WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Застосування шкали соціальної дистанції у дослідженнях національної толерантності в Україні - Реферат

Застосування шкали соціальної дистанції у дослідженнях національної толерантності в Україні - Реферат


Реферат на тему:
Застосування шкали соціальної дистанції у дослідженнях національної толерантності в Україні
Останнім часом засоби масової інформації дедалі наполегливіше привертають увагу громадськості до проблеми національної толерантность (або, точніше, "нетолерантності") населення України. Збільшується кількість публікацій у наукових і суспільно-політичних виданнях, передач на телебаченні, в яких наводять тривожні дані стосовно підвищення рівня міжнаціональної нетолерантності й ксенофобії у масовій свідомості.
Результати наукових соціологічних досліджень, що надходять до засобів масової Інформації, суперечать очевидному факту: Україна долає шлях становлення незалежної держави без серйозних міжнаціональних конфліктів. Підтримка мирного співіснування представників різних етнічних культур є неабиякою заслугою як влади, котра здійснює доволі виважену внутрішню та зовнішню політику в сфері міжнаціональних відносин, так і населення. Громадяни України за умов краху тоталітарної системи й найжорстокішої економічної кризи, коли повною мірою можна було очікувати сплеску національної нетерпимості, не залучилися до жодного бодай трохи помітного конфлікту. На грунті історично вельми непростих відносин між українцями, росіянами, поляками, румунами, євреями, кримськими татарами й представниками інших національностей багатонаціональне населення доволі мирно переживає спільні негаразди переходу із похмурого минулого до невизначеного майбутнього.
Отже, в чому полягає причина розбіжності між тривожними соціологічними даними й відносно "спокійною" соціально-політичною дійсністю у царині міжнаціональних відносин в Україні? Це питання, власне, й було ключовим під час осмислення результатів багаторічного вивчення національної толерантності в Україні. Чи є цей артефакт наслідком методичних похибок під час вимірювання національної толерантності або ж результати наукових досліджень дають змогу "зазирнути" у приховані особливості національного менталітету й тим самим здійснити "ранню діагностику" несприятливих інтенцій?
Так склалося, що впродовж останнього десятиріччя методичне підґрунтя більшості досліджень національної толерантності в Україні презентоване шкалою соціальної дистанції Богардуса. Оскільки мені довелося бути біля джерел культивування на українському "полі" соціологічних досліджень цієї методики, то відчуваю особливу відповідальність і за результати, причому найгостріше - за інтерпретацію їх у термінах національної толерантності. Тому вважаю за потрібне докладніше спинитися на історії створення шкали соціальної дистанції, її специфіці й історії застосування в Україні. Я переконана, що це дасть можливість краще зрозуміти, що саме стоїть у цьому разі за одержуваними цифрами не лише випадковому читачеві, а й декому із соціологів, які, з одного боку, до них апелюють, а з іншого - про шкалу соціальної дистанції знають лише те, що вона "дуже поширена". Власне, ані автор методу, ані його послідовники не писали, що ця шкала призначена для вимірювання національної толерантності. Емпіричні соціо-логічні дослідження - річ хитромудра. Одна річ, коли йдеться про опиту-вання громадської думки. Цей тип соціологічних опитувань спрямований на вивчення безпосередньої психологічної реакції населення на конкретні актуальні події, політичні рішення тощо. У разі оприлюднення результатів опитувань громадської думки дослідникові достатньо дотримуватися пра-вила: під час публікації отриманих даних потрібне максимально точне від-творення формулювань запитань, поставлених в анкеті, за мінімальної ін-терпретації їх у термінах соціальних процесів і явищ. Головне завдання полстера - довести до широкої громадськості точне формулювання свого запитання, повний перелік відповідей, запропонованих респондентові, та результати отриманого розподілу. Подальша інтерпретація - проблема компетентного аналітика, котрий повною мірою усвідомлює власну відповідальність насамперед за обгрунтування відповідності змісту анкетного запитання щодо того чи того показника соціальної дійсності. Якщо ж складні соціальні явища від самого початку є метою емпіричного дослідження, тоді на перше місце зазвичай виходять запитання: "Що, власне, вимірюють? Чим вимірюють? Чи відповідають вимірювальні інструменти тому, що вимірюють?".
Поясню на простому прикладі. Припустімо, що перед соціологом постало питання: "Чи можна емпірично виміряти таке почуття, як любов?". Виникає проблема пошуку адекватних індикаторів ("Чим її можна виміряти?"). Кількістю фраз "Я тебе люблю"? Але ж це слово можна повторювати багаторазово й за відсутності відповідного почуття. Кількістю "ніжних поглядів"? Але ж людина може й приховувати свої почуття. Чи можна взагалі здійснити вимірювання такого почуття або це нездійсненне завдання для емпіричного дослідження? Методологія емпіричної соціології цілком припускає такі вимірювання. Проте головне - на всіх етапах аналізу слід зважати на обмеженість здобутої інформації. Під час інтерпретації даних не можна забувати, що в конкретному емпіричному дослідженні вимірювали не любов узагалі, а лише якусь її конкретну рису - характеристику, котра, на думку автора, тією чи тією мірою засвідчує вияв любові. Дослідник має обгрунтувати, якою мірою за виокремленою характеристикою можна судити про досліджуване явище загалом. Якщо авторові вдалося обгрунтувати, що вимірювана характеристика цілковито відображає досліджуване явище, тож можна говорити про змістову валідність цього показника. Проте якщо дослідник вважає, що застосовуваний індикатор характеризує лише якусь конкретну особливість досліджуваного явища, тоді конче важливо наголосити ті нюанси, які пов'язують вимірюваний індикатор із явищем загалом.
До того ж у дослідженнях доволі делікатної проблеми міжнаціональних відносин дуже важливо точно пояснити, про які нюанси цих відносин ідеться. Чому для емпіричного вивчення було обрано саме цю методику, у чому її специфіка й наскільки правомірно на підставі результатів, отриманих за її допомогою, стверджувати про національну толерантність/нетолерантність загалом?
Передумови вибору шкали соціальної дистанції як методики вивчення
міжнаціональних відносин в Україні
Те, що я обрала шкалу соціальної дистанції Богардуса як методику вивчення міжнаціональних відносин, було зумовлено ситуацією, що склалася наприкінці 80-х - на початку 90-х років минулого століття у політичному просторі тепер уже колишнього Радянського Союзу. І хоча на разі політична ситуація у царині міжнаціональних відносин в Україні, як уже зазначалося, доволі благополучна (принаймні, ззовні), на початку 1990-х років такий варіант розвитку важко було з упевненістю передбачити з огляду
Loading...

 
 

Цікаве