WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Глобальна криза освіти та шляхи її подолання - Контрольна робота

Глобальна криза освіти та шляхи її подолання - Контрольна робота

найважливішим чинником майбутнього відкритого суспільства, цінності якого - індивідуальна свобода і солідарність, особиста незалежність і добровільна співпраця - повинні виховуватися з дитинства.
Ще одна надзвичайно важлива проблема - перехід на дванадцятирічне навчання. Академік АПН України, директор Інституту психології Сергій Максименко зазначає, що шестирічні діти ще не готові до шкільного навчання, їм важко адаптуватися до класно-урочної системи. Рівень мислення шестирічок переважно уявний, тоді як навчальний процес побудований на базі вербально-наукового мислення. Усвідомлення цих фактів змусило психологів ще 1984 року виступити проти запровадження одинадцятирічного терміну навчання. Сучасна вітчизняна школа не в змозі забезпечити повноцінний психологічний розвиток шестирічних дітей, і недаремно більшість батьків не хочуть віддавати дітей цього віку до школи. Зараз пропонують продовжити термін навчання ще на рік. Чи приведе це до зниження навантажень? Ні. Шкільні перевантаження - в основному результат ініціативи вчителів, керівників ліцеїв і гімназій, які сподіваються в такий спосіб поліпшити результати навчання. Оскільки перевантаження виникають за рахунок варіативної частини програми, то продовження терміну навчання не викличе її зникнення, понад те - з'явиться додатковий час для додаткових навантажень. Чи приведе збільшення терміну навчання до збільшення обсягу знань? Можливо. Але за умови, що освітній процес буде забезпечений новими навчальними програмами і необхідними навчальними посібниками. І те й те, на жаль, малоймовірно. Крім того, стало звичайною практикою прирівнювання вузівських програм до шкільних. Вчителі деяких шкіл гордо заявляють: наші випускники засвоїли програми другого і третього курсів вузів. Запровадження ще одного навчального року тільки ускладнить ситуацію і призведе до подальшого нашарування шкільної і вузівських програм.
Чи приведе збільшення терміну навчання до поліпшення його якості? Останнє, в основному, залежить від рівня педагогічних технологій, наявності в учнів мотивів, цілей та інтересів у навчанні. Криза державної системи освіти у 80-ті роки почасти спровокувала знищення попередньої системи цінностей і мотивів освіти. Чи приведе збільшення терміну навчання до поліпшення умов психологічного і соціального розвитку учнів? Більшість їх закінчуватимуть навчання у школі до 18-19 років. А цей вік у нашому суспільстві - період настання соціальної зрілості, коли людина отримує всі громадянські права й обов'язки. Така ситуація принципово несумісна зі збереженням соціального статусу школяра (приміром, у тих-таки Сполучених Штатах більшість дітей завершують середню освіту до 18-19 років, проте всю повноту громадянських обов'язків вони отримують до 21 року). В Україні це стане причиною подальшого загострення правових, юридичних, соціальних і особистісних проблем та конфліктів.
3. Шляхи вирішення глобальної кризи освіти
Я вважаю, що розпочинати певні вдосконалення, звичайно, потрібно на ентузіазмі, проте підкріпленому матеріально. Важливим джерелом забезпечення галузі є організація економічної діяльності закладів освіти.
В системі дошкільного дитячого виховання це здійснюється за рахунок планих послуг на основі неприбуткової діяльності дошкільних закладів. При цьому плата за утримання дітей в дошкільних закладах вираховується із сукупного доходу сім'ї і не підлягає оподаткуванню. Бюджетні асигнування виділяються у вигляді цільових субсидій окремим сім'ям на оплату перебування їх дітей у дошкільних закладах.
Загальна середня освіта фінансується державою і одночасно використовує усі можливості недержавного сектору. Доходи батьків, спрямовані на оплату навчання у приватних школах, гімназіях, ліцеях, тощо як і спонсорські внески суб'єктів комерційної діяльності, звільняються від оподаткування. Надходження додоаткових коштів на обсяги бюдженого фінансування не впливає.
Професійно-технічна освіта переорієнтується на виконання замовлень конкретних суб'єктів господарювання і фінансується за рахунок їх коштів.
