WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Стратегічний та робочий план конкретних соціологічних досліджень - Реферат

Стратегічний та робочий план конкретних соціологічних досліджень - Реферат

перевірці у процесі соціологічного дослідження чи на практиці. Соціолог повинен розробити такі процедури, які б дозволили йому зафіксувати саме ті елементи і зв'язки соціального об'єкта, що вивчається, припущення про які містяться у гіпотезі.
4. Логічний аналіз гіпотези має встановити її несуперечливість, дозволяє відповісти на питання, чи не є брехливими деякі передбачення.
Гіпотези поділяються за змістом припущень відносно соціального об'єкта, що вивчається, на описові та пояснюючі.
Описові гіпотези в свою чергу поділяються на структурні, тобто припущення про характерний набір елементів у соціальному об'єкті та характер зв'язків між ними, і функціональні, тобто припущення про форму зв'язків між елементами об'єкта, що вивчається. Пояснюючі гіпотези являють собою припущення про причинні зв'язки в об'єкті, що потребують експериментальної перевірки.
Описові гіпотези теж пояснюють факти, але вони розглядають не причинні зв'язки, а структурні, функціональні, класифікаційні тощо.
Зразком соціологічного дослідження є така робота, в якій ясно сформульована проблема, чітко інтерпретовані поняття і є одна чи кілька гіпотез, достатньо чітко сформульованих, які можна емпірично перевірити.
У кожному з досліджень створюється своя особиста стратегія наукового пошуку, яка визначає послідовність дій соціолога. Ця послідовність є стратегічним планом дослідження, який будується в залежності від типа гіпотези і мети дослідження. Існує три варіанти стратегічного плану дослідження: розвідувальний, аналітичний, експериментальний.
Розвідувальний план соціологічного дослідження застосовується у тих випадках, коли немає ясного уявлення про проблему чи об'єкт дослідження. Мета плану - формулювання проблеми. У тій області дослідження, де ще мало відповідної наукової літератури чи її взагалі немає, дослідження починається з загальної розвідки. Розвідка дозволяє більш ясно і чітко сформулювати проблему, визначити основний набір дослідницьких засобів - методик і технік дослідження, порядок їх застосування, визначити першочерговість завдань, які треба розв'язати, з точки зору їх важливості. Нерідко з'ясовується, що висунуті завдання занадто широкі, а знань і технічних засобів для їх розв'язання недостатньо. Всі ці питання уточнюються в процесі здійснення розвідувального плану.
Розвідувальний план передбачає три основних етапи роботи: вивчення документів, проведення інтерв'ю і здійснення спостережень.
Перш за все рекомендується продивитися всю літературу за темою дослідження, як вітчизняну, так і зарубіжну. При цьому складається бібліографія.
Мета інтерв'ю - з експертами, вченими, практиками - отримати додаткові знання про соціальний об'єкт, що вивчається спробувати сформулювати декілька первинних гіпотез.
Спостереження - заключний етап розвідки. До цього моменту соціолог вже має деяку інформацію. Розвідувальне спостереження - не формалізоване, як, наприклад, при аналітичному плані дослідження; є тільки перелік питань для вивчення.
Робота за розвідувальним планом закінчується ясним і чітким формулюванням проблеми.
Розвідувальний план треба відрізняти від такої дослідницької процедури, як проба чи пілотажне дослідження. Мета стратегічного розвідувального плану - формулювання проблеми і висунення гіпотез, а проба здійснюється тільки для перевірки методик і техніки дослідження. Її можна застосовувати при будь-якому стратегічному плані. Наприклад, при розвідувальному плані дослідження можна апробувати інтерв'ю з експертами.
Аналітичний план соціологічного дослідження застосовується у тих випадках, коли знання проблеми дозволяє виділити об'єкт і сформулювати описову гіпотезу, тобто гіпотезу про структурно-функціональні зв'язки і класифікаційні характеристики соціального об'єкта, що вивчається. Тут необхідні строгість емпіричної інтерпретації понять і точність фіксування даних.
При аналітичному плані дослідження буде недостатньо вивчення літератури, неформалізованих спостережень та інтерв'ю. У даному випадку застосовується інший набір дослідницьких засобів: вибіркове чи монографічне обстеження, анкетування, групування, кореляційний аналіз отриманих даних тощо.
