WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Теорія соціального поля як засіб інтерпретації злочинності - Реферат

Теорія соціального поля як засіб інтерпретації злочинності - Реферат

диференціації (стосовно професійної злочинності): горизонтальна та вертикальна. Існує кілька десятків спеціальностей і спеціалізацій злочинного ґатунку [7, с.357-386]. Найбільш детально професійні розгалуження описує А.І.Гуров у монографії "Професійна злочинність: минуле й сучасне". Він, до речі, підкреслює різні нюанси у ставленні злочинного світу до кримінальних спеціалізацій. На загал віддається перевага не брутальній силі, а технічно й інтелектуально найбільш складним "професіям". Так, наприклад, серед кишенькових крадіїв, за спостереженнями російського вченого, "наибольшей популярностью и авторитетом пользуются воры, специализирующиеся на кражах с применением технических средств. На втором месте стоят "ширмачи" и "щипачи". Третью составляют "рыболовы" и "крючечники", четвертую - так называемая воровская чернь ("сумочники" и "верхушечники"…" [8, с.142].
Вертикальну вісь становлять позиції, які відповідають за старшинство, вони позначають ієрархію в злочинному світі. Злочинець протягом своєї кар'єри здатен умовно "просуватися вгору", спираючись на авторитет у відповідних колах, або отримуючи "інституалізовані" позиції. Якщо на свободі ієрархія більше стосується угруповань, організованої злочинності, то у в'язниці вона є обов'язковим і суттєвим атрибутом тюремного соціуму. С.І.Курганов і А.І.Кравченко наводять п'ять рівнів тюремної ієрархії: 1) найбільше привілейовані позиції ("вор", "пахан", "рог зоны"); 2) інші привілейовані ("борзой", "бугор"); 3) нейтральні ("мужики"); 4) непривілейовані ("шестерка", "чушка", "шнырь"; 5) тюремне дно ("опущенные", "обиженные" [9, с.214-216]. Г.Ф.Хохряков подає процентні співвідношення основних груп: 1) привілейована група на загал становить від 5 до 15 відсотків; 2) "нейтрали" - 70-75 відсотків; 3) "знехтувані" - від 3 до 11 відсотків [10, с.77-83]. Наші власні дослідження в місцях позбавлення волі у межах українсько-американського проекту відтворюють подібну картину з деякими українськими лексичними нюансами. Так, вищу касту складають так звані "мурчики" (можуть висловлювати свою думку, керувати, робити зауваження іншим, тобто "мурчати") на чолі із "смотрящим"; далі іде найбільша група - "мужики"; нижчу касту складають два прошарки. До першого належать "шныри", "барыги", "козлы", "крысы", до другого - "обиженные" (опущенные, отверженные) [11].
Із підпростіром "Злочинність" виникають певні методологічні ускладнення. Тюремний соціум досить добре вкладається у визначену схему. "Злочинець" є фактично юридичною, кримінально-правовою кваліфікацію, офіційною стигмою, що закріплюється за людиною після присуду на увесь термін відбування покарання. Але у звичайному житті усе набагато складніше. По-перше, далеко не усі злочинці є професійними, тобто такими, що ведуть відповідний спосіб життя і добувають собі гроші виключно протизаконним шляхом, значну масу злочинів скоюють випадкові злочинці, які не мають ніяких кримінальних атрибутів і відповідного минулого; по-друге, сьогодні практично немає окремих зон, ізольованих місцевостей, кварталів або населених пунктів, де б локалізувався злочинний соціум, розбійники й бандити не живуть більше у лісах і не переховуються в горах; по-третє, навіть ті, хто регулярно порушує закон, намагаються вести звичайний, подекуди непомітний спосіб життя, вони маскуються у суспільстві, докладають зусиль, щоб розчинитися у соціумі.
Злочинність взагалі не має свого постійного фокусу, вона подібна до набігу кочової орди, що довільно обирає собі ціль, визначає дату набігу і зникає, спустошивши оселі. Отже "злочинне поле" має віртуальні риси. Але одночасно злочинність реально існує у просторі та часі, і завжди прив'язана до чільних сфер життєдіяльності людей або, за термінологією Бурд'є, - до того чи іншого основного поля. Поле, з його капіталами, містить об'єкти і предмети злочинних посягань.
