WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Теорія економічного лібералізму А.Сміта та її соціальні аспекти - Реферат

Теорія економічного лібералізму А.Сміта та її соціальні аспекти - Реферат


Реферат на тему:
Теорія економічного лібералізму А.Сміта
та її соціальні аспекти
Сфера економічного життя разом із сферами культури й політики є однією з найважливіших для розвитку суспільства. Водночас зазначимо, що чимало наук про економіку та економічну сферу з'являється пізніше від інших галузей со-ціогуманітарного знання, що пов'язано з виділенням економіки як особливої підсистеми суспільства. Час виникнення спеціального підрозділу наук про економіку - це ранній період становлення капіталістичних економічних відносин, який започаткувала промислова революція кінця XVIII ст. Саме тоді з'являється економічна діяльність поза сім'єю та місцем проживання (фабрика і мануфактура на відміну від селянського господарства). Економіка стає автономною за суттю свого існування у державі, тобто відокремленою від політики, а робітник - незалежним в економічній діяльності від соціального порядку. Він змушений покладатися лише на свій власний вибір - на відміну від соціальної залежності селян від поміщиків та феодалів і суворої регламентації їх економічної діяльності у вигляді панщини, відробітків тощо.
Першою комплексною теорією, яка пояснювала суть і структуру економіки та її взаємодію з іншими сферами суспільного життя, була теорія економічного лібералізму англійського вченого А.Сміта (1723-1790), в якій він дав всебічний аналіз капіталізму як економічної підсистеми суспільства. На його думку, основним джерелом суспільного багатства є індивідуальне прагнення до добробуту, а також властиве кожному індивіду бажання досягти якомога вищого становища 6 суспільстві. Головною умовою процвітання держави Сміт вважав:
o панування приватної власності;
o невтручання держави в економіку;
o відсутність перешкод для розвитку особистої ініціативи.
Він поділяв суспільство на три класи - найманих робітників, капіталістів і великих землевласників - і зазначав, що інтереси робітників протилежні інтересам імущих класів, однак вважав такий стан речей неминучим і природним.
Теорія Сміта значною мірою зорієнтована на розробку суто економічних проблем (вартості, багатства, капіталу, заробітної платні, ренти), але містить і опис загальносоціаль-них підвалин економічної діяльності. Для нього економіка є самодостатньою. Вона не потребує зовнішнього впливу і втручань з боку політики й держави. Водночас економіка не існує поза суспільством: так, урівноважений стан економіки зумовлений гарантією з боку держави свободи підприємництва, безперешкодної конкуренції, відсутністю протекціонізму (тобто державного покровительства) у торгівлі тощо. Соціальний вміст має і теорія вартості Сміта: джерелом вартості товару є всезагальна праця, яка передбачає соціальну рівність виробників.
Наслідуючи філософів-просвітителів, які за вихідний пункт своєї системи брали "соціальну людину", Сміт ставить перед собою наукове завдання її комплексного дослідження. У своїх працях він розглядає окремі аспекти, сторони людської природи: моральні, громадські, економічні. У "Багатстві народів", зокрема, Сміт досліджує "людину економічну", однак не ізолює її від двох інших аспектів людської природи.
Метод, який застосовує Сміт, можна назвати дедуктивно-індуктивним. Він аналізує як внутрішні закономірності економічних явищ, так і описує їхні зовнішні прояви. Працям Сміта притаманні системність, історизм і еволюціонізмЛЦодо історизму, який заперечувався в марксистській літературі (на тій підставі, що Сміт трактує капіталізм як вічний спосіб виробництва), то він проявляється в тім, що Сміт визнає зміни звичаїв, інститутів, економічних категорій, неоднаковість таких у різних народів, і вважає, що вивчення й пізнання їх можливе лише в процесі еволюції.
Суспільство Сміт розглядає як сукупність індивідів, що наділені від природи певними властивостями, які наперед визначають їхню економічну поведінку. Головними є такі, як трудове походження життєвих благ, схильність до обміну послугами або результатами своєї праці, егоїстичні інтереси - намагання поліпшити своє становище.
Трудове походження життєвих благ змушує людину жертвувати заради них "своїм дозвіллям, свободою, спокоєм". Схильність до обміну, "схильність міняти, вимінювати, обмінювати один предмет на інший" - одна з вирішальних ознак людської природи. Вона зумовлює те, що люди через поділ праці концентрують свою діяльність на якійсь певній її формі, що підвищує її продуктивність. Керуючись егоїстичними інтересами, пошуком особистої вигоди, людина оптимізує свої зусилля, а це обертається на вигоду для всього суспільства.
Розвиваючи вчення основоположників класичної політичної економії про "природний порядок", Сміт звільняє його від феодальних нашарувань. Він підкреслює, що за умов "природного порядку" (ел-льної конкуренції) складною взаємодією господарської діяльності людей керує "невидима рука", тобто економічне життя людей підпорядковується об'єктивним закономірностям. У трактуванні "природного порядку" Сміт виходить з двох принципів: об'єктивної закономірності природи - дії об'єктивних законів природи - "невидимої руки" і "природної свободи" людини.
Дія об'єктивних законів спрямована на благо людини. Проте благотворність дії об'єктивних законів не абсолютна. Вона передбачає певні соціальні умови, а саме - природну свободу людини, яка проявляється в можливостях кожної людини (за умов дотримання нею "законів справедливості") вільно захищати власні інтереси. Лише за цих обставин природна поведінка людини збігатиметься з дією природних сил, "невидимої руки", тобто із законами природи.
У концепціях наступників А.Сміта - Рікардо, Сен-Сімона й особливо К.Маркса - саме ця теза відсутня. У них залишилась лише об'єктивна закономірність, що керує поведінкою людини.
Ідею природного порядку Сміт поширює і на діяльність держави. Він є прихильником економічного лібералізму, вільної гри господарських сил, невтручання держави в економічне життя. Але разом з тим Сміт визнає роль держави у виконанні нею таких функцій, яі оборона країни, правосуддя, народна освіта, утримання громадський установ тощо. Він також висловлювався за державне регулюванню норми процента й мінімуму заробітної плати.
Поділ праці і гроші. Свій твір А. Сміт починає з розгляду поділе праці. Це не випадково, адже він - економіст мануфактурного періоду. На відміну від меркантилістів, які вважали, що багатство породжується обміном, і фізіократів, які зв'язували його із сільським господарством. Сміт чітко називає першоджерело багатства - працю. Вступ до свого твору він починає так: "Щорічна праця кожного народу становить первісний фонд, який доставляє йому всі життєво необхідні предмети і зручності, що споживаються ним протягом року і складаються завжди або з безпосередніх продуктів цієї праці, або з того, що одержується в обмін на ці продукти в інших народів". Але кількість цих продуктів, продовжує Сміт, залежить від, кількості праці, що функціонує у виробництві, і від майстерності робітника, рівень якої є результатом поділу праці.Вирішальним фактором зростання багатства й "загального добробуту" Сміт вважає поділ праці, який веде до "величезного збільшення продуктивності всіх різнобічних занять і мистецтв".
Зростання продуктивності праці внаслідок її поділу зумовлюється: 1) збільшенням вправності робітника; 2) збереженням часу, який витрачається в процесі переходу від одного виду
Loading...

 
 

Цікаве