WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЦінні папери → Вексельний обіг в Україні - Реферат

Вексельний обіг в Україні - Реферат

постачальник продукції зацікавлений у її реалізації покуп-цю, але той на час укладення угоди не володіє належною сумою коштів. Тоді постача-льник у рахунок майбутнього платежу за свою продукцію бере з покупця вексель, тоб-то боргове зобов'язання, сума якого з урахуванням строку платежу і процентів за кре-дит, як правило, перевищує величину суми товарної угоди.
Подруге вексель здатний виконувати функцію платежу. Як платіжний засіб він дозволяє отримати гроші, не чекаючи строку платежу. Його можна продати або ж за-класти в заставу в комерційному банку. Купівля банками векселів носить назву обліку векселів або дисконту.
Банки ж, купивши векселі, до настання строку оплати утримують їх у себе, стя-гуючи при цьому певну суму, що називається обліковим процентом, тобто купують ве-кселі зі скидкою або з дисконтом. У даному випадку банк перебирає на себе функцію кредитора, а при настанні строку оплати стягує борг з векселедавця.
Прискорення розрахунків і грошового обігу, звичайно, є головними функціями векселя. Але не тільки вони зберігають свою силу з часів виникнення вексельного обі-гу і донині. До них додалися інші. Насамперед, вексель здійснює функції контролю за виконанням зобов'язань між суб'єктами господарського життя, скорочення грошової і кредитної маси в обігу, а отже і стримування темпів інфляції.
Отже, звичайний вексель є знаряддям комерційного кредиту і здатний здійсню-вати надзвичайно важливі функції. В сучасних умовах на фондовому ринку України обертаються лише товарні векселі. Вони можуть виписуватися будь-якими суб'єктами підприємницької діяльності для оформлення торгових угод, можуть бути короткостро-ковими, з двома і більше підписами, можуть прийматися банками до обліку або у заста-ву як забезпечення наданих клієнтам позичок. Застосування вітчизняними товаровиро-бниками комерційних векселів здатне усунути заборгованість підприємств і надати простір для розвитку продуктивних сил. Розвиток товарно-грошових відносин зумовив появу й інших форм векселів. Зокрема, поширення комерційних векселів надавших приватним і юридичним особам в процесі господарської діяльності, послужило для ба-нків важливим поштовхом для початку виписування своїх власних векселів, що набу-ли назви "банкноти" або банківського кредитного квитка. З часом виникла форма фі-нансового векселя, за яким не стоїть конкретна товарна угода і який лише оформляє міжбанківські боргові відносини. Фінансові векселі виписуються лише банками.
Особливою формою векселя є також казначейські векселі цінні папери, що перебувають в обігу від імені юридичних осіб, щоб забезпечити їм короткострокове фі-нансування. Казначейські векселі, що виписуються на пред'явника, переважно фіксу-ють зобов'язання уряду і продаються від його імені банкам, іншим кредитним устано-вам і корпораціям з метою отримання готівки для покриття поточного бюджетного де-фіциту. Під заставу комерційних векселів комерційні банки можуть отримати кредит у Національному банку України (операція переобліку векселів).
В умовах сучасної ринкової економіки векселі стали:
а) об'єктом купівлі-продажу;
б ) формою інвестування капіталу на короткий строк з метою отримання доходу, тобто перетворилися в особливий вид цінних паперів у повному фінансовому розумін-ні цього терміну.
3. МІСЦЕ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ В РЕГУЛЮВАННІ ВЕКСЕЛЬНО-ГО ОБІГУ
важливою умовою запобігання негативних явищ у області грошового обігу є постійне регулювання умов та порядку косвеного банківського кредитування з боку центральних банків.
Регулюючі функції Національного банку виконуються таким чином. По-перше, обмеженням представлення вексельних суд у вигляді кредитів під комерційні та фінан-сові векселя чи рівнозначні їм боргові зобов'язання, що виникли в результаті вже здій-сненної товарної чи грошової угоди.
По-друге, введенням повсякденного чи відбіркового контролю з боку банківсь-ких установ другого рівня за обов'язковим товарним забезпеченням комерційних век-селів.
По-третє, представленням жорстких гарантій, що з боку комерційних банків бу-дуть ліквідовані усі форми економічних взаємовідносин, виконавцями фіктивних век-сельних угод.
Національним банком ретельно регулюються умови обліку та переобліку коме-рційних векселів, передбачаються деякі вимоги до їх якості, тобто здійснюється так звана якісна дисконтна політика.
У більшості розвинених країн центральні банки переобліковують лише першок-ласні комерційні векселя виставлені на основі реально здійснених угод купівлі-продажу і по яким відповідають як мінімум три особи, яких знають у банку як безпере-чно грошово- та кредитоспроможних. Але строк векселя, що залишається після його купівлі банком, не повинен бути більше трьох місяців.
З іншого боку, центральні банки встановлюють для комерційних банків ліміту-вання контингенту переобліку векселів, здійснюючи так звану кількісну переоблікову політику. Коли центральному банку необхідно стимулювати, наприклад експорт, то у першу чергу право на переоблік отримують експортні векселя. У деяких країнах, на-приклад у Японії, здійснюють різноманітні облікові ставки, для комерційних та зовні-шньоторгових векселів та для державних платіжних паперів. Якщо необхідно "загаль-мувати" підвищення курсу векселів, скажімо, у будівництві, то центральний банк забо-роняє облік векселів підприємств цієї галузі. Аналогічна заборона може бути покладена і на операції з векселями неперспективних галузей.
Межі ліміту по обліку векселів для деяких банківських операцій були встанов-лені після другої світової війни у Франції, ФРН, та деяких інших країнах. У Японії за понадлімітний переоблік векселів з банків стягується штраф.
Національний банк рахує, що у даних умовах переоблік має бути мінімальним. Розрив у обігу між сферою виробництва та бюджету, з одного боку, та споживання з другого, відсутність у країні гарно розробленого вексельного права та кредитних істо-рій векселедавців не дають змоги Національному банку приймати на себе кінцевий ри-зик по вексельних угодах, так як у кінцевому рахунку погіршення якості його активів загрожує надійності грошовій системі країни. Для вирішення цієї проблеми необхідна сумісна робота з формування бази даних о векселедавцях, особливо о фактах неповер-тання виданих банками великих кредитів. Поки що вона не створена, практика отри-мання забезпечених кредитів себе оправдує.
4. КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ І ВЕКСЕЛЬНИЙ ОБІГ
У вексельному обороті виключно важливу роль відіграють комерційні банки та їх вексельні операції. В умовах загальної недовіри до державних цінних папірів намір НБУ пожвавити ринок банківських векселів здатний не лише піднести значення і роль банківської системи, а й зробити її авторитетним гарантом банківських векселів як різ-новиду цінних паперів. Саме комерційні банки спроможні дати
Loading...

 
 

Цікаве