WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Трудовий колектив - як соціологічна організація - Реферат

Трудовий колектив - як соціологічна організація - Реферат

системи уряд не втручався у справи підприємців. Але з часом> коли розвиток вільного підприємництва породив жорстоку експлуатацію найманої праці, уряд посилив контроль за діяльністю капіталістів, запровадивши заходи для соціального захисту громадян, перерозподілу прибутків через оподаткування, обмеження монополізації ринку (антитрестівське законодавство).
У демократичних країнах соціалістичної орієнтації акцент ставиться на суспільній власності на засоби виробництва та розподіл товарів. У цих країнах, як звичайно, можливе й існування приватної або змішаних форм власності, але пріоритетне місце займає державна власність (принаймні націоналізація охоплює основні стратегічні висоти господарства). Відповідно й економічна політика держави позначена більшим втручанням в економічне життя і суворішою регламентацією підприємництва, а також соціальним захистом практично всіх верств населення, яке працює. "Шведська модель" демонструє найвищий здобуток оптимального поєднання інтересів підприємництва і найманої праці, який втілюється в один із найвищих у світі стандартів життя.
Комунізм радянського типу являє собою систему, де вся власність є суспільною (за рідкісними виїмками). У працях
Маркса передбачено, що комуністичне суспільство має бути суспільством усезагального добробуту, без експлуатації, що в ньому житимуть вільні трудівники і при тому не буде протиріч між розумовою і фізичною працею.
Насправді ж "комуністична економіка" (насамперед радянська) визначалась повним політичним пануванням одної партії, суворим контролем, довгостроковим плануванням (п'ятирічні плани), а не стихією вільного ринку. Держава тут виступала повним власником, регламентуючи всі види виробничої діяльності і трудову поведінку кожного трудівника. Не заперечуючи, що така система спромагалася на підняття економіки і досягнення окремих високих економічних результатів, Смелзер підкреслює, що це не означало її високої ефективності і продуктивності, які досягались прямим і опосередкованим економічним визиском трудівників.
Під соціальними процесами у сфері праці соціологи розуміють функціонування і зміни станів соціальних груп, трудового колективів і окремих робітників - суб'єктів економічної діяльності. В їх структурі виділяються:
o сама праця (у сфері якої виникають усі соціальні явища і процеси, що становлять предмет соціології праці; отже, праця є базовим соціальним процесом);
o трудова адаптація (тобто пристосування до виробничого середовища);
o трудова мобільність (тобто пересування усередині соціальних груп, трудових трудового колективів та між ними; вона враховує також плинність кадрів на виробництві);
o відносини співробітництва або конкуренції, суперництва і конфліктів між суб'єктами економічної сфери).
Соціальне управління соціально-трудовими процесами і відносинами передбачає їх планування і регулювання. В його структурі можна виділити такі складові:
o вироблення, прийняття і реалізація управлінських рішень;
o використання різноманітної інформації у процесі управління;
o вироблення певних методів та стилів керівництва;
o забезпечення самоврядування і виробничої демократії;
o планування процесів соціального розвитку трудового колективу (виховної, культурно-масової, спортивної роботи, удосконалення соціально-психологічного клімату, зміцнення дисципліни праці, заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я трудівників тощо).
Трудовий колектив має спільні, співпадаючі інтереси з власником (роботодавцем) у стратегічному питанні про отримання якомога більшого прибутку, в ефективній організації виробництва, у доборі кваліфікованих і сумлінних кадрів, у забезпеченні внутрішнього трудового розпорядку, трудової дисципліни, дотриманні техніки безпеки, охорони праці. Протилежні інтереси лежать в основі розподілу прибутку, оплати праці, відрахувань з прибутку на заходи щодо впровадження нових захисних технічних засобів, безпеки праці, нешкідливих і безпечних технологій; фінансування з прибутку заходів щодо соціально-побутового обслуговування працівників, надання додаткових трудових пільг. Зона не-співпадання соціальних інтересів досить велика, і традиційно в суспільній свідомості і в правовому регулюванні ці суб'єкти знаходяться по різні боки соціальних "барикад". Отже, з наведеного досить явно видно, що поняття "трудовий колектив" має охоплювати тільки найманих працівників, котрі працюють за трудовим договором. Причому йдеться про працівників, котрі тривалий час працюють на підприємстві, оскільки угоди, які приймаються за участю трудового колективу, як правило, мають довготривалий характер. З огляду на це особи, які виконують для підприємства разові роботи за цивільно-правовими договорами, до складу трудового колективу не повинні включатися.
Закон України "Про підприємства в Україні" встановлює два види трудових трудового колективів залежно від форми власності, на якій засновано підприємство: трудовий колектив з правом найму робочої сили (тобто трудовий колектив працюючих власників); трудовий колектив державного та іншого підприємства, в якому частка держави або місцевої ради становить у вартості майна більш як 50%. У зв'язку з цим розрізняють і повноваження цих видів трудових трудового колективів.
У відповідності до ст. 15 Закону України "Про підприємства в Україні" трудовий колектив з правом найму робочої сили:
- розглядає і затверджує проект колективного договору;
- розглядає і вирішує згідно з статутом підприємства питання самоврядування трудового колективу;
- визначає і затверджує перелік і порядок надання працівникам підприємства соціальних пільг;
- бере участь у матеріальному і моральному стимулюванні продуктивної праці, заохочує винахідницьку і раціоналізаторську діяльність, порушує клопотання про представлення працівників до державних нагород.
Трудовий колектив державного та іншого підприємства, в якому частка держави або місцевої ради у вартості майна становить більш як 50%:
- разом з власником вирішує питання про вступ і вихід підприємства з об'єднання підприємств;
- приймає рішення про оренду підприємства, створення на основі трудового колективу органу для переходу на оренду і викупу підприємства.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Дворецкая Г.В., Махнарылов В.П. Социология труда. - К.: 1990.
2. Дикарева А.А, Мирская М.И. Социология труда. - М.: 1989.
3. Заславская Т.Н., Рывкина Р.В. Социология экономической жизни. - Новосибирск: 1991.
4. Кравченко А.И. История зарубежной социологии труда: Общие принципы. - М.: 1991.
5. Кравченко А.И. Социология труда в XX веке. - М.:1987.
6. Сероштан Н.А., Алдохин И.П., Кулиш С.А., Савченко Б.Г., Сасина Л.А. Социология труда: Учебное пособие. - Харьков: 1990.
7. Смелзер Н. Социология. -М.: 1994.
8. Современная западная социология: Словарь. - М.: 1990.
9. Социальные аспекты экономической реформы. - К.: 1991.
10.Соціологія: Матеріали до лекційного курсу (Піча В., Семашко О., Черниш Н. та ін.). - К.: 1996.
11. Социология: Наука об обществе. - Харьков: 1996.
Loading...

 
 

Цікаве