WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЦінні папери → Ринок облігацій. Оцінка якості облігацій. Рейтинги - Реферат

Ринок облігацій. Оцінка якості облігацій. Рейтинги - Реферат


Реферат на тему:
Ринок облігацій. Оцінка якості облігацій. Рейтинги
Облігація це борговий цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в зазначений у ньому строк із виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачене умовами випуску). AT може випустити облігації на суму не більше 5 % від розміру статутного фонду і лише після повної оплати всіх випущених акцій. У загальному обсязі запозичених на міжнародному ринку капіталів найбільша частка припадає на облігації (понад 60 %).
Особливості облігації: o утримувач облігації є кредитором, а не співвласником;
o власник облігації отримує визначений і фіксований відсоток, що сплачується йому до сплати будь-яких інших платежів (старший цінний папір);
o облігація приносить дохід тільки в межах обумовленого строку;
o власник облігації не має права голосу (не бере участі в управлінні);
o відсоткові платежі, що сплачуються за облігаціями підприємств, належать до витрат і вираховуються до оподаткування (тоді як джерелом дивідендів є чистий прибуток, отриманий компанією після оподаткування).
Облігація повинна містити такі реквізити: назву цінного паперу, назву та місцезнаходження емітента, для іменної облігації - ім'я власника, номінальну вартість, строк погашення, розмір і строки сплати відсотків, місце й дату випуску, серію й номер, підпис керівника емітента.
Класифікуються облігацпзарізними ознаками.
За методом забезпечення:
o державні чи муніципальні, виплати за якими забезпечуються гарантіями держави чи муніципалітету;
o облігації приватних корпорацій, які забезпечуються заставою майна, переданням прав на нерухомість, доходами від програм і проектів;
o облігації приватних корпорацій без спеціального забезпечення. За методом виплати доходу:
o виплачуються лише відсотки, строк викупу не обумовлюється;
o виплата відсотків не передбачається (облігації дисконтні, з нульовим купоном);
o відсотки виплачуються разом з номіналом наприкінці строку;
o періодично виплачуються відсотки, а в кінці строку - номінал чи викупна ціна (переважаючі).
За строком погашення:
o з фіксованою датою погашення;
o без зазначення дати погашення, або безстрокові, тобто емітент не обумовлює конкретний строк, але облігації можуть бути викуплені в будь-який момент (наприклад, французька рента).
За засобом погашення:
o разовим платежем;
o розподіленими в часі погашеннями обумовленої частки номіналу;
o послідовним погашенням частки загальної кількості облігацій (відповідні облігації називаються серійними; часто таке погашення здійснюється за допомогою лотерей).
За цільовим призначенням:
o корпораційні;
o державні, що випускаються центральним урядом та місцевими органами влади.
Корпорації випускають облігації з метою мобілізації грошових ресурсів для оновлення основного капіталу, заміни обладнання й розширення виробничих можливостей. Облігації випускаються тоді, коли не вистачає власних фінансових джерел (наприклад, нерозподілений прибуток, амортизаційні відрахування). За метою фінансування розрізняють облігації корпорацій промислові, екологічні, іпотечні та сезонні. Цільове призначення визначає відмінності в умовах випуску облігацій, термінах їх обігу, характері забезпечення, а все перелічене впливає на дохідність облігації. Відмінності у виборі виду облігації зумовлюються такими факторами, як галузева специфіка (технологія і тривалість виробництва), фінансовий стан компанії та її місце на фондовому ринку. Так, компанії гірничодобувної та нафтової галузей промисловості потребують не тільки більших, ніж компанії обробної промисловості, капіталів, а й триваліших термінів їх окупності (до ЗО років).
Облігації центрального уряду і місцевих органів влади зазвичай використовуються як механізм для покриття бюджетного дефіциту, коли для збалансування бюджетних видатків недостатньо податкових надходжень. Згідно з теорією Кейнса фінансування державних витрат через випуск запозичень, є дефіцитним фінансуванням. Збільшення випуску державних цінних паперів призводить до вилучення з ринку значних позичкових капіталів, які могли б бути спрямовані у виробничу сферу для прискорення темпів економічного підйому.
Способи первинного розміщення цінних паперів
Первинне розміщення цінних паперів здійснюється емітентом у межах первинного ринку двома основними способами: через прямий продаж інвесторам; через посередництво фінансових інститутів (анде-райтинг чи підписку).
Приватне розміщення (прямий продаж) здійснюється без об'яв у пресі й залучення широкого кола покупців. Емітент самостійно знаходить покупців, при цьому інвестиційний банк може виконувати консультаційні чи агентські функції. Такий спосіб застосовується доволі рідко; найчастіше емітент не тільки добре відомий, а й підтримує зв'язки з потенційним інвестором. Зокрема, прямий продаж застосовується на ринку корпоративних облігацій при продажу їх безпосередньо інституційним інвесторам. Прямий продаж дає можливість уникнути витрат, пов'язаних з процедурою публічних випусків та оплатою послуг посередників.
Відкрите (public offer - публічна пропозиція) розміщення цінних паперів серед необмеженого кола інвесторів супроводжується публічним оголошенням, рекламною кампанією та реєстрацією проспекту емісії, що повинен містити вичерпну інформацію про емітента. У разі публічного розміщення паперів інвестиційний банк чи брокерська фірма виконують посередницькі функції і, розміщуючи цінні папери від імені корпорації, отримують комісійну винагороду.
Функції андерайтерів виконують, як правило, інвестиційні банки, інвестиційні компанії, брокерські фірми, а в деяких країнах і комерційні банки. При такому способі розміщення, андерайтер гарантовано викуповує всю емісію цінного паперу за узгодженим з емітентом курсом з метою подальшого розміщення серед інвесторів. При подальшому продажу цінного паперу інвесторам андерайтер отримує прибуток від підвищення його курсу. Перевага цього способу розміщення полягає в тому, що емітент одразу отримує весь необхідний обсяг фінансування. Зобов'язуючись викупити емісію, андерайтер оцінює якість цінного паперу та надійність емітента.
Частка банків на ринку послуг з андерайтингу облігацій за І півріччя 2003 р. в Україні
Показник Значення
Частка банків у загальній кількості андерайтерів 85,00
Частка банків у загальному обсязі розміщених облігацій 99,45
Частка емітентів, облігації яких розміщували банки, у загальній кількості емітентів, включених у рейтинг 87,50
Частка випусків, облігації яких розміщували банки, у загальній кількості випусків, включених у рейтинг 90,70
На практиці розрізняють два типи андерайтингу. договірний та конкурсний. У разі розміщення емісії невеликої компанії напевне застосовуватиметься договірний тип або укладатиметься угода безпосередньо між емітентом та андерайтером.У разі конкурсного розміщення фінансові посередники можуть конкурувати за отримання права на первісну пропозицію цінного паперу інвесторам. Ця ситуація виникає при розміщенні великих емісій відомих емітентів. У цьому разі для подолання конкуренції може бути створений емісійний консорціум. Емісійний консорціум - це тимчасове товариство на основі публічного права. У його основу покладено консорціальний договір, що визначає цілі консорціуму, склад його учасників, керівництво, порядок розподілу прибутків та збитків, відповідальність учасників і термін його діяльності. Метою емісійного консорціуму може бути не тільки випуск та первинне розміщення цінних паперів, а й введення їх у біржовий обіг, підтримка курсу та ін. Якщо в консорціальному договорі
Loading...

 
 

Цікаве