, приятельські, сусідські, виробничі) з боку більшості населення була виявлена головним чином щодо українців, росіян, білорусів, поляків та євреїв - лише тих національних груп, стосовно яких нагромаджено певний історичний "неприйнятністі досвід спільного проживання. Переважна більшість національностей за шкалою соціальної дистанції характеризувалася значеннями від 4-х до 5-ти представників б балів, що можна інтерпретувати у такий спосіб: "Нехай живуть в Україні, але мені б не хотілося вступати з ними в безпосередні контакти".
На найвіддаленішу дистанцію - "Не допускав би в Україну" - насе-лення подумки "відсувало" азербайджанців, вірменів, узбеків, кримських татар, турків; у 1991 році групу тих, від кого "віддаляються", поповнили грузини. З огляду на серйозні міжнаціональні зіткнення у різних регіонах агонізуючого Радянського Союзу, неважко було дійти висновку стосовно відсутність певні того, що більшість населення першою чергою відсторонюється від національностей, які асоціюються із кровопролитними міжнаціональними )конфліктами. Виникало враження, що масова свідомість просто силкувалася відмежуватися від усіх учасників конфліктів, навіть не намагаючись посісти конкретну політичну або гуманітарну позицію, визначити правих і винуватих, потерпілих і переслідувачів. Це схиляло до висновку, що висловлюване під час опитувань громадської думки в той періодпобоювання стосовно можливого виникнення міжнаціональних конфліктів було не наслідком якихось особливих етнічних упереджень, а радше виявом загальної обережності як однієї із базових рис національного менталітету.
Вже у 1992 році можна було впевнено стверджувати не просто про обережне ставлення, а про "надмірну обережність" українського населення стосовно виявлення готовності до контактів із узагальненими представниками більшості національностей. Обережність у зв'язках (зокрема й у соціальних) із "чужинцями", у певному сенсі можна вітати. Але не слід забувати, що як "схвалювана" така поведінка оцінюється звичайно прихильниками архаїчних традиціоналістських цінностей. Апріорна "підозрілість" практично до всіх народностей, з якими немає досвіду тривалого спільного співіснування, зазвичай властива для закритих суспільств.
Феномен "східнослов 'янської відокремленості"
Дані першого загальнонаціонального опитування населення України, , проведеного у 1992 році, підтвердили також деякі інші феномени, виявлені підчас дослідження міжнаціональних установок киян. Лише стосовно українців, росіян, білорусів, представників української діаспори й поляків середнє значення індексу соціальної дистанційованості було менше 4 балів, що засвідчувало певний рівень схильності більшості населення України до безпосередніх контактів із представниками цих національностей. Результати факторного аналізу давали підстави для висновків стосовно того, що, по-перше, у міжнаціональній свідомості населення України 1992 року домінував чинник "східнослов'янської відокремленості", а по-друге, що вияв "відторгнення" щодо якоїсь конкретної національності є, як правило, окремим випадком вияву загальної ксенофобічної установки - недовіри й підозрілості до всіх "чужих". Інакше кажучи, якщо будь-хто виявляє "неприйнятність" стосовно якоїсь однієї національності, можна з великою часткою впевненості припускати, що він буде "підозріло" ставитися й до представників більшості інших етнокультурних груп, котрих не вважає "своїми".
Феномен "посилення прикордонного контролю "
Інтенція до відокремлення від усіх "чужих", провідною рисою якого є відсутність певного позиціювання в сучасному геополітичному просторі, може стати серйозним каменем спотикання на шляху до повноцінної інтег-рації у світове цивілізоване співтовариство. А позаяк Україна декларувала саме такий шлях міжнародної інтеграції, посилювалася актуальність за-вдання й далі відстежувати зміни у ставленні населення до представників .різних національностей: чи розвивається в масовій свідомості населення України схильність до міжнаціональної інтеграції чи, навпаки, зростає тен-денція до національного ізоляціонізму.
Результати моніторингу, проведеного в Інституті соціології
Loading...

 
 

Цікаве