WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціометрія як галузь соціології - Реферат

Соціометрія як галузь соціології - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Соціометрія як галузь соціології
ПЛАН
1.Поняття соціометрії, її завдання
2. Особливості дослідження групових взаємин у соціометрії
Список використаної літератури
1.Поняття соціометрії, її завдання
Соціометрія - у вузькому сенсі - область соціальної психології, пов'язана з вивченням міжособистісних відносин в малих соціальних групах.
Термін соціометрія виник в ХІХ столітті і позначав застосування математичних методів у соціальних науках, але таке широке розуміння терміну не прижилося.
Нового значення терміну надав Г.Морено, запропонувавши спеціальну теорію та методи. Згодом методи відокремилися від теорії і зараз використовуються як незалежні. Тому часто під соціометрією розуміють методи дослідження структури міжособистісних відносин в малій соціальній групі шляхом вивчення виборів, зроблених членами групи по тих чи інших соціометричних критеріях.
Одним з основних соціометричних методів є соціометричне опитування, а соціометричним критерієм - запитання соціометричної анкети (тесту), в якій респондентам пропонується обрати одного або декількох членів досліджуваної групи (найчастіше для спільної діяльності в прожективній ситуації).
Таким опитуванням є, наприклад, опитування членів виробничої бригади за допомогою анкети, що включає запитання типу "Кого з членів вашої бригади ви залишили б у ній, якби вона формувалася наново?" У відповідь на кожне таке запитання респонденти повинні вказати номери членів бригади з врученого їм разом з анкетою списку.
Соціометричне опитування істотно відрізняється від інших видів соціологічного опитування за характером вихідних даних, способами їхнього представлення, процедурою опитування та методах аналізу зібраної інформації. На відміну від інших видів опитування результатом виміру тут є не характеристика респондента (тобто значення ознаки, виміряної в тому чи іншому типі шкали), а взаємини між респондентами.
Якщо в інших видах опитування відповідь усіх респондентів на будь-яке запитання породжує розподілення опитаних за ознакою, що відповідає даному запитанню, то відповіді всіх членів групи на дане соціометричне запитання породжують структуру відносин. Ця відмінність призводить до виникнення спеціальних способів представлення зібраних даних:отримана структура представляється у вигляді спеціального малюнку (соціограми) або таблиці (соціоматриці).
Подальший розвиток соціометричних методів здійснюється насамперед шляхом уточнення інтерпретації результатів, отримуваних з їхньою допомогою (такі роботи проводилися в рамках так званої "стратометричної" концепції малих груп.
По-друге, створюються різні модифікації процедури збору даних, що дозволяють розширити клас відносин, досліджуваних за допомогою соціометрії.
Зокрема, нові методи дозволяють вивчати не тільки емоційні міжособові відносини, а й інші відносини між членами групи, а способи отримання інформації включають всі основні способи збору даних, що використовуються в соціології (опитування, спостереження, аналіз документів).
До таких модифікацій відноситься, наприклад, "рефренометрія", що дозволяє визначати для кожного респондента тих членів групи, думка яких його особливо цікавить, методика "вибору в дії" (наприклад, при дослідженні школярів молодших класів або дошколят кожній дитині дають декілька листівок і просять подарувати по одній листівці своїм товаришам) тощо.
По-третє, розширюється клас об'єктів, відношення яких вивчаються з допомогою соціометричних методів.
За їхньою допомогою вивчається, наприклад, структура складних організацій, відносини між родинами в селах та районах міста, мереді цитування в наукових публікаціях, аналіз особливостей п'єс різнивх авторів, де вивчається напруженість відносин героїв п'єси, тощо.
Розвиток соціометрії у вказаних напрямках призвів до формування більш широкого її визначення: під соціометричними методами розуміються методи дослідження структури відносин між будь-якими соціальними об'єктвми.
З цього визначення витікає і основне обмеження області використання соціометрії: досліджувані соціальні об'єкти (це може бути мала група, підприємство чи організація) являють собою певну систему, вивчення якої зовсім не вичерпується описом структури відносин між її елкментами.
