WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Досвід використання якісних методів соціологічних досліджень в роботі з учнями старших класів - Реферат

Досвід використання якісних методів соціологічних досліджень в роботі з учнями старших класів - Реферат

(закінчення Другої світової війни); 1973 - рік, коли мамі було 12 років; 1998 - рік, коли учневі виповнилося 12 років, і таке інше. Таким чином отримується наглядна ілюстрація, що історія - це і щось загальне, і щось близьке до юнака чи юначки, до його чи її родини.
Під час праці над основним проектом - "Жива історія моєї родини" - виконувалося чотири завдання: 1. Заповнювався Зошит № 1. "Жива історія моєї родини. Збір даних про членів родини."; 2. Заповнювався Зошит № 2. "Жива історія моєї родини. Аналіз отриманих даних."; 3. Складалася схема "Соціально-генеалогічна діаграма моєї родини."; 4. Формувалася "Папка-архів" родинних фотографій, документів, листів, спогадів тощо.
Робота розпочиналася з того, що на першу сторінку Зошита № 1 "Жива історія моєї родини. Збір даних про членів родини" юнаки записували перелік пунктів, за якими збиратимуться дані про кожного з членів родини. Ними є:1. Ступінь спорідненості до автора роботи, ім'я і прізвище від народження (прізвище після одруження/ сучасне); 2. Датанародження (роки життя для померлих; якщо загинув/ла, то вказується причина); 3. Місце народження; 4. Національність; 5. Віросповідання; 6. Найвища здобута освіта; 7. Найвищий професійний здобуток; 8. Служба в державних арміях; 9. Основна суспільно-політична/ громадська діяльність; 10. Державні репресії або переслідування; 11. Еміграції, рееміграції; 12. Рік і місце одруження, ім'я і прізвище від народження особи, з якою одружився/лася.
Далі учні приступали до збирання інформації, дотримуючись цієї схеми. Кожний член родини, занесений в Зошит № 1, отримував свій особистий порядковий номер (для зручності внесення інформації про нього на діаграму родини) та свою сторінку. Дані про кожного члена родини на його сторінці заносилися стовпчиком з обов'язковою нумерацією відповідних пунктів згідно переліку, вміщеного на першій сторінці Зошита № 1. У випадку, коли інформації не було, то стосовно того чи іншого пункту вписувалася фраза "даних немає", або проставлялася риска.
Після заповнення даних на певну початкову кількість членів своєї родини учень паралельно з пошуком нової інформації розпочинав творення "Соціально-генеалогічної діаграми родини". На діаграмі квадратами позначалися особи чоловічої статі, а колами - жіночої.
Перед початком учнівської роботи педагог пояснював, як компонуються пари осіб, які одружилися, їхні діти, діти дітей, тощо. Для квадратиків (чоловіків) та кіл (жінок) шукалися зручні місця розташування, щоб уникати перетинів ліній, які їх відповідним чином з'єднують. Це дуже відповідальна і непроста для початківця робота, адже число осіб, які потраплять на схему може бути понад 100. Попри це, структура діаграми повинна була залишатися логічною та легкою для читання.
Далі виповнювався Зошит № 2 "Жива історія моєї родини. Аналіз отриманих даних. "Як відомо, на кожну з осіб збиралася доступна інформація згідно 12 наперед визначених пунктів. Відповідно до них проводився також аналіз.
Після завершення проектних робіт учні представляли одне одному свої здобутки на заключній виставці-презентації зібраного матеріалу та створених діаграм. При цьому кожним учнем за вибором здійснювалося повідомлення на одну з тем, або з використанням їхніх довільних комбінацій:
1. Подібності в життєвих досвідах представників одного покоління.
2. Відмінності в життєвих досвідах представників різних поколінь.
3. Найбільш яскраві життєві долі в моїй родині.
4. Вплив "великої історії" на "малі історії".
5. Релігійний та національний фактори в історії моєї родини.
6. Міграції в моїй родини.
Однак, є інший аспект цього проекту, який ми би хотіли продискутувати в цій статті. В процесі виконання проекту виявилося, що учні зустрічаються з колом повторюваних труднощів щодо збору і інтерпретації матеріалу. Виявилося, що "генеалогічні відкриття" не завжди романтичні та легкі до тлумачення. Своєрідні для нашого регіону "накладки" етнічних, релігійних, політичних, соціальних та особистісних характеристик нерідко ставали підгрунтям для психологічних переживань підлітка, коли педагогові доводилося проявляти такт та терпіння, щоб зняти напругу. Тому з часом до первинного гасла проекту додалася друга його логічна частина - "Не цураймося, признаваймося, бо багацько нас є!" Ми зауважили, що в родинахпри передачі інформації від покоління до покоління досить часто "замовчуються" або "перекручуються" ті чи інші події, ті чи інші життєві досвіди тощо [3, c.49-62]. Наприклад, один учень запитав маму, щоб вона розповіла про його бабусю і отримав у відповідь небажання будь що переповідати, бо мама вважала, що її мама була жорсткою, неуважною до неї, весь час зайнятою своїми справами. В іншому випадку виявилося, що хтось з родичів сидів у в'язниці за крадіжку, і ця подія стала "генеалогічним відкриттям" учня. Часом підліткам було непросто розібратися у переплетіннях релігійних та національних ідентичностей і політичних орієнтацій людей, які є характерними для нашого регіону. Це виводило виконувані проекти з площини чисто позитивістського пізнання, насичуючи роботу психологічними аспектами, формуючи в підлітка нові системи цінностей та уяви про оточуюче його суспільство. Виконання учнями проекту "Жива історія моєї родини" має одне дуже важливе достоїнство - створює середовище, де сучасне зустрічається з минулим, юнаки отримують можливість побачити себе частиною певного соціуму у його історичній протяжності та структурній розгалуженості.
ЛІТЕРАТУРА: 1. Сусак В. Жива історія моєї родини. Методологічний посібник для виконання старшокласниками науково-дослідного проекту. Львів: ЛОМАН, 2000. 2. Bertaux D. Social Genealogies Commented: An Instrument for Observing Social Mobility Processes in the "Longue Duree"// Current Sociology/ Biographical Research. Volume 43, No 2/3, Autumn Winter, 1995. 3. Glendinning V. Lies and Silences // The Troubled of Biography / Ed. by Eric Homberger and John Charmley. Houndmills, 1988.
Loading...

 
 

Цікаве