WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Студентство як специфічна соціальна верства населення - Реферат

Студентство як специфічна соціальна верства населення - Реферат

давно перевищила критичну масу і загрожує соціальними вибухами.
Соціологія молоді та студентства виступає важливою складовою державної молодіжної політики. Водночас молодіжна політика тої чи іншої держави сама повинна бути компонентом загальної цілісної концепції розвитку цього суспільства. Специфіка сучасних державотворчих процесів в Україні є такою, що ця цілісна концепція лише виробляється. Натомість сьогодні основні законодавчі акти і документи державної молодіжної політики в Україні уже прийняті, і це створює певні труднощі в реалізації молодіжної політики в умовах, коли пріоритети держави ще не визначені або, як зараз, чільне місце серед них посідає розвиток економіки.
Отже, існує прямий і безпосередній зв'язок між станом суспільства та його ставленням до молоді. Нехтування цим принципом, гіркий досвід минулого мають послужити пересторогою для сучасних політичних діячів та урядовців. Молодь - це майбутнє країни, і щоб належним чином забезпечити це майбутнє, держава повинна виробити реалістичну, збалансовану, виважену політику стосовно молодого покоління.
Одною з провідних у соціології молоді виступає проблема дослідження молодіжної свідомості. При її з'ясуванні слід виходити з того, що свідомість молоді, як спільнісна, так і групова, - це різновиди масової свідомості, які вивчаються соціологами шляхом аналізу її основних форм (лолітико-правової, економічної, екологічної, моральної тощо), які функціонують на когнітивному (або теоретико-пізнавально-му), емоційно-чуттєвому та конативному (або поведінково-му) рівнях.
Когнітивний рівень, включає в себе систематизовані наукові погляди і знання, які служать основою для .формування наукового світогляду і міцних переконань, сукупності моральних норм і принципів, що визначають духовне багатство та поведінку молодої людини, здатність об'єктивно і адекватно оцінювати дійсність. Емоційний рівень становить взаємодія емоцій, духовних станів, почуттів особистості в їх єдності і цілісності. Він повинен бути тісно взаємопов'язаним зі змістом когнітивного рівня і знаходитись у певній залежності від нього, інакше головна особливість молодіжної свідомості - надмірна емоційність - загрожує перетворитися в її недолік. Конативний рівень містить у собі соціальні установки, а також волю, прагнення і вміння здійснювати свою діяльність якісно.
Слід наголосити, що свідомість молоді є цілісним діалектичним переплетінням всіх її складових рівнів, які вирізняються суто з міркувань логіко-теоретичного характеру та з метою полегшення процесу соціологічного дослідження. Тому, наприклад, соціальна установка як така включає у себе також елементи когнітивного рівня і є емоційно забарвленою, а переконання містять у собі і емоційні, і поведінкові компоненти. Цілісність сукупності всіх складових свідомості молоді не виключає наявності протиріч як всередині кожного рівня, так і в їх взаємодії, і ця суперечливість, будучи внутрішнім джерелом духовного розвитку особистості, дає можливості для його подальшого вдосконалення. Однак внутрішня суперечливість духовного світу молоді повинна мати свою межу, тому що роздвоєність знань і переконань, емоцій, почуттів та соціальних установок може призвести до руйнації цілісності особи, її дисгармонійності, духовного дискомфорту. Проявами такого порушення міри можуть виступати, з одного боку, двоякість моралі і свідомості взагалі; почуття та емоції, що взаємно виключають одне одного, суперечливість поведінкових установок, а з другого - невідповідність між словом і ділом, свідомістю і діяльністю. Такі явища у молодіжному середовищі отримали назву соціальної незрілості, інфантилізму і фіксуються дедалі більшим колом науковців.
