WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Чоловіки, які змінюються у мінливому світі (“Криза маскулінності” і чоловічі рухи ) - Реферат

Чоловіки, які змінюються у мінливому світі (“Криза маскулінності” і чоловічі рухи ) - Реферат

всіляко підтримуємо чоловіків, котрі борються із проблемами традиційної маскулінности. Якорганізація для чоловіків, які змінюються, ми піклуємося про чоловіків і особливо стурбовані чоловічими проблемами, а також важкими проблемами, з якими зіштовхується більшість чоловіків" [2].
Соціальне звільнення і самозміна чоловіків можливі тільки разом з жінками. Ґендерна стратифікація - це система чоловічого верховенства, коли чоловіки як група пригноблюють жінок; зґвалтування й інші форми сексуального насильства - лише крайні форми вияву цього гноблення. Йдеться не просто про захист чоловіків, а про боротьбу проти соціальної нерівности та ґендерних привілеїв у всіх сферах життя, включаючи сексуальність. Цілком закономірно, що цей рух тісно пов'язаний з фемінізмом, його ідеологи й активісти називають себе феміністами чи профеміністами. Ключовими фігурами цієї течії стали соціологи Майкл Кіммел (США) і Роберт Коннелл (Австралія).
Особливий різновид цього руху, радше інтелектуальний, аніж політичний, існує у постаті соціалістичного чоловічого фемінізму, який перебуває під сильним впливом марксистського структуралізму. На відміну від ліберального чоловічого фемінізму, який концентрує увагу переважно на психологічних і особливо психосексуальних труднощах чоловічого буття, ця група надає більшого значення класовій нерівності, політичним інститутам і стосункам влади.
Однак політика, пафос якої спрямований на скасування привілейованого становища чоловіків, не може мобілізувати під свої прапори широкі чоловічі маси. Хоча ідеї "чоловічого звільнення" набули доволі значного поширення в США, Англії й особливо в Австралії, серйозною політичною силою цей рух не став. Чоловічих організацій цього типу багато, але вони нечисельні, представлені в них переважно чоловіки середнього класу з університетською освітою і ліволіберальними поглядами.
За своїм характером це, як правило, "м'які" чоловіки, чий тілесний і психічний вигляд часом не відповідає стереотипному образові "справжнього чоловіка" - сильного й аґресивного мачо. Думка, що це переважно геї, не відповідає істині (геї та бісексуали складають за різними підрахунками від 10 до 30%). Однак інтерес до чоловічих проблем часто стимулюється особистими труднощами (відсутність батька, непопулярність серед хлопчиків у класі, невдалий шлюб, труднощі батьківства тощо) Для багатьох із цих чоловіків суспільно-політична діяльність психологічно компенсаторна.
Серед звичайних чоловіків інтерес до проблем маскулінности невисокий. У деяких університетах США вже понад десять років викладають курс "Чоловіки та маскулінність". Здавалося б, він повинен цікавити юнаків. Однак 80-90% його слухачів - жінки, а серед деяких чоловіків переважають представники етнічних і/чи сексуальних меншин. Причина цього не в тому, що молоді чоловіки не мають проблем (книги на ці теми добре розкуповуються), а в тому, що вони соромляться зізнатися в цьому.
Значно масовішими є праві, консервативно-охоронні чоловічі рухи, спрямовані на збереження і відродження чоловічих привілеїв, які помалу нівелюються. На противагу лібералам і феміністам, ідеологи американського "Руху за права чоловіків" (The Men's Rights Movement) Воррен Фаррел, Герб Ґолдберґ та інші вбачають головну небезпеку для чоловіків у фемінізмі і зростаючому впливі жінок.
Спершу Фаррел був одним із найзавзятіших захисників "чоловічого визволення", але потім різко змінив позицію. На його думку, "сексизм" і "чоловіче панування" - не більше, ніж міти, вигадані аґресивними жінками з метою приниження і дискримінації чоловіків. Ніякої "чоловічої влади" у США не існує. "Мати владу - не значить заробляти гроші, аби їх витрачав хтось інший, і раніше померти, щоб інші одержали від цього вигоду" [3]. І на роботі, і в родині сучасні чоловіки пригноблені більше, ніж жінки, яким усюди створюють перевагу. Під виглядом боротьби проти сексуального домагання і насильства жінки блокують чоловічу сексуальність, у родині американські чоловіки неспроможні, при розлученні батьки втрачають право на власних дітей тощо. Врятувати чоловіків може тільки організований самозахист, чим і займаються численні союзи й асоціації - "Коаліція для вільних чоловіків", "Національний конґрес для чоловіків", "Чоловічі права" тощо. Особливо популярна серед чоловіків ідея захисту прав татів узагалі і самотніх татів зокрема.
Важливу роль в обґрунтуванні та відродженні ідеї сильної маскулінности відіграє протестантський фундаменталізм. Ще на початку XX ст. у США й Англії набули поширення принципи "м'язистого християнства", яке прагне врятувати заблудлі чоловічі душі від згубної для них фемінізації, і яке зображує Христа не м'яким і лагідним, а сильним і м'язистим. На хвилі неоконсерватизму 1980-х років ця ідеологія одержала нові стимули.
Посталий на початку 1990-х років з ініціативи колишнього футбольного тренера Колорадського університету Білла Макартні рух "Вірні слову" (Promise Keepers) войовничо виступає проти "фемінізації" і "гомосексуалізації" суспільства. Чоловічу аґресивність, яку ліберальні теоретики хотіли б викорінити, "Вірні слову" вважають природною та неминучою, уся річ в тому, як і куди її спрямувати. У їхній ідеології немає відвертої мізоґінії, але вони стверджують, що позаяк саме чоловік створений за образом і подобою Божою, він тим самим раз і назавжди поставлений вище жінки. Принцип жіночої рівноправности підриває традиційні сімейні вартості й дезорганізує суспільство. Чоловік усюди і скрізь повинен бути главою, першим, його сутність і покликання - бути відповідальним лідером.
Прихильники цього масового руху засуджують пияцтво, наркоманію і сексуальне насильство, закликаючи чоловіків "повернутися додому", бути вірними чоловіками, здібними працівниками і надійними годувальниками, турботливими батьками і "християнськими джентльменами": "Тримай своє слово, дане дружині і дітям, будь людиною слова!" .
Захистом сімейних вартостей цей консервативний рух приваблює до себе симпатії не тільки чоловіків, але і багатьох жінок. У його першому мітингу в 1990-му році брало участь лише 72 чоловіки, а в 1995 році його прихильниками вважали себе уже понад 600 тисяч чоловіків у 13 містах США! Однак головне гасло руху - повний назад! - цілком утопічне.
Варто мати на увазі, що політико-ідеологічні позиції деяких чоловічих рухів неоднозначні, їх не завжди можна розділити на "правих" і "лівих". Особливо складний під цим оглядом започаткований в 1980-х роках так званий мітопоетичний рух. Він почався з того, що багато хто, переважно білі, гетеросексуальні та добре забезпечені американці середнього класу, став відвідувати збори і лекції, де обговорювалися чоловічі проблеми. Ці збори і мітинги не тільки дозволяли чоловікам спілкуватися між собою, але й мали психотерапевтичну вартість, даючи людям змогу виговоритися, перебороти звичну скутість і обмінятися досвідом щодо подолання типових чоловічих
Loading...

 
 

Цікаве