WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціальне програмування як технології соціальної роботи - Курсова робота

Соціальне програмування як технології соціальної роботи - Курсова робота

нормативного прогнозування відбиває рух від мет-ідеалів до мета-оптимум, а від них - до норм, і назад.
При цьому мети-ідеали виступають як особливий клас цілей, зв'язаних з досягненням ідеалу. У свою чергу ідеал - "думкою сконструйований образ майбутнього, що визначає спосіб мислення і діяльності людини, соціальної групи, суспільства в цілому. Соціальний (суспільний) ідеал - це особливий специфічний спосіб пізнання й освоєння дійсності, особливий функціональний стан суспільної свідомості, що концентровано відбиває в образі бажаного майбутнього потреби подальшого розвитку, одна з форм випереджального відображення дійсності людською свідомістю, система представлень про зроблений суспільний пристрій, сукупність вищих цінностей у тієї або іншій світоглядній системі."
Мета-оптимум - клас цілей, зв'язаних з рухом до кращого з можливих станів з урахуванням ресурсних обмежень і домінування визначених соціальних цінностей. Останні впливають на вибір критерію оцінки різних варіантів.
Ціль-норма - клас цілей, що відбивають потребу в нормалізації, упорядкуванні процесів і явищ, приведенні системи в нормальний, стійкий стан.
Мета-ідеал означає прагнення до ідеального стану без обліку прогнозного тла. У мету-оптимум прогнозне тло обов'язково приймається в увагу, і ідеальні стани конкретизуються виходячи з ресурсних можливостей соціуму. У цілях-нормах відбиває потреба в рішенні актуальних соціальних проблем, за допомогою чого система переводиться в нормальний стан. І це виступає об'єктивною передумовою руху до ідеалу
У найпростішому виді ідея соціального планування зводиться до пошуку відповідей на чотири основних питання: яке нинішнє положення соціальної системи; яким ми хочемо його бачити в майбутньому; що може перешкодити нам досягти його; що варто почати, щоб домогтися поставлених цілей?
Процес програмування починається з конкретизації поставленої мети. Для цього вона розбивається на під цілі, між якими установлюється взаємозв'язок, взаємопідпорядкованість (будується визначеного роду система). Причому рівень конкретизації повинний бути таким, щоботримані цілі були видимі, по можливості кількісно вимірні, а також могли бути верифіковані досвідченим шляхом. Надалі сформована система цілей піддається оцінці, у результаті чого на основі сформованих соціальних цінностей і переваг розставляються відповідні пріоритети, що будуть використані для раціоналізації процесу розподілу ресурсів.
Схематично процес виглядає так:
Конкретизація соціальної мети
Аналіз керованої підсистеми
Визначення цілереалізуюючих комплексів
Установлення лінії поводження ЛПР
Формування управлінського рішення
Розробка організаційного механізму керування
Очікувані результати
Результатом соціального програмування виступають три групи взаємопогоджуваних управлінських рішень: щодо структури і змісту соціальної діяльності, щодо використання ресурсів і щодо очікуваних результатів. При цьому в процесі підготовки управлінських рішень враховуються усі фактори, необхідні для досягнення цілей: ресурси, середовище, структура, час. Це дозволяє розглядати мета з різних точок зору, проектувати цільову структуру, підбирати відповідну їй структуру ресурсів, намічати необхідні дії і раціонально планувати них у часі.
Висновок
Соціальне програмування - явище сучасного життя, виникнення якого обумовлено дією таких фундаментальних факторів, як поглиблення поділу суспільної праці, інтеграція наукового знання, ріст керованості соціальних процесів.
У самому загальному виді соціальне програмування являє собою спосіб постановки управлінської задачі виходячи зі стратегічних цілей розвитку системи й актуальних проблем її функціонування, а також вибір найбільш ефективного варіанта її рішення, включаючи цільовий розподіл ресурсів.
По змісту соціальне програмування являє собою постановку управлінської задачі виходячи з аналізу цілей розвитку системи і реальної ситуації; її розукрупнення на складові частини (підзадачі); виявлення суперечливості частин і на цій основі їхнє взаємне ув'язування; установлення пріоритетів у сукупності задач; виділення ведучої ланки; визначення умов і обмежень на рішення комплексу сформульованих задач; вибір оптимального варіанта рішення; формування відповідного організаційно-економічного механізму й оцінку очікуваних наслідків від практичного втілення обраного варіанта дій.
За формою програмування - це обґрунтування, прийняття і реалізація цільових управлінських рішень і насамперед цільових комплексних програм.
Програмування - це нова соціальна функція, за допомогою якої суспільство і його структурні елементи реалізують мети свого розвитку. Воно задіє суспільні сили і приводить до соціальних змін.
Як управлінська технологія соціальне програмування являє собою форму додатка системи фундаментальних знань про суспільство, закони його розвитку до рішення конкретних задач у соціальній сфері.
Як метод цільового керування програмування являє собою сукупність взаємозалежних, взаємопогоджуваних прийомів, засобів цілеспрямованого впливу суб'єкта на об'єкт керування для досягнення намічених результатів.
Соціальне програмування виступає як особливий різновид управлінської технології, що раціоналізує діяльність по втіленню соціальних цілей у життя, перетворенню їхній за допомогою практичних дій з передумов у результат соціальної практики.
Використана література
1. Аверин А.Н., Суворов Л.Н. Социальное управление: опыт философского анализа. М., 1984 - 232 с.
2. Акоф Р. Искусство решения проблем. М., 1982 - 224 с.
3. Акоф Р., Эмери Ф. О целеустремленных системах / Перев. с англ. Под ред. И.А. Ушакова. М., 1974 - 271 с.
4. Асеев В.Г. Нормативное управление социальным развитием. М., 1988. - 127 с.
5. Багриновский К.А. Основы согласования плановых решений. М., 1977. - 304 с.
6. Батыгин Г.С. Лекции по методологии социологических исследований. Учебн. для студентов гуман. вузов и аспир. М., 1995 - 286 с.
7. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания /Пер. Е. Руткевич. М., 1995 - 323 с.
8. Бестужев-Лада И.В. Поисковое социальное прогнозирование: перспективные проблемы общества. Опыт систематизации /Отв. ред. д.ф.н. С.Ф. Фролов. М., 1984 -271 с.
9. Бестужев -Лада И.В. Прогнозное обоснование социальных нововведений. М., 1993 - 240 с.
10. Бестужев-Лада И.В. Окно в будущее. Современные проблемы социального прогнозирования. М., 1970 - 269 с.
Loading...

 
 

Цікаве