Вища освіта фінансується виходячи як із суспільних, так і індивідуальних потреб. Суспільні потреби забезпечуються через державне замовлення з виділенням відповідних бюджетних асигнувань, які розподіляються на конкурсних засадах. Індивідуальні потреби забезпечуються за рахунок платного навчання, у тому числі впровадження оплати за рахунок державних безвідсоткових кредитів під отримання освіти.
Важливою передумовою конкурентноспроможності національної системи освіти є традиція грунтовної та якісної освіти. Насьогодні важливим є наблизити українську освіту до міжнародних стандартів, збагативши її практичними аспектами, насамперед, через зрозумілу та прозору систему державної аккредитації.
Звичайно, все вище зазначене має бути правомірним, а відтак - потрібні нові розробки в законодавстві стосовно галузі освітніх послуг.
Управління освітою здійснюється державними органами управління та органами громадського самоврядування. До державних органів управління вищою освітою належать: Міністерство освіти і науки України; центральні органи виконавчої влади України, яким підпорядковані навчальні заклади освіти; вища атестаційна комісія України; державна акредитаційна комісія.
Ці установи здійснюють керівництво у сфері освіти,беруть участь у визначенні державної політики у сфері освіти, науки, професійної підготовки кадрів; розробляють програми розвитку освіти, державні стандарти; забезпечують зв'язок із закладами освіти, державними органами інших країн з питань, які входять доїх компетенції; проводять акредитацію вищих та професійно-технічних навчальних закладів, видають їм ліцензії, сертифікати; організовують атестацію педагогічних і науково-педагогічних працівників щодо присвоєння їм кваліфікаційних категорій, педагогічних та вчених звань.
Органами громадського самоврядування в освіті є: Всеукраїнський з'їзд працівників освіти; загальні збори колективу навчального закладу; районні, міські, обласнї конференції педагогічних працівників; з'їзд працівників освіти Автономної Республіки Крим.
Органи громадського самоврядування в освіті вносять пропозиції щодо формування державної політики у сфері освіти.
В Україні діють також інші неурядові організації з залученням іноземного капіталу. Серед найвідоміших міжнароднийфонд "Відродження" (частина мережі фондів Сороса), British Counsil, Французький культурний центр. Всі вони є міжнародними благодійними організаціями, що фінансують проекти, які сприяють національному відродженню та демократизації освіти, підтримують різноманітні програми, надають гранти.
Український ринок освітніх послуг має всі передумови для розвитку, але обов'язковою умовою є реформи у фінансуванні освіти. Насамперед, за рахунок розвитку приватної освіти, а також залучення кредитів для навчання, створення та функціонування спеціальних накопичувальних та страхових фондів.
Наш викладацький склад є досить кваліфікованим, проте без матеріальних стимулів, нормальної матеріально-технічної бази, доступу до інформаційних ресурсів та забезпечення учбовою літературою, спостерігатимемо відтік талановитих викладачів за кордон, або ж зростання рівня корумпованості, а відтак - диплом перетвориться з показника рівня освіти на показник рівня доходів. Зміни та реформи мають бути продекларовані урядом та бути законодавчо закріпленими.
Підсумовуючи огляд освіти в Україні, слід зазначити, проблем у цій галузі чимало. Що ж стосується конкурентноздатності, то є підстави говорити про неї у регіональному масштабі (принаймні в певних галузях освіти), та передумови її формування в глобальному масштабі. Серед іншого це інноваційні та високваліфіковані вчителі та викладачі, поєднані з традиціями грунтовної теоретичної освіти.
Проте є деякі аспекти, що потребують нагальної уваги: реформи у фінансуванні та менеджменті освіти. Вживаючи вираз "ринок освітніх послуг", слід розуміти, що якщо початкова та базова середня освіта є обов'язковими, то вища та післядипломна освіта є конкурсними, а в Україні зараз виникає реальна загроза знецінення диплому, перетворення його на папірець, що купується та продається.
Список використаної літератури
1. "Освіта - ХХІ століття" // Шлях освіти, №5, 2001
2. "Інституціональні проблеми розвитку вищої освіти в Україні" // Економіка України, 2000
3. "Частное среднее образование" // Бизнес, 2001
Loading...

 
 

Цікаве