WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Чоловіки, які змінюються у мінливому світі (“Криза маскулінності” і чоловічі рухи ) - Реферат

Чоловіки, які змінюються у мінливому світі (“Криза маскулінності” і чоловічі рухи ) - Реферат

маскулінности/фемінности кожної культури історично більш-менш стабільна, вона може змінюватися в залежності від конкретних соціально-політичних обставин. Війни, політичні кризи чи піднесення національних почуттів створюють підвищений попит на героїв-воїнів і тим самим підносять цінність "маскулінних" якостей.
Зростання націоналізму та релігійного фундаменталізму в сучасному світі - наймогутніша противага тенденції цивілізованої "фемінізації" соціокультурних вартостей. Воно сприяє відродженню найархаїчніших і найаґресивніших форм геґемонної маскулінности, навіть у тих країнах, де національний первень символізує жіночий образ (як-от російська Родина-Мать). Те ж саме можна сказати про будь-який різновид фашизму. Культ сили, дисципліни,державности, вождя і нації обов'язково буде культом аґресивної маскулінности, спрямованої проти "жіночної" та "слабкої" демократії.
Окрім національно-культурних особливостей, нормативні канони маскулінности й орієнтована на них поведінка варіативно змінюються залежно від соціального стану й освітнього рівня людей. Освіченіші чоловіки соромляться примітивної, грубої маскулінности, їхні ціннісні орієнтації та стилі життя виглядають цивілізованішими, вони охочіше, хоча й не у всьому, сприймають ідею жіночої рівноправности та готові йти їй назустріч (найчастіше в них немає вибору, оскільки жінки в їхньому середовищі емансипованіші та самостійніші, груба сила їх відштовхує). У робітничо-селянському середовищі традиційний канон маскулінности сильніший, і його не соромляться декларувати привселюдно. Психологічно, на індивідуальному рівні аналізу, відповідні установки залежать не стільки від особистого соціального статусу дорослого чоловіка, скільки від того середовища, в якому він провів своє дитинство і юність; ці ранні впливи зазвичай не нівелюються подальшими особистим досвідом.
Ще один вододіл - соціально-віковий. Багато і аскриптивних, і реальних (поведінкових) властивостей традиційної маскулінности, зокрема аґресивність і сексуальність, стосуються насамперед підлітків і юнаків.
В антропологічній літературі є навіть поняття "синдром молодого самця" (M.Daly and M.Wilson, 1994) властивості якого приблизно однакові в багатьох видів тварин і здогадно пов'язані з підвищеною секрецією тестостерону. Подібність у поведінці самців приматів і юнаків докладно описували етологи. У тварин самець і в старості мусить залишатися аґресивним, щоб захищати свої права. У людей тривала батьківська і сімейна опіка, а також правовий лад роблять це не таким вже необхідним, хоча вироблені в юності звички і репутація "домінанта" допомагають чоловікам і пізніше.
Юнаки є особливою соціально-демографічною групою, яка і за своїми фізичними (м'язи, фізична сила, гормони), і за поведінковими (стадність, висока змагальність), і за психологічними властивостями (любов до ризику, відсутність турботи про особисту безпеку, зневага до власного життя, бажання виділитися, схильність до девіантности) відрізняється як від жінок, так і від старших чоловіків.
Виразність цих рис найбільше залежить від віку, але також і від соціального статусу (одружені чоловіки менше, аніж холостяки, схильні до ризику й авантюр, у них інший стиль життя). Однак засвоєні в юності стереотипи й ідеалізовані образи маскулінности зберігаються у свідомості багатьох дорослих чоловіків, незалежно від їхнього власного реального способу життя, викликають ностальгійні почуття і нерідко симулюються, що вміло використовують засоби масової інформації, поп-арт та іміджмейкери.
Нарешті, індивідуально-типологічні відмінності. Хоча соціонормативні образи і норми маскулінности створюються і підтримуються культурою, різні типи маскулінности імпонують різним типам чоловіків (і жінок) і мають свої психофізіологічні, конституціональні основи.
Класичний образ мачо створений за образом і подобою могутнього домінантного Альфа-самця. Такі люди існують і зараз, складаючи, за припущенням А.Протопопова, від 10 до 20 відсотків чоловіків. Хоча в сучасному суспільстві цей канон став почасти дисфункціональним, завдаючи більше неприємностей, аніж вигод, його носії продовжують вважати себе єдиними "справжніми" чоловіками, чинять опір змінам, які відбуваються, створюють власні закриті співтовариства і знаходять такі сфери життя, де ці якості можна виявляти безкарно і отримувати за це схвалення (війна, силові види спорту) тощо. Оскільки ці властивості філогенетично найдавніші і на них жорстко орієнтована будь-яка хлоп'яча і юнацька субкультура, їх підтримує і їм заздрить чимало чоловіків, котрі самі не належать до цього типу.
Носіями, захисниками й ідеологами "нової маскулінности" стають зазвичай чоловіки, котрі з тих чи інших причин не змогли увійти в цей елітарний чоловічий клуб, зазнали в дитинстві та юності якихось труднощів із маскулінною ідентифікацією і знайшли для себе інший, прийнятніший канон маскулінности. Звичайно, це можливо і з чисто інтелектуальних міркувань, але частіше мотиви переплітаються: особисті труднощі допомагають усвідомити "неправильність" соціального стереотипу.
Отже, внаслідок соціальних і психологічних причин постали різні канони маскулінности, елементи яких переплітаються в дуже різних поєднаннях. Тому "нова" маскулінність відрізняється від "старої" не так сильно, як хотілося б радикальним феміністкам.
Усвідомлені установки, які найлегше вловлюють вербальні тести, міняються швидше і повніше, аніж глибинні диспозиції, від яких залежить чоловіча поведінка. Багато традиційних констант чоловічого самоствердження і самооцінки не зникають, а радше пом'якшуються і видозмінюються.
Я бачу кілька таких констант.
1. Загальна модель чоловічої поведінки та мотивації як і раніше припускає проєкцію по-за, бажання стати чимось, потребу в досягненні (Need for Achievment) та інструментальний, на противагу експресивному, стиль життя. Конкретний сенс цієї потреби - чим саме чоловік хоче стати, чого і як він хоче досягнути - може мінятися і мати різні варіанти, але базовий тип мотивації залишається сталим. Відзначене психологами зменшення різниці у цьому питанні між сучасними чоловіками і жінками забезпечується зміною не стільки чоловічої, скільки жіночої психіки, підвищенням рівня домагань і реальних досягнень жінок як у сімейно-побутових, так і в соціально-виробничих відносинах. Схоже на те, що різниця між чоловіками і жінками зменшується за рахунок зміни не стільки чоловіків, скільки жінок.
2. Зберігається споконвічна чоловіча потреба відрізнятися від жінок. Дистинкція, відділення, відмежування від споконвічно жіночого, материнського первня - необхідний аспект чоловічої самоідентифікації. Бути чоловіком - значить насамперед не бути жіночним. Хоча цей процес найчастіше описується у психоаналітичних термінах, його визнають практично всі психологічні теорії.
Маскулінна диференціація починається з відокремлення хлопчика від первісного симбіозу з
Loading...

 
 

Цікаве