WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЦінні папери → Ринок цінних паперів як механізм залучення фінансових активів - Реферат

Ринок цінних паперів як механізм залучення фінансових активів - Реферат

надає можливість виходити на регулюючі органи з ініціативами взаємодії з питань РЦП і обстоювати права своїх членів. Оскільки кодекси (арбітражний, дисциплінарний) є певними гарантіями при здійсненні операцій у межах цієї системи.
Крім вказаної класифікації РЦП поділяється на певні сегменти:
o за територіальною ознакою - світовий, регіональний, національний;
o за категоріями емітентів - ринки цінних паперів підприємств, державних цінних паперів та ін.);
o за термінами випуску - ринки безтермінових цінних паперів, термінових із встановленим терміном обігу та без такого терміну та ін.);
o за видами (категоріями) цінних паперів - ринки акцій, облігацій, векселів та ін.);
o за принципом повернення фінансових активів - ринки боргових зобов'язань та інструментів власності.
Скасування в 70-х роках XX ст. обмежень на переміщення капіталу в розвинених країнах світу зумовила виникнення міжнародного РЦП і відбило одну з основних тенденцій - глобалізацію світового господарства та процес інтеграції країн. Так, тільки з 1980 по 1990 р. частка міжнародних операцій з цінними паперами у ВВП США зросла з 9 до 93 %, Німеччини - з 8 до 58 %, Японії - з 7 до 119%. Майже 40 % світового РЦП припадає на США, понад 20 % - на Японію.
Суб'єкти фондового ринку
Ринок цінних паперів може функціонувати лише за наявності емітентів, зацікавлених у мобілізації вільних коштів; інвесторів, що мають вільні кошти і шукають вигідного їх розміщення; посередників, що забезпечують обмін зобов'язань (цінних паперів) емітентів на кошти інвесторів. Саме емітенти, інвестори та фінансові посередники при укладенні угод є основними суб'єктами операцій на РЦП, забезпечуючи переливання капіталу зі сфери вільних фінансових ресурсів у сферу фондових цінностей.
Емітент - це юридична особа, яка від власного імені випускає цінний папір і несе зобов'язання згідно з умовами його випуску. Емітентами в Україні можуть бути підприємства (випускають переважно облігації, векселі), товариства (акції, облігації), держава (казначейські зобов'язання, облігації), кредитно-фінансові установи (депозитні сертифікати, векселі) та муніципальні органи (облігації). В Україні зареєстровано понад 35000 емітентів (здебільшого акціонерні товариства).
Інвестор - це категорія учасника фондового ринку, що має вільні кошти і намагається вкласти їх з метою отримання доходу (відсотків). Покупцями цінних паперів є як індивідуальні, так й інституційні інвестори (юридичні особи). Індивідуальними інвесторами є фізичні особи: як резиденти, так і нерезиденти. Наприклад, у США близько 47 млн американців є власниками акцій. На індивідуальних інвесторів Нью-Йоркської фондової біржі припадає 30% загальної кількості операцій.
Розглянемо основних інституційних інвесторів:
1. Інституційні інвестори, які здійснюють переважно прямі інвестиції в обмежене коло підприємств.
o Холдингова компанія. Це головна компанія будь-якої фінансової монополії, що володіє контрольним пакетом акцій дочірніх підприємств і спеціалізується на управлінні.
o Фінансова група. Це об'єднання підприємств, пов'язаних в одне ціле системою взаємної участі. На відміну від холдингу фінансова група не має головної фірми, що спеціалізується на управлінні.
o Фінансова компанія. Це корпорація, що фінансує вибране за певним критерієм коло інших корпорацій і не здійснює диверсифікацію вкладень, яка властива, наприклад, інвестиційній компанії, і не володіє контрольними пакетами акцій корпорацій, які фінансує.
2. Інституційні інвестори, які здійснюють великі інвестиції, не дотримуючись певного, наперед вибраного комплексу об'єктів інвестування.
o Інвестиційна компанія. Формує капітал за рахунок акумуляції коштів дрібних інвесторів, її єдиним видом діяльності є формування портфелів цінних паперів. Інвестиційна фірма, що управляє капі-
талом вкладників за їх довіреністю, називається трастом. Якщо компанія має лише один портфель інвестицій, вона вважається інвестиційним фондом.
o Страхові та пенсійні фонди.