Окремої уваги заслуговує також з'ясування такого важливого поняття соціології молоді, як молодіжні проблеми. Висловлюється думка, що соціальні проблеми молоді - це не будь-які протиріччя її життєдіяльності, а лише такі, які поглиблюються і свідчать про недостатність існуючих способів їх вирішення, а значить, призводять до появи дезорганізу-ючих процесів у системі "суспільство - молодь". Молодіжні проблеми поділяються на два типи: в першому йдеться про зростаючі вимоги суспільства до молоді, в другому - про особистісні сподівання і прагнення молодих людей та складності з їх реалізацією. Докладніше про це мова піде у третьому питанні теми..
У західних англомовних дослідженнях молоці містяться спроби виділити найбільш характерні специфічні риси молодої людини, яка ще не досягнула статусу дорослості; серед них - нерівномірність, напруженість, наявність і повторюваність конфліктних ситуацій, підвищена критичність тощо. Як бачимо, при наявних відмінностях у трактуванні молоді та її вікових меж пошук у площині молодіжної тематики вітчизняної та західної соціології йде приблизно в однаковому напрямку.
3. Сучасний стан студентства як специфічної соціальної верстви населення
Особливості сучасного становища студентської молоді полягають у тому, що вона виступає перш за все як суб'єкт суспільного життя, який знаходиться разом з тим у процесі свого становлення.
Звідси у державній молодіжній політиці в якості рівноправних суб'єктів повинні виступати як молодь, так і суспільство. Мова повинна йти не про патерналістську (опікунську) політику держави по відношенню до молоді, а швидше про сприяння її соціальній адаптації в умовах переходу до ринкове орієнтованої економіки, про створення такої соціальної системи, яка б могла самозабезпечити і відтворити себе.
Недарма, програма у галузі студентської молодіжної політики у країнах Європейської Спільноти передбачає два основних, у вказаній послідовності, принципи: 1) активну й безпосередню участь молоді у її розробці та реалізації, 2) підтримку молодіжних ініціатив державними структурами. Процес допомоги молоді у західних країнах, зазначають дослідники, дістає енергію в індивідуалізації, а не в колективізації, в регіоналізації, а не в централізації, в плюралізмі, а не в централізмі, і вбезпосередній участі, а не в управлінні зверху.
Очевидно, пошук реальних шляхів залучення студентської молоді до активних дій, скерованих на самозабезпечення та самовідтворення, багато в чому може і здатна здійснювати саме соціологія молоді. Найперше її завдання полягає у з'ясуванні основних інтересів і потреб молодого покоління, створенні її достовірного соціального портрету, висуненні на цій основі науково обгрунтованих пропозицій для 'державних органів. Неабияке значення має також аналіз можливих наслідків прийняття законодавчих актів стосовно молоді для суміжних та близьких соціально-демографічних груп та спільнот (інакше кажучи, коли пільги і, підтримка молоді державою можуть негативно вплинути на становище інших соціальних груп), невизначеність сенсу її існування в сучасному суспільстві, а також прорахування і передбачення довготермінових наслідків цих рішень для самої молоді, особливо при її переході в інший віковий і соціальний стан.
Отже, соціологія студентської молоді є важливою складовою як соціологічного знання, так і елементом державної молодіжної політики. Вона повинна забезпечувати цю політику та її реалізацію через вироблення диференційованих стратегій соціалізації та адаптації молодого покоління. Але для цього вона сама повинна внутрішньо оновитися, переглянути свої вихідні засади і принципові настанови.
Список використаної літератури
1. Бебик В.М., Головатий М.Ф., Ребкало В.А. Політична культура сучасної молоді. - К.: 1996.
2. Молодежная политика: Опыт, проблемы, перспективы Материалы международной научно-практической конференции (в 2 ч.), К.: 1992.
3. Молодь України: Стан, проблеми, шляхи розв'язання. - К.: 1995.
4. Проблеми соціального захисту молоді в умовах зміни соціально-економічних відносин Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, К.: 1993.
5. Социальный облик молодежи. - К.: 1990.
6. Черниш Н.Й. Суспільна свідомість студенства. - Львів, 2001.
7. Черниш Н.Й. Соціологія молоді: Конспект лекції, К.: 1990.
Loading...

 
 

Цікаве