WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціально-психологічні механізми впливу засобів масової інформації - Курсова робота

Соціально-психологічні механізми впливу засобів масової інформації - Курсова робота

людей.
Зміст повідомлень, одержаних через засоби масової інформації формується з урахуванням особливостей та закономірностей психологічного впливу в діапазоні під звичайного інформування до навчання, переконання
та навіювання. Техніка масової комунікації орієнтується на задоволена потреб і запиту різних соціальних верств населення розповсюдження інформації, її ритм і масштаб визначаються характером розвитку та функціонування тієї чи іншої соціальної системи. Ці системи утворюють комплекси технічних засобів, які виробляють, зберігають, приймають і передають газетну, теле-, радіо-, відеоінформацію.
Рівень розвитку та технічної обладнаності засобів масової комунікації залежить від рівня науково-технічного розвитку суспільства і має конкретно визначений характер на кожному історично визначеному етапі розвитку людського суспільства. Спільна колективна діяльність людей в умовах високого рівня розподілу праці та концентрації матеріального й духовного виробництва породжує "споживачів" масової комунікації, свої глядацькі га слухацькі аудиторії. Завдяки засобам масової інформації люди отримують доступ до культури різних народів, підвищують свій загальнокультурний рівень і рівень загальної інформованості.
Все більше в сучасному суспільстві стверджується думка про те, що людство знаходиться на початку розвитку "третьої" (поряд з усною, та письмовою) системи культури - культури засобів масової комунікації суспільства. У той же час. з точки зору соціологічної науки, люди, що складають аудиторію масової комунікації, розглядаються як особистості. котрі "включаються" в мережу реальних суспільних відносин завдяки функціонуванню технічних засобів. Масова комунікація дозволяє встановлювати га підтримувати зв'язок з більш широким соціальним середовищем, кордони якого знаходяться далеко за межами їх безпосереднього оточення. Масова комунікація не може здійснюватися в тому випадку, коли люди, що складають її аудиторію, не мають спільних соціальних почуттів, спільного соціального (політичного, громадянського, національно-культурного, життєвого) досвіду. Саме цей досвід в своєму інтегрованому вигляді залучає людей до процесів спілкування за допомогою засобів масової комунікації. Вирішальне значення у вирішення ефективності
та значущості для людини цих процесів має те, наскільки практика реального суспільного життя особистості співвідноситься із змістом одержаної інформації.
Людина, як відомо, істота суспільна. Вона "приречена на необхідність спілкуватися із собі подібними". Засоби свого існування людина виробляє колективно. Без спілкування вона не здатна відтворювати свій рід. культуру, духовні цінності. Для спілкування люди здавна використовували різні засоби: знаряддя та знаки. Своєрідним знаком спілкування є колективно створений образ людської діяльності. Наприклад, ритуальне та обрядове життя первісних народів насичене такого роду діями. На думку етнографів, ці дії мають характер своєрідного варіанта театру, в якому всі одночасно і актори, і глядачі.
Стародавні грецькі вакханалії, римські сатурналії, середньовічні карнавали. В кожному з цих свят відображені прагнення людей періодично відтворювати картини своєї життєдіяльності.
Стародавні люди були гарними соціальними психологами і розуміли, що життя людини і суспільства тісно переплітається. Людина обмежена нормативними законами суспільства і авторитарними імперативами. Особливе значення у формуванні потрібного світогляду мали видовища (як прообраз сучасних засобів масової комунікації). Саме під їх впливом, при колективному світосприйнятті, індивідуальні психологічні особливості людини нівелювалися, так виникла сугестивна функція видовищного спілкування, як агресивний вплив на психофізіологічну організацію людини.
В колективі людина більше піддається навіюванню, ніж одноосібно. Сугестивна сила видовища ґрунтується на потребах особистості в емоційному спілкуванні, емоційному контакті. Ці погреби закладаються в людині в ранньому дитинстві, зберігаються протягом життя і вимагають свою задоволення. Так, для людини важливо, щоб її почуття знаходили відгук в інших. Видовищне спілкування створює для цього відповідні умови, надає людині можливість відчути свою захищеність.
Інша функція видовищного спілкування виявляється в його опозиційності, як протиставлення "ми" та "вони". Цей факт дієво впливає на найглибинніші прошарки психологічної організації особистості й уже в давні часи набуває значного соціального звучання. Так, стародавні греки знаходили в позиційності театрального видовища моральний і виховний потенціал. Трагедія виносила соціальні та політичні конфлікти на сцену, визначала їх як боротьбу добра і зла сприяла покращанню нравів.
Видовищне спілкування у вигляді карнавалів дозволяло по-іншому дивитись на суспільне життя. Його ігровий зміст дозволяв людині "примірювати" різні соціальні "обличчя", грати всякі соціальні ролі.
Таким чином, видовище створювало особливу форму спілкування, метою якої було викликати позитивні емоції людей.
У нашій країні вже на початку XX ст. спостерігався швидкий розвиток видовищної культури. Визначні громадські діячі А.В.Луначарський, В.І.Мейєрхольд, С.М.Ейзенштейн чудово усвідомлювали значення видовищної культури як засобу масової комунікації. Бурхливого розвитку набув вітчизняний кінематограф, естрада, засоби масової пропаганди.
З початку 70-х років у країні почалися зміни, які суттєво вплинули на розвиток системи масового спілкування, на формування культурних смаків і запитів молоді яка в пошуках задоволення потреб щодо видовищного та художнього спілкування почала групуватися навколо спортивних клубів.
У розвитку зростаючих поколінь 80-х років спостерігалося поступове зменшення інтересу до індивідуально-культурних форм спілкування, зокрема книги, читання. Однак у соціальних дослідженнях потреб молоді тих років існували й інші твердження, зокрема ті, що молодь читає не менше. Більше того, на думку працівників бібліотек, покращився художній смак молоді та коло друкованих видань, які викликали зацікавлене ставлення. За свідченням соціологів, філософів ситуація на той час склалася так, що індивідуальні форми культурного спілкування вже не могли задовольнити духовні потреби людини повною мірою. Розширити коло
духовного спілкування, зробити його більш масовим і змістовним - такою була мета видовищ публічно-масового характеру. З цього часу почався бурхливий розвиток театрально-видовищних форм спілкування.
В умовах відкритості суспільства, його гуманізації та демократизації засоби масової комунікації все активніше впливають на формування визначених соціальних орієнтирів й одночасно сприяють розвитку задатків і здібностей особистості.
Це явище неможна оцінити однозначно (негативно або позитивно). Зараз багато говориться про те, що в молодіжному середовищі все більшою значення набувають електронні засоби масової комунікації, в яких велику роль грають такі культурні форми, які традиційно вважаються "дозвільними", "розважальними". Це кіно, естрада, телебачення, відео.
У сучасному світі книга поступово звільняє місце кіно і телебаченню. Таке явище певною мірою пояснюється рівнем технічного розвитку суспільства. Звичайно, відмова сучасної молоді від книги на користь
Loading...

 
 

Цікаве