WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Сучасні тенденції розвитку соціологічної теорії - Реферат

Сучасні тенденції розвитку соціологічної теорії - Реферат

роботоподiбнi iстоти, якi проходять через життя просто виконуючи правила та соцiальнi ролi.
Iнтеракцiонiсти розглядають людей як таких соцiальних iстот, що надiленi здатнiстю до мислення. Через взаємодiї один з одним люди опановують знаки та значення, що дозволяє їм втручатися з подiї соцiального життя i впливати на свої долi.
Саме з iнтеракцiонiстської точки зору люди здатнi не тiльки iнтерпре-тувати ситуацiї, оцiнювати їх переваги та вади, але й робити серед них свiй вибiр.
Якщо казати коротко, то саме iнтеракцiонiсти дали поштовх до створення у соцiологiї образу людей, як активних iстот, що конструюють соцiальну реальнiсть, а не як пасивних iстот, що просто реагуть на вимоги соцiальних реалiй.
Водночас, iнтеракцiонiзм має свої обмеження. Люди не є абсолютно вiльними у формуваннi своїх дiй у повсякденному життi.
Бiльшiсть наших дiй спрямовуються системами значень, вироблених ранiше культурою та соцiальними iнститутами. Але деякi iнтеракцiонiсти переменшують ту роль, яку культура i соцiальнi iнститути вiдiграють у нашому життi.
Вiдповiдно, критики iнтеракцiонiзму пiдкреслюють, що iнтеракцiонiзм може сприяти перебiльшенню значення безпосередньої соцiальної ситуацiї.
Фокусуючи увагу на подробицях мiжособових взаємодiї, iнтеракцiонiсти часто не помiчають тих зв'язкiв, що мають мiсце мiж рiзними епiзодами взаємодiй.
Якщо казати коротко, то можно вiдмiтити, що для iнтеракцiонiзму важно вiдобразити адекватно великомасштабнi аспекти органiзацiї суспiльства та вiдносини мiж рiзними суспiльствами.
Головна увага фокусується на суб'єктивних аспектах людської поведiнки i на тому ситуативному контекстi, у якому вона відбувається.
Що ж стосується об'єктивних реалiй соцiального життя - таких, наприклад, як нерiвний розподiл у суспiльствi богатства, влади i престижу, - iнтеракцiонiсти їми або нехтують, або приймають як такi, що не викликають питань.
За останнi десятирiччя деякi iнтеракцiонiсти робили спроби включити до цього пiдходу структурнi та великомасштабнi компоненти суспiльного життя, але цi спроби ми будемо розглядати пiзнiше, коли будемо вивчати вiдповiднi соцiальнi об'єкти.
Висновки
У сучаснiй соцiологiї найчастiше видiляють три основних теоретичних пiдходи: функцiоналiстський, конфлiкцiонiстський та iнтеракцiонiстський. Розглянемо сучасні тенденції розвитку соціологічної теорії.
Структурно-функцiональний - або просто функцiоналiстський пiдхiд сформувався у серединi нашого сторiччя в основному спираючись на iдеї двох з класикiв соцiологiї, а саме англiйця Герберта Спенсера та француза Емiля Дюркгейма, якi притримувались великомасштабного - тобто макросоцiального - погляду на соцiальне життя.
Основну iдею цього пiдходу коротко можна сформулювати так: суспiльство як соцiальна система. Що мається на увазi? Функцiоналiсти виходять з погляду на суспiльство як певну систему, поєднання таких частин, що складають єдине цiле.
Функцiоналiсти намагаються зробити двi речi:
-- встановити зв'язки частин суспiльства iз суспiльством у цiлому,
-- та встановити зв'язки кожної окремої частини суспiльства з iншими його частинами. Такi iнститути як сiм'я, релiгiя, економiка, держава, освiта належать до найважливiших складових частин кожного суспiльства.
Функцiоналiсти розглядають структурну побудову соцiальних iнститутiв подiбно до того, як бiологи розглядають структурну побудову органiв тiла.
Функцiоналiсти вважають, що високий ступiнь згоди з'єднує суспiльство, перетворюючи його у добре згуртовану одиницю, тому що забезпечує основу для соцiальної iнтеграцiї та стабiльностi. А у стабiльному суспiльствi бiльшiсть людей шляхом процесу соцiалiзацiї приходить до прийняття правил свого суспiльства, й переважна частина членiв суспiльства звичайно живе за цими правилами.
У сучаснiй захiднiй соцiологiї функцiональний пiдхiд найчастiше оцiнюється як, корисний засiб опису суспiльства, iдентифiкацiї його складових частин та їх функцiй. Але також пiдкреслюється що функцiоналiзм дає переважно статичну картину суспiльства - картину соцiального життя у певний iсторичний час. Тобто, звертається увага на те, що функцiоналiзм не дає картину розвитку суспiльства.
З точки зору цього напрямку важко дослiджувати соцiальнi змiни, а тому - i iсторичнi процеси в цiлому. Цей пiдхiд не дає можливостi з'ясувати, як складалися тi соцiальнi форми, що iснують зараз.
Головною альтернативою функцiоналiзму у аналiзi основних структур суспiльства - є конфлiкцiонiзм.
В той час, коли функцiоналiсти розглядають конфлiкт як дещо ненормальне, як ознаку розладу у суспiльствi, конфлiкцiонiсти, навпаки, розглядають конфлiкт як цiлком нормальний i невiд'ємний елемент соцiального життя, а саме - як головне джерело суспiльного розвитку.
З точки зору конфлiкцiонiзму, суспiльство завжди знаходиться у станi змiн, а джерелом цих змiн є конфлiкт.
Крiм тих питань, що розглядаються у макросоцiологiчних концепцiях, сучасних соцiологiв турбує й зовсiм iншi питання.
Наприклад, " Як iндивiд та суспiльство зв'язанi один з одним ? Як люди можуть створювати, зберiгати та змiнювати суспiльство, й в той же час формуватися цим суспiльством ? I яким чином люди впливають один на одного, безпосередньо об'єднуються та роз'єднуються один з одним ?"
Такi питання знаходяться у центрi уваги iнтеракцiонiстського пiдходу, який ще називають знаковим, символiчним (Symbolic) iнтеракцiонiзмом.
Iнтеракцiонiсти звертають особливу увагу на те, що суспiльство не iснує "десь там", воно постiйно створюється та вiдтворюється вiд моменту у процесах наших дiй та взаємодiй один з одним.
Iнтеракцiонiсти зауважують, що наш досвiд не має сенсу, поки наш розум його не знаходить.
Соціологічна думка продовжує розвиватися і сьогодні.
Список використаної літератури
1. Арон Р. Этапы развития социологической мысли. - М., 1998.
2. История социологии в Западной Европе и США. - М., 1999.
3. Піча В.М., Черниш Н.Й., Кондратик Л.Й. З історії української соціологічної думки. - Львів, 1995.
4. Погорілий О.І. Соціологічна думка XX століття: Навчальний посібник. - К., 1996.
5. Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. - К., 1995.
6. Современная западная социология: Словарь. - М., 2001.
7. Соціологія: Курс лекцій (під ред.В.М.Пічі) - Львів, 2002.
8. Хмелько В. Соціологія. Курс лекцій. - К., 2001.
9. Погорілий O.I. Соціологічна думка XX століття: Навчальний посібник. - К., 2002.
Loading...

 
 

Цікаве