Зокрема очевидно, що вивчення малих груп, окрім вивчення структури міжособистісних відносин, має включати вивчення групових норм та цінностей, соціально-демографічних та інших характеристик групи, а також зв'язків між різними класами характеристик.
2. Особливості дослідження групових взаємин у соціометрії
Останнім часом у зв'язку з бурхливим вибухом соціальної, в тому числі й політичної, активності населення особливої актуальності набули дослідження взаємин різних груп суспільства (національних, політичних тощо), а також відносин між цими групами та соціальними інститутами (органами влади, асоціаціями, засобами масової інформації тощо).
Часто в основі таких деколи конфліктних взаємин лежить розбіжність в інтересах, ціннісних орієнтаціях або світоглядних уявленнях, що виступають спонукальним мотивом масової поведінки, яка не завжди набуває соціально сприятливої форми. Враховуючи назрілу актуальність використання точних та ефективним методик для вивчення нових соціальних явищ та процесів, рохзкажемо про правила конструювання найефективніших шкал для виміру установок.
Шкала самооцінок - це найпростіший вид шкали виміру установок. Вона може бути сконструйована в вигляді простого запитання або в вигляді числової осі з позитивними та негативними градаціями. При конструюванні шкали самооцінки в формі традиційного запитання її позиції обов'язково розміщуються симетрично і складаються з рівного числа позитивних та негативних оцінок, розділених нейтральною позицією.
Шкала ранжування - відрізняється тією особливістю , що результати вимірення установок за її допомогою аналізуються відповідно до правил, що застосовують для рангових шкал. Найпростіший прийом вимірення установок за правилами такої шкали - ранжування респондентами тих об'єктів, ставлення до яких з їхнього боку цікавить респондента. Так, для з'ясування шансів на успіх того чи іншого кандидта при багатомандатних виборах респондентам пропонують розмістити картки з прізвищами кандидатів у порядку переваги, наданої їм респондентами. В цьому разі всі об'єкти є значущими з точки зору предмету дослідження. Підсумок ранжування дасть інформацію про шанси кандидатів бути обраними.
Більш складний варіант вимірення установок за допомогою рангової шкали - метод парних порівнянь. Сутність його полягає в тому, що позначені на картках об'єкти (їхні найменування) для оцінки парами почергово показують респондентам, пропонуючи вказати той, якому вони віддають перевагу. При цьму такій порівняльній оцінці піддаються всі можливі сполучення пар об'єетів. Кількість парних сполучень (Q), утворюваних за вивчення установокреспондентів відносно певного числа об'єктів (n) обчислюється за формулою:
Складність застосування метода парних порівнянь полягає в тому, що зі зростанням числа об'єктів, що підлягають оцінці респондентом, різко зростає число пар.
Шкала Богардуса має основне призначення - вимірення національних та расових установок. Особливість цієї шкали полягає в тому, що кожна оцінка (думка, позиція) автоматично включає в себе всі наступні та виключає всі попередні. Запитання для неї має наступне формулювання: "Які взаємнити з представником такої-то національності для вас прийнятні?":
1)Шлюбні відноснин;
2)Особиста дружба;
3)Бути сусідами;
4)Бути колегами по роботі;
5)Бути мешканцями одного міста, селища, села;
6)Бути громадянами однієї області;
7)Бути громадянами однієї країни;
8)Не заперечую, якщо вони виїдуть з країни.
Досвід свідчить про те, що подібні шкали можуть бути побудовані і успішно використоуватися доя виміру установок відносно явищ в різних сферах суспільних відносин.
Метод семантичного диференціала розроблений Осгудом. Він заснований на принципі асоціації між поняттям, що позначає об'єкт оцінки, та тими чи іншими вербальними антонімами, що характеризують спрямованість та інтенсивність оцінки. Приклади подібних сполучень: приємний - дратуючий, чистий - брудний. Добрий - жорстокий. Для підвищення точності вимірення установки за допомогою семантичного диференціалла між антонімами розміщують числову вісь, в результаті чого для кожної пари антонімів отримують 5 чи 7-бальну шкалу.
Список використаної літератури
1. Социологический справочник. Київ, видавництво політичної літератури, 1990.
2. Типология и классификация в социологических исследованиях. Москва, 1982.
3. Социальные исследования: построение и сравнение показателей. Москва, 1986.
4. Морено Л. Д. Социометрия. Москва, 1987.
5. Соціологія. - Київ, 1996.
Loading...

 
 

Цікаве