WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціально-економiчнi процеси в Україні - Реферат

Соціально-економiчнi процеси в Україні - Реферат

соціологічному трактуванні. Обґрунтування відмінності поняття "корпорація" від названих інтересів (так само як і емпіричне дослідження конкретних різновидів корпорацій в українському суспільстві) являє собою, однак, самостійне дослідницьке завдання. Тому я обмежуся тим, що визначу основні атрибути, що конституюють корпорацію як один з елементів структури, суспільства, елемент, в якому співіснують і взаємодіють фрагменти й компоненти соціальних утворень різних історичних і культурних епох.
Насамперед слід відзначити, що своєрідній соціальній реанімації корпорацій сприяють зростаюча конкуренція за блага, а також супутні їй архаїзація обмінних операцій (прямий продуктообмін) та поширення "караванних" зусиль задля доставки товарів з близького й далекого зарубіжжя, які здійснюються на свій страх і ризик в обхід держави і поза нею. Саме конкуренція , і пошуки джерел винагороди перетворюютькорпорації на необхідні складові нинішньої ситуації. Інакше кажучи, корпорації формуються й утверджуються в контексті та у зв'язку з відродженням різноманітних пережиткових форм взаємодії у багатьох сферах життя. Досягти успіху в змаганні за ресурси навряд чи реально без об'єднання в асоціації, згуртовані спільною метою, дисципліною, практично цілковитим підкоренням певним правилам і нормам. Корпорації ж являють собою чистий тип асоціацій "для себе" з артикульованими умовами членства і ясними перспективами дій, де внутрішні відмінності у статусах, обсязі владних повноважень і розмірах винагороди доповнюються значущістю колективного успіху.
Далі: корпорації будуються на основі єдності структурного та діяльного компонентів (тобто власне просторового, а також часового, енергетичного й нормативного) у формі адекватних корпоративним вимогам ментальних констеляцій (очікувань, санкцій щодо суворої формалізації забороненого й дозволеного і та ін.). Будучи просторовою структурою, корпорація має ясні, чіткі і в принципі встановлювані розміри, отже, і кордони. Поділ же корпорацій на відкриті й таємні не такий істотний, оскільки вказує лише на ступінь складності встановлення їхньої чисельності. Такою ж не важливою під цим кутом є й локалізація корпорацій у тих чи тих сферах діяльності - професійній, політичні, економічній, соціальній.
Коли щось і вирізняє корпорації від інших типів об'єднань, то це темп і ритм діяльності, тобто часові та енергетичні характеристики.
Саме енергетика, зусилля та ресурси, які мобілізують для здобуття позитивних ефектів у конкуренції .за матеріальну й символічну винагороду, за статуси і привілеї, за право інтерпретувати історію, за контроль над інформацією тощо, пояснюють той факт, що корпорації конструюють і підтримують просторово-часові поля з різним ритмом і темпом здійснення в них взаємодії між людьми, між людьми та речами, між людьми та ціннісно-знаковими груповими реаліями. Повсякденна мова фіксує цю напружену, завихрену процесуальність дієсловом "крутитися".
Динамічні характеристики подібних полів варіюються, очевидно, у широких межах, зумовлюючи сегментацію соціального цілого та автономізацію утворених частин. Тому й належні до них індивіди ведуть різне за стилем, ритмом і темпом жит-тя; можливість контактів між ними мінімізується, знижується й рівень взаєморозуміння. Віднині жити розмірене, налагоджено і передбачувано - привілей тих, хто входить до спільнот, не залучених до боротьби за перерозподіл ресурсів; доля ж інших - безупинно "крутитися", домагатися свого, а не задовольнятися установленим кимось. Таким чином, час стає важливим диференціюючим і стратифікуючим чинником, що на поверхні соціального життя, емпірично фіксованого в першому й не найповнішому наближенні, виявляється у формі відмінностей у ставленні до темпоральних характеристик: минулому, теперішньому і майбутньому.
Корпорації (в цьому ще одна їхня відмінність від "команд" або цільових груп) можуть бути частиною, ядром організації, але при цьому можуть самі трансформуватися в неї. Корпорації, що мають статус організації, - явище нове для пострадянських країн і водночас зовсім не випадкове. Показово, що наприкінці так званої перебудови нові організації виникали в кулуарах керівних органів комсомолу (обкомів, міськкомів, райкомів) - утворень явно корпоративного характеру в струк-турі пізнього соціалізму. Справедливо припустити, що переростання в організацію є для корпорації обов'язковою умовою досягнення амбіційних цілей і збереження, так само як і розширення, контролю над ресурсами.
І нарешті, корпорація стає головним джерелом само ідентифікації для індивідів, які до неї входять. Річ не лише в тім, що кожен має можливість визначити себе в ролі людини корпорації, а насамперед у тім, що вона надає членам наочні складові майнового і громадянського статусів. В обмін на лояльність, відповідальність і зобов'язання з боку індивіда корпорація забезпечує йому гарантії стабільності й захищеності у кризових соціальних і економічних ситуаціях; за умови дотримання етосу корпоративності не допускає розриву між належністю і участю, створюючи тим самим передумови підтримки й культивування ідентичності. В корпорації належність означає повноцінну участь, будь-яка імітація участі негайно викривається й належність припиняється.
Найближчий соціальний наслідок діяльності корпорацій полягає в тому, що в кожному з трьох найважливіших "просторів" суспільства - економічному, політичному і просторі престижу (розподілу авторитету і визнання) - відбувається формування, виокремлення й відносне розмежування різних галузей, тобто складаються нові неоднорідності. Так, зокрема, економічний простір починає розпадатися на дві частини, в одній з яких доступ до благ менше визначається традиційними чинниками, такими як компетентність, кваліфікація і відповідальність, тоді як у другій ці чинники зберігають свою значущість, інакше кажучи, цей простір розпадається на галузь стагнації і галузь економічного пожвавлення з відповідними відмінностями стосовно перспектив на майбутнє у належних до них індивідів. Нинішній стан економіки й поведінка індивідів, які намагаються пристосуватися до незнайомого й незвичного середовища, зумовлюють домінування ситуативних, короткочасних, а то й просто випадкових чинників формування ідентичності над традиційними, властивими нормальній економіці. Перші нівелюють, пригнічують другі, що призводить до виникнення ембріональних і не чинних соціальних утворень, своєрідних соціальних "мутантів".
Соціальний портрет сучасної України
Рівень життя
За більшістю прийнятих у світовій практиці показників, Україна за роки не-залежності посіла місце серед бідних держав третього світу. А в останні роки ми близькі до можливості перетнути межу, що відділяє престо бідні держави від найбідніших. І все ж Україна в багатьох рисах ще
Loading...

 
 

Цікаве