3. Інституційні інвестори, які здійснюють великі (диференційовані) інвестиції, але не мають стабільного портфеля цінних паперів.
o Інвестиційні дилери (торговельні компанії, інвестиційні банки, фондові доми та ін.). Прагнуть отримати прибуток шляхом спекулятивної гри на зміні вартості фондових інструментів. Фактично останню групу можна зарахувати і до фінансових посередників. Фінансові посередники - це компанії, що надають професійні послуги, опосередковуючи діяльність між емітентом та інвестором, з метою отримання прибутку. Вони є професіоналами фондового ринку, що спеціалізуються на роботі з цінними паперами, здійснюють посередницьку діяльність з випуску й обігу цінних паперів, діючи на фондовому ринку за дорученням і за рахунок клієнтів (брокерська діяльність), за власний рахунок (дилерська діяльність), за дорученням емітента у процесі первинного розміщення цінних паперів а також надають інші послуги (наприклад, управління портфелем цінних паперів, інвестиційне консультування, реєстраційні функції). Такі установи зобов'язані мати власний капітал, адекватний обсягу їх операцій на РЦП. Поряд з ними РЦП обслуговують банківські установи, які нарівні з іншими фінансовими та кредитними функціями можуть здійснювати посередницьку діяльність з випуску й обігу цінних паперів, виконувати операції на фондовому ринку за власний рахунок, за дорученням і зарахунок клієнтів, здійснювати реєстраційні функції, а також надавати позики, пов'язані з цінними паперами.
Дилерські операції - це діяльність з цінними паперами, що передбачає купівлю-продаж цінних паперів за власний рахунок з метою перепродажу третім особам.
Брокерські операції - це такі, що здійснюються за рахунок та від імені клієнта.
Довірчі операції в Україні, як правило, полягають у прийнятті коштів або фінансових активів у довірче управління з подальшим їх розміщенням і не дістали великого поширення. Такі операції передбачають створення структурованого інвестиційного портфеля, який продається клієнту у формі сертифікату трасту. В Україні подібні операції можуть бути оформлені тільки за умови створення банком нової юридичної особи - інвестиційного фонду.
Андерайтинг - це діяльність з випуску цінних паперів за дорученням, від імені та за рахунок клієнта шляхом організації підписки на цінні папери або їх реалізації іншим способом; це купівля на первинному ринку цінних паперів з подальшим перепродажем інвесторам.
Основні показники діяльності торговців цінними паперами в Україні
Показник 2000 ? 2001 ? 2002 ?
Кількість торговців (дані на кінець року) 839 859 860
Обсяги торгів на фондовому ринку, млрд грн 39,233 68,481 108,608
Частка в загальному обсязі торгів комерційних банків, що є торговцями, % 43,42 39,73 27,06
Частка в загальному обсязі торгів Інвестиційних компаній, що є торговцями, % 19,23 11,78 8,30
Частка в загальному обсязі торгів Інших торговців, % 37,32 48,49 64,64
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000.
2. Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30 жовтня 1996 р. № 448/96-ВР // ВВР України. - 1996.
3. Закон України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" від 15 березня2001 р.№2299-111//ВВРУкраїни.-2001.
4. Закон України "Про Національну депозитарну систему і особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" від 10 грудня 1997 р. № 71097-ВР //ВВР України. -1997.
5. Закон України "Про обіг векселів в Україні" від 5 квітня 2001 р. № 2314-ІП // ВВР України.-2001.
6. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18 червня 1991 р. № 1201/ВР, із змін, і допов. // ВВР України. - 1991.
7. Буренин А. Н. Рынки производных финансовых инструментов. - ?.: ИНФРА-М, 1996.
8. Губсъкий Б. В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. - К.: Наук, думка, 1998.
9. Денисенко М. П. Основи інвестиційної діяльності: Підручник. -К.: Алер-та, 2003.
10. Жуков ?. ?. Ценные бумаги и фондовые рынки. - М.: Банки и биржи, 1995.
11. Загорсъкий В. С. Ринок цінних паперів. - Львів, 1995.
12. Иванов В. М. Финансовый рынок. -К.: МАУП, 1999.
13. Инвестиционно-финансовый портфель (Книга инвестиционного менеджера. Книга финансового посредника) / Отв. ред. Ю. Б. Рубин, В. И. Сол-даткин. -М., 1999.
14. Інвестування: Навч.-метод, посіб. / А. А. Пересада та ін. - К.: Вид-во КНЕУ,2001.
Loading...

 
 

Цікаве