WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціально-психологічні механізми впливу засобів масової інформації - Курсова робота

Соціально-психологічні механізми впливу засобів масової інформації - Курсова робота

дослідження ЗМІ не просто доповнюють традиційну статистику, але й стають одним з важливих факторів формування свідомості і поведінки людей. Характерною особливістю соціології ЗМІ виступає встановлення закономірностей і визначення меж впливу преси, телебачення, радіо. Дослідження є по суті соціально-політичними, їх результати широко використовуються для аналізу життя суспільства. В сучасних умовах формування ринкових відносин і демократизації політичного життя України дедалі більше газет і журналів, засобів телебачення.
Широко використовують методи соціології для вивчення суспільного життя, що хвилює читачів і взагалі громадськість, часто ЗМІ для вивчення тих чи інших проблем, соціально-економічних і політичних, вдаються за допомогою академічних соціологічних структур і тимчасових наукових колективів.
На жаль, у сучасних умовах в Україні зміст соціологічних досліджень самих ЗМЇ досить спірний. бо нерідко самі засоби масової інформації починають плутати соціологію, як науку і соціологічні методи вивчення проблем. Використання соціологічних даних в статтях. випусках радіо і телеінформації - це журналістика, а не соціологія. Некоректність у додержанні відмінностей між журналістикою і соціологією здатна дискредитувати соціологію, як науку. Але й недооцінка потреб практики призводить до протиставлення соціологічних методів методам повсякденного аналізу, до явищ наївного академізму.
3.2 Основні об'єкти соціологічних досліджень засобів масової інформації.
Об'єктом соціології ЗМІ є, насамперед читачі. слухачі. їх інтереси. Аудиторії ЗМІ повсякденно змінюються : то скорочуються. зменшуються. то зростають. збільшуються.
В кінці 70-х років майже 90 % читачів "Правда Украины", що виступала тоді з різкою критикою застійних явищ було радіослухачами. 86%- телеглядачами. На 100 примірників " Правда Украины" є аудиторія в кінці 70-х років мала : 12 - примірників "Правди". 9 - "Известий", 10 - "Труда", 14 - '' Комсомольськой ІІравды", 10 - "Робітничої газети "', 9 - "Радянської України " та інші.
ЗМІ - формували певну свідомість у людей. На жаль редакції газет і радіо тоді слабо прагнули до індивідуальності у висвітленні подій. явищ. економічних. соціальних політичних процесів.
Проведені в Україні на початку 90-х років соціологічні дослідження ЗМІ показують, що результати вивчення аудиторії як специфічної соціальності спільності звичайно відображуються в соціально-демографічних і соціально-професійних показниках.
У різних ситуаціях роботи того чи іншого каналу інформації на основі одержаних соціологічних даних встановлено, що певні інформації про економіку відіграють важливу роль у формуванні свідомості і позитивних поглядів на події і явища економічного характеру, що відображають ті чи інші зрушення, стагнацію. Соціологічні дослідження інформаційних інтересів дали можливість виявити їх громадянську основу, їх зв'язок з проблемами сучасності. Так проведений у 1995 році в Харківській області опит більше 1.5 тис. респондентів показав, що лише 30,3% жителів змогли з впевністю схвально сказати про посилення уваги розвитку подій в Україні, області, місті, районі в порівнянні з тим, як було рік назад. Близько ж 50% становили інертні люди: з меншою увагою ( 22.2%) і зовсім без інтересу (32.8%) стежать за тим, що відбувається в світі. (Перед інертних 41- 45 % становлять робітники, селяни.
В Харкові, Дніпропетровську, Запоріжжі і Донецьку опитані ца питання, чи вважають вони себе досить добре інформованими про діяльність обласної адміністрації і її загальну політику, більшість ( 70.3%) сформулювали свої оцінки так : щось знаю. але в основному не знайомі (43.5%), зовсім нічого не знають ( 20.8 % ), і ті, які не цікавились взагалі (12.5%). Це свідчення, про недостатню включеність людей у масові канали Інформації. Джерела з яких населення черпає основну інформацію про події в області. місті, районі - частково місцеві періодичні видання. а переважно радіо, телебачення. Та на жаль. мета і методи одних джерел Інформації не. завжди співпадають з метою і методами інших джерел.
Досвід показує, що масова інформація, всі її ланки відповідають об'єктивності і потребам тільки тоді, коли зростає їх дієвість. Важливого значення має оперативність. глибина висвітлення явищ і подій, знання життя і особливо покази життєвих ситуацій в усіх їх суперечливостях. Свої функції спрямованості масова інформація реалізує повністю тоді. комі забезпечую не менше 30% нових відомостей. Важливого значення в соціології 3MJ набуває дослідження і з'ясування самих методів, способів, механізмів формування інформації, урахування складу аудиторії, пошук нових форм і способів подання інформації, вивчення кадрів ЧМЇ тощо.
3.3 Ефективність засобів масової інформації.
Соціологія значну увагу приділяє з'ясуванню ефективності засобів масової інформації. Тривалий період в соціології не
вдавалося з'ясувати критерії ефективності 3ML Це пояснюється Тим, що ефективність засобів масової інформації як ступеня реалізації мети випливала з розкриття всієї їх роботи, як регулюючої діяльності. Досвід багатьох редакційних колективів показує, що їм вдається в середньому реалізувати 70% з наміченого в планах тем і причини такого становища з реалізацією наміченого пояснюється не різними недоліками в діяльності редакційного колективу а саме специфічної журналістики, як оперативної суспільне - політичної діяльності яка щоденно коректується практикою.
У соціології різні класифікації критерії ефективності ЗМІ та. й то здебільшого визначення кінцевої. результативної ефективності, коли оперують тільки показники, що відображають суспільні фонові і власні показники діяльності журналістів.
Журналістська діяльність - складний постадійний процес. Звичайно. кінцевий результат діяльності журналістів не перекриває всіх результатів з допомогою яких же конкретних механізмів результати діяльності виявились такими.
Природно, що недоліки в замірах ефективності показують, що реально вивчити можна лише різне становище преси чи окремих її компонентів, оцінки динаміки і проблем даються з досить загальних уявлень і визначень.
РОЗДІЛ 4. Проблеми формування ціннісних орієнтацій старшокласників засобами радіо
Перебудова суспільних відносин робить дедалі гострішою проблему використання суспільних механізмів культури, виховного потенціалу мистецтва спрямованих на оптимізацію естетичного загальнокультурного розвитку особистості. Широке коло тем художньо-естетичного циклу висвітлюваних радіожурналістикою допомогає поєднувати питання етики й естетики, наповнювати їх суспільним змістом.
Процеси сьогоднішнього суспільного життя відкрили доступ до багатств світової художньої культури, але в одночас посилили сферу впливу псевдомистецтва на молодь. Глибока чутливість до різних музичних стилів і виникнення на цьому ґрунті складних, часто суперечливих утворень і вияв механізмів взаємозараження та наслідування, які за умов панування рок музики об'єктивно позначаються на ступені її поширення і популярності.
Ціннісні орієнтації - головні детермінанти поведінки. Найвищий рівень диспозиційної ієрархії утворює система ціннісних орієнтацій на цілі життєдіяльності і засобів досягнення цих цілей. детермінована загальними суспільними умовами життя
Loading...

 
 

Цікаве