Нерідко до досліджень за аналітичним планом висловлюються претензії у зв'язку з тим, що вони не розкривають причинних зв'язків чи дають тривіальні результати, тобто ті, що давно відомі. Однак те, що відомо на рівні здорового глузду, ще не є науково доведеним. Факти можна тлумачити по різному і навіть "довести істинність" брехливих гіпотез. Обертання Сонця навколо Землі не суперечить здоровому глузду, але суперечить науковим даним. Дослідник має обережно ставитися до "наявних" фактів. Дослідження за аналітичним планом допомагає упорядкуванню часто відомих фактів, встановленню співвідношення між ними - іноді у кількісній формі.
Експериментальний план дослідження застосовується у тих випадках, коли знання про об'єкт дозволяють сформулювати пояснюючу гіпотезу. Мета плану - встановити причинні зв'язки в об'єкті, розкрити не тільки його структуру, але і причини, які обумовлюють його функціонування чи розвиток.
Фактично аналітичний план завжди містить в собі елементи експериментального: явно чи неявно соціолог намагається розробити класифікаційні та структурно-функціональні гіпотези, спираючись хоча б на неясні уявлення про деякі причинні зв'язки соціальних об'єктів, що вивчаються. Після того, як завершена робота над аналітичним планом, виникають більш чіткі та ясні пояснюючі гіпотези. І тут відкривається можливість провести експеримент, тобто не тільки зафіксувати присутність зв'язків, але і визначити їхню спрямованість.
Уреальній практиці соціологічних досліджень рідко буває так, щоби один з типів стратегічного плану здійснювався у чистому вигляді. Іноді в одному дослідженні застосовуються всі три плану, починаючи з розвідувального, потім йде висунення описових гіпотез і реалізація аналітичного плану, а після цього - дослідження причинних зв'язків з допомогою експериментального плану.
Важливу роль в соціологічному дослідженні відіграє вибір методів збору, обробки і аналізу соціальної інформації. Цей вибір визначається завданнями дослідження, специфікою соціального об'єкта, емпіричною інтерпретацією понять, змістом гіпотез. Кожне соціологічне дослідження є своєрідним сполученням цих факторів.
Методологічне правильне дослідження завжди передбачає у програмі подальшу обробку і аналіз отриманої інформації. Соціологічне дослідження не зводиться тільки до збору даних, отримання первинної інформації. Мета його - дати науково обгрунтовану інтерпретацію фактів, а це в свою чергу передбачає необхідність обробки даних на основі заздалегідь розробленої схеми.
Методологічна частина програми зв'язується з процедурною не тільки через засоби збору інформації. Формулюючи гіпотезу, соціолог має одночасно передбачити і те, як зібрати матеріал і як його опрацювати, спираючись на основну гіпотезу. У соціології розрізняють два типи обробки інформації.
Перший тип - це статичний аналіз первинної інформації. Основними засобами аналізу у даному випадку виступають математика і логіка. В результаті отримується інформація, яка придатна для теоретичного аналізу і одержання теоретичних висновків і практичних рекомендацій. Цей вид інформації називають вторинною інформацією.
Другий тип обробки соціальної інформації - це її теоретична інтерпретація, змістовний аналіз формально оброблених соціальних фактів, тобто вторинної інформації. Основним засобом аналізу є тут соціологічна теорія середнього рівня, яка стосується тієї області соціального життя, що досліджується.
Література
1. Краткий словарь по социологии / Сост. Э.М.Коржева, Н.Ф.Наумова; Под общей ред. Д.М.Гвишиани, Н.И.Лапина. М.: Политиздат, 1989. - С. 336-339.
2. Пэнто Р., Гравитц М. Методы социальных наук / Пер. с франц.; Под ред. В.А.Туманова и В.П.Казимирчука. - М.: Прогресс, 1972. - С. 152-156.
3. Рабочая книга социолога / Отв. ред. Г.В. Осипов. - М.: Наука, 1976. - С. 3-163.
4. Смирнова М.Г. Социологические исследования. Учеб.-метод.пособие. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. - С. 3-46.
5. Соціологія як наука: Конспект лекції / Укл. А.М.Шатохiн. - К.: НМК ВО при Мiнвузi УРСР, 1991. - 24 с.
Loading...

 
 

Цікаве