WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Мотивація шлюбів і розлучень - Реферат

Мотивація шлюбів і розлучень - Реферат

38.
Важливе місце у кризі сім'ї є проблема стійкості шлюбу. Нестійкість шлюбу може бути зумовлена цілою низкою факторів:
- психологічних;
- соціальних;
- економічних тощо.
До факторів, які лежать в основі сімейних конфліктів і пов'язані з деякими незадоволеними потребами партнерів, відносять:
- потреба в збереженні і підтримці почуття власної гідності. Образи і кривди виникають тоді, коли проявляється зневага до людини, неповажливе, грубе ставлення до неї. В сімейному житті ця потреба може бути задоволена, так як ми любимо тоді і того, хто сам нас любить і цінить;
- потреба в довірливо-дружніх стосунках і спілкуванні всієї сім'ї. Людина потребує вільного, спонтанного вираження своїх почуттів, емоцій, переживань, своїх думок і роздумів. Для сучасної людини немає нічого важчого, ніж відсутність можливості поділитись. Їй необхідне інтимне, емоційно-позитивне, довірливе спілкування;
- потреба в сексуальному задоволенні. Якщо в шлюбі не задовольняється сексуальна потреба одного з партнерів, то можливі різні негативні наслідки: зрада, статева холодність жінки, думки про розлучення. Таким чином, стабільність сімейних взаємин ставиться під загрозу.
Стійкість шлюбу і стабільність сімейних подружніх відносин негативно впливають такі фактори:
- сімейна тривожність;
- конфліктність в сім'ї;
- напруженість в сім'ї;
- розходження установок в сімейній парі.
Ці фактори мають дестабілізуючий вплив на сім'ю і слугують основою подружньої орієнтації на розлучення.
Важливе місце посідає середовище, в якому існує сім'я (разом з батьками чи окремо). Окреме проживання молодих від батьків вважається нормою на Заході, але порівняно рідко зустрічається деінде. Г.Мердок, який дослідив проблеми шлюбу у 250 суспільствах світу, лише в 17 з них виявив розповсюдженість неолокального місця проживання. Стосовно України, - то переважна більшість молодих сімей живе з батьками. Це пов'язано не так з традиціями української сім'ї, як з браком коштів у молодих для винаймання, а тим більше купівлі чи будівництва власного помешкання.
Деякі дослідники акцентують увагу на аналізі порядку розподілу влади всередині сім'ї, надаючи особливого значення механізмові прийняття рішень. Як правило, відзначають вони, ті члени сім'ї, що волрдіють більшими матеріальними засобами, одержують в ній більшу владу. Сучасний варіант теорії конфлікту, що стосується сім'ї, запропонований Х.Хартманн. Для неї сім'я - це "місце боротьби". Сім'я стає полем бою, де відбуваються конфлікти щодо перерозподілу засобів, в тому числі і щодо праці в домашньому господарстві та виховання дітей. Як вважає Хартманн, більш важкі обов'язки жінки по домашньому господарству являються формою експлуатації, яка склалася всередині капіталістично-патріархальної системи. Ця теорія носить назву "марксистсько-феміністської", бо наголошує на експлуатації жінки-робітниці з боку чоловіка-капіталіста, в руках якого зконцентровані економічні засоби. Отже, в центрі уваги цієї конфліктологічної парадигми є напруження і боротьба всередині сім'ї.
Конфлікти можуть виникати з приводу виховання дітей (де краще це робити: спільно вдома батькам чи в дошкільних закладах, організованих державою), перерозподілу матеріальних засобів (хто повинен приймати рішення про використання засобів, якими володіє сім'я, - члени родини чи представники державного апарату) і навіть харчування (де краще пообідати: вдома їжею, звареною жінкою, чи в кафе або ресторані).
Аналізуючи причини розпаду шлюбу, а також фактори, які впливають на задоволеність шлюбом, було виявлено, що в подружніх парах, орієнтованих на розлучення, присутній такий дестабілізуючий фактор, як напруженість в сімейних відносинах.
Окремі дослідження показують, що зі всіх опитаних подружніх пар 70% відноситься до розлучення позитивно,18% вважають розлучення крайньою мірою у вирішенні долі сім'ї, 10% опитуваних не визначили свою позицію щодо розлучення, і лише 2% категорично відмовляються від цього способу вирішення сімейних проблем.
Якщо проаналізувати відношення до розлучення в залежності від статі, то помічається така тенденція: 80% всіх опитаних чоловіків відносяться до розлучення позитивно, 12% вважають його крайнім способом вирішення проблем, 6% не визначили свою позицію, і лише 2% виявило негативне ставлення до розлучення. Що стосується всіх опитаних жінок, то виявлено, що позитивно відносяться до розлучення 84%, 6% вважають крайнім заходом, 8% не визначили свою позицію, 2% виявили негативне ставлення до розлучення.
Визначивши позиції партнерів щодо розлучення, нами був зроблений якісний аналіз установок на сімейне життя в подружніх парах. Слід зазначити, що розбіжності в поглядах і установках кожного з членів подружжя ведуть за собою цілий ряд негативних елементів. Неспівпадання установок позначається на психологічному кліматі в сім'ї, утворюючи зони конфліктів, що в свою чергу призводить до порушення стійкості подружніх взаємин.
Особливо нас цікавили показники узгодженості сімейних установок у подружніх пар, що подали заяву на розлучення, адже цей факт міг привести до розпаду шлюбу. Інформація про рівень узгодженості установок в сімейній парі може служити основою для розробки психотерапевтичної та корекційної роботи і дає можливість зберегти сім'ю. Наявність соціальних факторів, таких як відсутність житла, мала заробітна платня одного з партнерів, незадоволеність роботою, вживання алкоголю, матеріальний розрахунок, віковий фактор могли б компенсуватись здоровими психологічними стосунками.
3. Тенденції розвитку сучасної сім'ї
Загальновизнаним в сучасній соціологічній думці є положення про зміни, які торкаються сім'ї, на протязі всіх часів її існування. В західній соціології існує спеціальний напрямок - історична соціологія, яка займається порівняльним аналізом еволюції сім'ї в історичній перспективі. Один з її представників, Дж.Голдторп, вважає, що сім'ю і сімейне життя слід розглядати в динаміці, а не у статиці. Він вирізняє декілька етапів розвитку сім'ї в англосаксонському середовищі:
o сім'я у дохристиянському суспільстві (з домінацією парної сім'ї, пізніх шлюбів, великою кількістю одиноких людей);
o сім'я в християнському суспільстві (з великим впливом церкви на сімейне життя і шлюб, забороною шлюбів між кровними родичами, з добровільним вступом до шлюбу, практичною неможливістю розлучень, забороною абортів тощо);
o сім'я в індустріальному суспільстві (з початком в кінці XVIII ст. промислового перевороту відбувається перша революція в сімейному житті: зниження віку вступу до шлюбу, збільшення народжуваності, широке розповсюдження жіночої праці, дозвіл розлучень за судовим рішенням і т.ін.).
Сучасний етап розвитку західного суспільства приніс другу революцію в сімейному житті, яка не
Loading...

 
 

Цікаве