WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Я і діти вулиці - Реферат

Я і діти вулиці - Реферат


РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ:
"Я і діти вулиці"
План
Вступ 3
1. Вільний час: друг чи ворог? 3
2. Я і мої однолітки 4
2. Асоціальні групи молоді 7
Висновки 9
Література 10
Вступ
Я вважаю, що нам, сучасним старшокласникам, випала виняткова доля: початок нашого дорослого життя збігається з початком третього тисячоліття. На перший погляд, це дуже незвичайно і цікаво, адже не кожному поколінню так щастить. Та це лише на перший погляд, бо знаю, що в серці кожного з нас затаїлася тривога, насторожене очікування: що чекає мене попереду, у дорослому житті?
Думаю, не помилюсь, коли скажу, що кожний старшокласник вже більш-менш визначив своє майбутнє (чи то сам, чи то за допомогою дорослих). Та які б плани ми не будували щодо особистого життя, всі вони, об'єднані воєдино, скеровані на головне - служіння своїй країні, на сприяння її зміцненню, розквіту, на її звеличення у світових масштабах. Я твердо в цьому переконана і вважаю саме це головним покликанням і призначенням моїх однолітків.
1. Вільний час: друг чи ворог?
Всім нам однаково одміряно кожного дня 24 години. З цих днів складається місяць, рік, життя. І від того, як людина буде використовувати кожен такий день, залежатиме, мабуть, це життя і доля взагалі.
За ці 24 години людина встигає зробити немало різних справ; одна - більше, інша - менше: все залежить від характеру і можливостей. Як же трапляється, що, маючи один і той же часовий ресурс, ми одержуємо абсолютно різні результати в навчанні, праці, у справах?
Відповідь, на мою думку, криється у раціональному і розумному використанні вільного часу. Одна людина за годину-дві між важливими справами знайде кілька цікавих відомостей в книжках, може зайнятись спортом, врешті-решт посадити квіти або дерево. Інша ж за цей самий час ледве встигає дати ладу своєму зовнішньому вигляду або насититися спогляданням з вікна подій на вулиці.
Та це - в кращому випадку. Наскільки гірше, коли, аби згаяти вільний час, людина вдається до непристойних і згубних вчинків: авантюр, правопорушень. Або знаходить таких же, що байдикують, "друзів", і тоді ця "співдружність" може заподіяти лиха і собі, і оточуючим людям.
Серед моїх знайомих є чимало однолітків, що мають талант або хист до якоїсь справи. Та, на жаль, не всі вони мають можливість відвідувати гуртки та секції, бо їх батьки не завжди спроможні це оплачувати. Добре, коли потрапляють до рук цікаві книжки або випадає зайнятися корисною та захоплюючою справою!
Нещодавно мене дуже вразили статистичні дані, за якими останнього часу бурхливо зросла дитяча токсикоманія, наркоманія, злочинність. Діти іноді краще за дорослих знають, що саме краще вдихнути, чим саме краще вколотися, що випити, щоб одержати ілюзію щасливого стану. Але ж це дійсно лише ілюзія, та й вона - тільки на деякий час! А от шкоду малому організму вона робить на все життя... Крім того, відсутність грошей на нові і нові "дози" штовхає молодих на безжалісні злочини, назавжди ламаючи їхні долі.
Ось і виходить, що не такий вже він і легкий, цей "вільний час", бо часто стає випробуванням на громадську зрілість, людяність, зрілість власної позиції.
2. Я і мої однолітки
Головною особливістю підліткового віку є потреба у спілкуванні з однолітками. Бажання зайняти прийнятне, задовольняюче підлітка, місце серед ровесників, заслужити їх повагу та схвалення багато в чому визначають їх поведінку. Спілкування з однолітками уявляється понадцінним саме в підлітковому віці, оскільки в цей період така форма взаємних стосунків є свого роду учбовою моделлю майбутніх дорослих стосунків. Взаємодіючи з однолітками, підлітки глибше пізнають себе, порівнюють себе з іншими дітьми, отримують один від одного інформацію, яку вони не змогли отримати від дорослих.
Ми всі належимо до різних груп людей: членів своєї сім'ї, класу, компанії у дворі тощо. Як ми почуваємо себе у кожній з цих груп? Які люди навколо нас? Здебільшого людина, яка добре ставиться до себе, добре ставиться і до навколишніх, здатна зрозуміти і пробачити їхні недоліки.
Як іноді складно визначити, чому з одними людьми стосунки будуються легко, а з іншими можуть не скластися взагалі. Якби стосунки будувалися за схемою "я хочу", все було б просто, однак у них беруть участь як мінімум двоє людей, а реально, ще більше.
У кожній групі людей виділяються свої лідери, встановлюються стосунки симпатії й антипатії.
Найбільш сприятливими для розвитку особистості є демократично побудовані групи, де наявна невелика кількість членів, немає чітко визначеного постійного лідера, жорсткої структури, де всі питання вирішуються колегіально, а стосунки засновані на взаєморозумінні, взаємодопомозі, рівних правах, спільних інтересах та соціальне схвалюваній діяльності.
Така невелика група молоді звичайно не протиставляє себе дорослим. Навпаки, підлітки нерідко активно співпрацюють з кимось з дорослих (батьків, вчителів) на основі спільних інтересів.
Доброзичливі стосунки у групі, поєднання різних людей (з різними характерами, стилями мислення) значно підсилює інтелектуальні можливості групи загалом порівняно з можливостями кожного учасника. Недаремно кажуть: "Одна голова - добре, а дві - краще".
Але є групи, побудовані на інших принципах, у них міжлюдські взаємини будуються інакше. Це - асоціальні угрупування. Асоціальне спрямовані угрупування, незважаючи на те, що в них входять підлітки і юнаки, мають ознаки дитячих угрупувань. Вони виникають там, де діти опиняються за волею обставин, тобто стихійно (двір, вулиця, клас). У них відсутня організація продуктивної діяльності, яка замінюється безцільним гаянням часу або ігровою активністю. Особистість пригнічується груповими нормами поведінки, які стають обов'язковими для новачка. Спілкування між членами групи не вибіркове, а знеособлене, оскільки вони не мають індивідуальних інтересів, поглядів, світогляду. Тут не буває вибіркового емоційного зосередження на одному з ровесників. Все підміняється одноманітними полегшеними стосунками, які виникають не за особистісним вибором, а за місцем угрупування.
Зазначені особливості асоціальних угрупувань приваблюють туди саме тих підлітків, які ще не досягли особистісної зрілості та відчувають себе комфортно лише в такій групі: зі своїми специфічними моральними цінностями і нормами поведінки, над якими не
Loading...

 
 

Цікаве