WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Мотивація шлюбів і розлучень - Реферат

Мотивація шлюбів і розлучень - Реферат

лише докорінним чином змінила сім'ю і сімейні стосунки, але, на думку багатьох дослідників, поставила під сумнів саме існування сім'ї. Це зумовлене цілою низкою обставин економічного і культурного характеру. Соціологи називають серед них:
o зростання економічної незалежності жінок та їх активне включення в трудовудіяльність (а це викликає прагнення жінок до більшої самостійності, перегляду традиційної структури сімейних відносин, до змін традиційних функцій сім'ї, рівноправ'я з чоловіками у прийнятті рішень, у контролі над видатками та майном сім'ї тощо. Недарма німецькому філософу Ф.Ніцше належать слова: "Коли чоловік і жінка стануть рівноправними, сім'я загине");
o утворення двох центрів життя - праці і дому (раніше професійна діяльність і домашнє господарство існували в єдності, в межах однієї сім'ї);
o еволюція поглядів на сексуальну мораль (або сексуальна революція з послабленням соціального контролю, зростанням анонімності сексуальної поведінки, збереженням секретності позашлюбних зв'язків, діяльністю широкої мережі засобів масової інформації, які проголошують вільне статеве кохання ледве не основним мірилом рівня цивілізованості сучасних мужчин і жінок, зміною загального ставлення суспільства до сексуальної поведінки в бік пом'якшення традиційних уявлень про дозволене і недозволене тощо);
o винахід надійних контрацептивних засобів проти запліднення (вперше в історії людства за допомогою таких засобів вдалося відокремити сексуальність від зачаття).
Ці та інші причини викликали появу різного роду тенденцій розвитку сучасної сім'ї, які нині широко розповсюджені як у розвинутих західних, так і у посткомуністичних країнах. До них належать:
o зростання розлучень (абсолютне і відносне);
o зростання кількості неповних сімей і дітей, народжених поза шлюбом;
o зменшення середньої тривалості шлюбу;
o відтермінування часу вступу до шлюбу;
o проживання подружніх пар без оформлення шлюбу;
o зменшення розмірів сім'ї і народжуваності дітей з наступним постарінням населення та навіть його депопуляцією;
o збільшення кількості одиноких людей, які не беруть шлюб;
o зменшення кількості повторних шлюбів тощо.
Всі ці тенденції властиві (хоч і у меншій мірі) і для розвитку сучасної сім'ї в Україні. Нині тут налічується близько 17 млн. сімей, але середньорічна кількість зареєстрованих шлюбів постійно зменшується (з 462 тис. у 1969 р. до 428 тис. у 2005 p.). Зменшення чисельності шлюбів відбувається на тлі ще двох негативних процесів. По-перше, зростає депопуляція населення України (з 1991 р. кількість померлих перевищує кількість народжених у середньому за рік). По-друге, збільшується кількість розлучень.
В Україні щорічно зростає кількість бездітних сімей.
Збільшується, хоч і повільно, кількість одиноких людей, що проживають поза шлюбом.
Зазначені тенденції, що набрали воістину універсальних масштабів у світі і в нашій країні, збільшують кількість наукової літератури, в якій цей феномен зміни сучасної сім'ї дістає критичну оцінку і розглядається як такий, що знаходиться у стані кризи і навіть смерті.
Більш оптимістична точка зору про невідповідність інституту сім'ї сучасному індустріальному та постіндустріаль-ному суспільству, але з сподіваннями, що сімейне життя зможе модифікуватися у відповідності до вимог часу (Б.Мор).
Уявлення про те, що сім'я є гальмом на шляху суспільного поступу, бо своє основне завдання - соціалізацію дітей - вона виконує занадто добре, і дітям в сім'ї прищеплюються погляди і переконання, що не відповідають соціальній реальності, яка блискавично змінюється. Виховані і приготовані до певних умов життєдіяльності в суспільстві, діти, виходячи в соціальне життя, зустрічаються з новими умовами і ситуаціями, навичок пристосування до яких вони не одержали. Саме тому вони неспроможні жити в новому, зміненому соціальному оточенні і свідомо чи позасвідомо гальмують те нове, що зростає у суспільстві (В.Райх, Г.Маркузе)
o Критика сім'ї як оплоту грубості і насильства. Ця точка зору аргументується статистикою сімейних злочинів.
o Феміністська критика сім'ї як інструменту закріпачення жінки (К.Міллер, Дж.Мітчел)
o Критика сім'ї за те, що вона частіше від інших соціальних інститутів створює передумови для психічних захворювань і розладів психічних станів внаслідок несприятливих сімейних обставин (Р.Лейн).
Отже, в середовищі західних соціологів переважають думки щодо кризи і загибелі сім'ї. Багато з них вважає, що сім'я досягла стану глибокого розкладу і що цей процес є незво-ротнім. Однак Н.Смелзер зазначає, що серед західних дослідників є чимало таких, які, не закриваючи очі на певні негативні тенденції, висловлюють більш оптимістичні сподівання. Вони, як вказує Смелзер, позитивно ставляться до розпаду нуклеарної сім'ї і очікують, що виникатимуть нові форми сім'ї і шлюбу, які сприятимуть створенню більш відповідного оточуючого середовища і збільшенню можливостей самовияву і самовиразу всіх членів сім'ї.
Вітчизняні соціологи також не схильні надто драматизувати стан сучасної сім'ї і розглядати її майбутнє лише у похмурій перспективі. Вони, звичайно, як і їх західні колеги, стурбовані наростанням негативних тенденцій і явищ у становищі сім'ї та внутрішньосімейних стосунках, багато в чому зумовлених кризовим станом українського суспільства. Проте і вони зазначають появу позитивних змін, як от розширення свободи вибору для мужчин і жінок, утвердження рівності положення і відносин, зростання рівноправ'я у сім'ях, більші можливості контактів між поколіннями, на загал більша орієнтація на сім'ю.
Висновки
Таким чином, сім'я як одна з найстаріших біосоціальних спільнот нині зазнає велетенських змін. Ці зміни носять глобальний універсальний характер і пов'язані з руйнацією традиційних цінностей і форм сімейного життя і шлюбу. Однак це не означає загибелі сім'ї як такої: нові часи відкривають нові, незнані раніше обрії у стосунках чоловіка, жінки і дитини. Роль соціології полягає саме в тому, що вона здатна вчасно помітити нові явища, дослідити їх, виявити тенденції і перспективи, нагромадити соціологічну інформацію для-вироблення виваженої державної сімейної політики, дієвої у масштабах всієї країни. Для вітчизняної соціології це - одне з нових і важливих завдань.
Список використаної літератури
1. Антонов А. И. і Борисов А. А. Кризис семьи и пути его преодоления. - М., 2000.
2. Дорно П. В. Современный брак: проблемы и гармонии. - М., 2000.
3. Мацковский М. С. Современная семья. - М., 2001.
4. Соціологія / за ред. Андрущенка В.П., Горлача М. І. - Київ - Харків, 2002.
5. Піча В. М. Соціологія сім'ї. Матеріали до лекції з курсу "Соціологія". - Львів, 1999.
6. Піча В.М. Соціологія сім'ї. - Львів: 1995.
Loading...

 
 

Цікаве