Економічне поле притягує злочинців тим, що тут можна включитися в обіг фінансових капіталів, перерозподіл прибутків, у той чи інший спосіб "відкусити шмат від пирога". 90-ті рр. в Україні були позначені сплеском економічних злочинів: розкрадання, шахрайства, фальсифікації й обмани, несплачені кредити, несплата податків, нарешті, кривава боротьба на тлі приватизації. Фокус злочинності певним чином змістився у площину економічних стосунків.
Політичне поле є боротьбою за владу (політичний капітал), яка у країнах з низьким рівнем демократичного розвитку найчастіше ведеться у ненормативний спосіб, з порушеннями законодавства, а у окремих випадках - із залученням криміналітету. Головною ставкою цієї гри є доступ до владних важелів, державних посад, або ті чи інші зміни у конституційному ладі, політичній системі.
Соціальне поле містить першорядні людські цінності - життя, здоров'я, сім'ю, житло, майно тощо. Вони завжди були об'єктами посягання з боку злочинців. Вулична, побутова, загальнокримінальна злочинність точиться умовно у площині цього поля.
Нарешті, символічне поле охоплює взаємодії на тлі символічного капіталу, тобто об'єктами посягань можуть бути духовні цінності, визначення, статуси, національні та релігійні "святині", честь та гідність людини, її суспільний авторитет.
Перелічені чотири основні суспільні поля перебувають під правовим захистом; в кожнім суспільстві в тій чи іншій формі здійснюється правовий моніторинг, що підтримує нормативні взаємодії. Правове поле, окрім чинного законодавства, включає експертів з права, тобто юристів, адвокатів, нотаріусів, а також правоохоронців, що мають повноваження захищати і відновлювати нормативні відносини із застосуванням насилля, системи покарання, спеціальних методів та процедур. Центральними акторами тут є поліцейський та суддя. Вони здійснюють функції реєстрації фактів з ознаками складів злочинів, попереднього слідства у кримінальних справах, публічного розгляду справ, винесеннявироку, визначення покарання тощо. Інститути кримінальної поліції та кримінального суду в сучасних суспільствах є постійно діючими установами. Правове поле не є ситуативним, його присутність постійна і викликана перманентною загрозою злочинних посягань. Таким чином, у процесі розгортання злочинної діяльності та її наслідків окрім злочинців з'являються нові актори - жертви, свідки, поліцейські, прокурори, адвокати, що стають учасниками драми.
У підсумку виникає нова реальність, що набуває усіх ознак соціального поля, а саме: 1) специфічні соціальні позиції та ролі; 2) практики, взаємодії між акторами; 3) боротьба за поділ і перерозподіл капіталів. Це нове поле виникає на зламі трьох полів - (1) одного з чотирьох основних, (2) правового, (3) кримінального, - і з урахуванням цієї обставини його варто називати кримінально-правовим полем. Кримінально-правове поле можна розглядати як розширену модель злочинності, що охоплює не тільки злочинців та їх дії, але й акторів "протилежного боку", дії персон, пов'язаних із злочинцями тими чи іншими стосунками.
Визначення конкретного кримінально-правового поля можна розглядати як самостійну методичну процедуру. Ми її відносимо до операції гносеологічного конструктивізму. Дослідник певним чином "задає" поле, виходячи з кількох обставин: 1) наявності об'єктивних факторів, що локалізують поле та наповнюють його певними типами агентів, 2) відповідно до дослідницької ситуації, мети, яку ставить перед собою спостерігач. Кримінально-правове поле має досить специфічні властивості і риси порівняно з іншими соціальними полями. Розглянемо їх більш докладно.
Конфлікті практики. Кримінально-правове поле має діаметрально-протилежні полюси: злодій і охоронець, свавілля і право, беззаконня і закон, підсудний і суддя. Основу поля складає конфліктний чотирикутник з чотирьох позицій - злодія, його жертви, поліцейського і судді. Загальна схема трансформується в залежності від видів злочинів та того базового поля, на тлі якого розгортаються кримінально-правові події. Наприклад, наркополе включає наступних фігурантів та відповідні позиції: наркоман, наркодилер, поліцейський з управління (відділу) по боротьбі з нароктиками, суддя, що спеціалізується на відповідних справах. Цей чотирикутник може доповнюватися й іншими акторами - свідками, адвокатами, присяжними тощо. Кожний агент
Loading...

 
 

Цікаве