WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЦінні папери → Обіг цінних паперів - укладання та виконання угод щодо цінних паперів - Реферат

Обіг цінних паперів - укладання та виконання угод щодо цінних паперів - Реферат

кодексу України. Однак інші проблеми, напевно, ще не "визріли" для їх вирішення. Як не згадати вислів: "доки грім не гряне … ".
Розглянемо детальніше обіг цінних паперів, який складається з двох етапів: укладання угоди та виконання угоди.
Перший етап - укладання угоди
Припустимо, що цінний папір - це майновий документ, що перед його власником посвідчує певні зобов'язання особи, яка випустила цінні папери. На мій погляд, правомірно говорити про право власності на цінний папір і про зобов'язальні права, що закріплені цінним папером. Як товар цінні папери можуть виступати об'єктом цивільно-правових відносин і виступати об'єктом угоди.
Укладання угоди щодо цінних паперів для сторін угоди має бути обумовлено економічною доцільністю, стратегічними інтересами інвестора тощо.
Як і для будь - якого іншого товару, особа, яка є власником цінного паперу, та інша особа, яка має бажання придбати цінний папір, можуть зустрітися безпосередньо між собою (на даному етапі в Україні таким чином укладається переважна більшість угод щодо цінних паперів). Результатом їх зустрічі може бути укладання будь якої угоди, передбаченої законодавством -договір дарування, міни, купівлі - продажу. Надалі будемо говорити про договір купівлі-продажу як найтиповішій угоді з цінними паперами. Проте більшість етапів укладання будь-якої угоди, зробленої у вигляді договору міни або договору дарування, не відрізняються від основних етапів укладання договору купівлі - продажу. Укладання угод щодо цінних паперів різняться між собою у способі, місці й порядку укладання відповідного договору.
Договір купівлі - продажу цінних паперів може укладатися безпосередньо між інвесторами - особами, що володіють паперами і не належать до кола професіоналів фондового ринку (малюнок 1).
Також, укладання угод може бути здійснено за допомогою організатора торгівлі цінними паперами (малюнок 2). Метою організатора торгівлі цінними паперами є допомога інвесторам саме в укладанні угод (відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" діяльність по організації торгівлі на ринку цінних паперів - надання послуг, що безпосередньо сприяють укладенню цивільно-правових угод з цінними паперами).
В країнах із розвинутим фондовим ринком більшість угод між "кінцевими" інвесторами опосередковується професіоналами - брокерами, або дилерами. В Україні в угодах купівлі-продажу брокери можуть виступати на підставі довіреності або договору доручення в якості представників власника, або на підставі договору комісії в якості комісіонерів. Одною з відмінних рис договору комісії є те, що брокер (комісіонер) діє за дорученням та за рахунок клієнта (комітента), але здійснює операцію купівлі-продажу від власного імені.
Крім того, професіонали фондового ринку не тільки опосередковують угоди між інвесторами, але укладають угоди за свій власний рахунок. Це фахове середовище зацікавлено в уніфікації й стандартизації процедур укладання угод із цінними паперами. Найвідомішими організаційними формами, що сприяють встановленню постійних і однакових правил укладання угод купівлі-продажу, є фондові біржі та електронні торгово - інформаційні системи (далі - ТІС). Фондові біржі та ТІС є інфраструктурними елементами, які складають систему укладання угод.
Існує багато інших систем торгівлі цінними паперами, що носять менш формалізований і майже не регламентований характер, які територіально більш розосереджені і часто організаційно не оформлені. Сукупність таких систем називається "позабіржовим ринком".
У читача може виникнути питання: "А навіщо взагалі існують фондові біржі та ТІС?"
Головним завданням фондових ринків є акумуляція вільних коштів і сприяння перерозподілу капіталу на користь найбільш перспективних підприємств. Фондові біржі та ТІС і є тими ринками, які сумарно складають фондовий ринок. Нажаль, в Україні фондовий ринок ще не повністю виконує цих функцій. На відміну від нормальної ринкової економіки фінансовий і реальний сектори економіки в Україні "досі існують в різних вимірах, по суті ізольовані один від одного і працюють кожен на себе" (виступ Президента України "Україна: підсумки соціально-економічного розвитку та погляд у майбутнє" на науковій конференції 16 листопада 2000 року).
Віддаючи перевагу ціні і якості одного товару перед іншим, населення України вже давно користується ринковими перевагами. При продажу товару товаровиробник в свою чергу отримує необхідні кошти. Для залучення додаткового капіталу підприємство може або отримати банківський кредит або може випустити цінні папери.
Так само, як пересічний громадянин обираючи для себе на ринку товар, що влаштовує його за ціною і якістю, фактично підтримує товаровиробника, професійний учасник, який оперує цінними паперами у організатора торгівлі, фактично намагається обумовити майбутню прибутковість підприємства. Торговці цінними паперами ефективно визначають майбутнє, встановлюючи сьогодні вартість цілого потоку майбутніх прибутків від акціонерної діяльності. Їхні чекання й оцінки виражаються в курсах цінних паперів і фактично управляють інвестиціями. Саме цей взаємозв'язок і взаємозалежність не дозволяють розглядати цінні папери у відриві від реальної економіки. Можливість для підприємства отримати на ринку цінних паперів додатковий капітал визначається ліквідністю цінних паперів цього підприємства.
Визначити справедливу ціну на цінні папери можливо саме на організованому ринку цінних паперів (котирувальну ціну, що формується між попитом і пропозицією, при якій укладається максимальна кількість угод щодо цінних паперів). Наявність організованих ринків у кожному секторі ринку капіталу і є фундаментом ринкової економіки.
Разом з тим, важко уявити собі, що означає фраза "створення ліквідного фондового ринку України". Хто має "планово" створити цю ліквідність?
Поняття ліквідності можливо пояснити на прикладі.
Для проведення торгів до конкретного організатора торгівлі цінними паперами від учасників надійшли заявки на продаж та заявки на купівлю цінних паперів певного випуску. Останнє зауваження суттєво, оскільки на різні фінансові інструменти, що надають різні права, не може визначатися одна котирувальна ціна. Організатор торгівлі має згрупувати заявки на купівлю та на продаж за ціною на цінні папери і знайти загальну суму цінних паперів, що купуються (колонка 2 табл. 1) або продаються (колонка 4 табл. 1) за кожною ціною. Після цього організатор торгівлі визначає загальну кількість цінних паперів, яку можливо придбати та продати за певною ціною. Фактично, організатор торгівлі визначає графік попиту (колонка 1 табл.1) і графік пропозиції (колонка 5 табл.1). Точка перетину цих графіків і визначає котирувальну ціну. За цією ціною може бути укладено угод стосовно найбільшої кількості цінних паперів (колонка 6 табл.1).
Табл.1
Загальна кількість ціннихпаперів, яку бажають придбати за ціною (попит) Придбати цінні папери в кількості (всього) За ціною в гривнях Продати цінні папери в кількості (всього) Загальна
Loading...

 
 

Цікаве