WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЦінні папери → Ринок цінних паперів - Курсова робота

Ринок цінних паперів - Курсова робота

такі цінні папери шляхом переведення їх на рахунки в депозитарії та у зберігача.
Отже, розвиток системи автоматичних зозрахунків передбачає комплекс заходів, зпрямованих на забезпечення у подальшому переважно (чи навіть цілковито) електронноїемісії цінних паперів та знерухомлення цінних паперів (сертифікатів) попе-редніх емісій.
Виконання цього завдання потребує спільної скоординованої діяльності Дер-жавної комісії із цінних паперів та фондового ринку. Фонду державного майна України. Національного депозитарію, всіх часників фондового ринку. Стосовно ж НДУ, то йому, крім іншого, необхідно вирішити цілу низку організаційно-технічних итань, пов'язаних із забезпеченням іммобілізації цінних паперів з захистом інформації щодо прав власності на них. Один із фахівців Standart Chartered Bank, обговорюючи проблему імобілізації акцій у матеріальній формі, зауважив, що у світі є кілька першокласних депозитаріїв із дуже жорсткими правилами безпеки, але є й такі, в яких відвідувачів не реєструють, навіть не цікавляться посвідкою особи . Національний депозитарій повинен забезпечити як на-лежні умови збереження знерухомлених ціних паперів, так і надійну систему їх захисту. Систему, аналогічну Центральному сховищу Національного банку України. Хоча, звісно,
між технологією зберігання грошових знаків та цінних паперів і роботою з об'єктами їх зберігання є істотна різниця.
Це стосується й умов збереження копій реєстрів власників цінних паперів. Організація ведення реєстрів реєстраторами та зберігачами (передусім стандартизація форм реєстрів та відповідного програмного забезпечення), а в подальшому - і моніторингу виконання ними цієї функції розглядається як одна з найважливіших ланок у діяльності Національного депозитарію.
Насамперед слід створити контрольну консолідовану копію реєстрів власників цінних паперів (у документарній та електронній формах) за станом на початок та кінець поточного року (тобто на дату складання реєстрів для виплати дивідендів). А після створення і введення в дію єдиної телекомунікаційної системи Національний депозитарій України повинен мати оновлену копію консолідованого реєстру на кінець кожного операційного дня.
Крім форми реєстрів власників цінних паперів, необхідно стандартизувати також інші елементи депозитарної діяльності, зокрема:
o зберігання цінних паперів (приймання, зберігання, переміщення, інкасування, інвентаризація тощо);
o строки та форми звітності перед клієнтами (виписки з рахунків та інформаційні довідки);
o виконання окремих операцій емітента з емітованими ним цінними паперами (викуп, дроблення, консолідація, конвертування, анулювання, погашення тощо);
o надання певних послуг (складання облікового реєстру, знерухомлення цінних паперів, переведення випуску цінних паперів із документарної у бездокументарну форму тощо);
o оформлення деяких внутрішніх документів депозитарних установ (регламенту, положення про внутрішній контроль, посадових інструкцій, порядку документообігу, положення про гарантійний фонд, положення про систему обробки інформації та її захисту тощо).
Стосовно кодифікації, то Національний депозитарій України повинен не лише узгодити Національну систему нумерації (кодифікації) цінних паперів зі стандартами, прийнятими Міжнародною організацією стандартів (МОС), а й практично забезпечити швидку і надійну кодифікацію всіх емісій цінних паперів ще на стадії їх підготовки до реєстрації в Державній комісії із цінних паперів та фондового ринку.
Фахівці Національного депозитарію України вже розробили варіант націо-нальної системи нумерації (кодифікації) цінних паперів, де враховано як вимоги МОС, так і кращий зарубіжний досвід. Дванадцятизначні коди (номери) дадуть змогу учасникам ринку швидко ідентифікувати вид цінного папера та регіон, у якому його емітовано. Трохи більше часу знадобиться для ідентифікації самого емітента та умов емісії (для цього необхідно буде звернутися до web-site Національного депозитарію або спеціального періодичного видання - "Кодифікатора цінних паперів").
Усі ці заходи сприятимуть виконанню головної функції депозитарних установ, що полягатиме в утримані (депонуванні) цінних паперів, за якими проводяться операції на організованому фондовому ринку, та забезпеченні повних і своєчасних розрахунків за ними з мінімальним ризиком. Це значно підвищить активність фондового ринку в Україні та сприятиме збільшенню національних інвестицій в економіку країни.
Незважаючи на відносне затишшя на вітчизняному фондовому ринку, спричинене передусім світовою фінансовою кризою, цінні папери деяких українських емітентів користуються попитом навіть серед іноземних інвесторів, про що свідчать емісії спонсорованих депозитарних розписок першого рівня, проведені в 1999 році ("Укрнафта", "Дніпроенерго", "Нижньодніпровський трубопрокатний завод", "Стирол", "Азовсталь"). Зазначимо, що раціональність таких дій підтверджується і досвідом наших сусідів, зокрема Польщі, одинадцять компаній якої вже розмістили на світовому ринку глобальні депозитарні розписки на свої акції.
Програма регульованої емісії депозитарних розписок, у реалізації якої НДУ бере участь спільно з іншими установами (ФДМУ, ДКЦПФР тощо), є лише першим кроком на шляху українських емітентів цінних паперів до ресурсів світового фінансового ринку, а в перспективі - й до виходу на нього вітчизняних портфельних інвесторів.
Відтак перед НДУ вже сьогодні постають цілком конкретні завдання у сфері міжнародної діяльності. Учасникам українського фондового ринку пора приступати до проведення міжнародних операцій із цінними паперами, користуючись кореспондентсь-кими рахунками НДУ. З огляду на це Національний депозитарій України уже нині го-тується до вступу в регіональне об'єднання центральних депозитаріїв країн Центральної та Східної Європи (СЕЕСSDА). Це станеться у травні 2000 року. Членство в СЕЕСSDА сприятиме не лише активному обміну досвідом, а й вирішенню низки проблем, характерних для періоду становлення депозитарної діяльності та фондового ринку у країнах із перехідною економікою. Крім того, це полегшить налагодження кореспондентських відносин із ЦДЦП країн Центральної та Східної Європи - наших потенційних інвесторів і партнерів (передусім у контексті розвитку транспортної, збутової та іншої інфраструктури ринку для українських експортерів).
Слід приділяти належну увагу також зміцненню професійних відносин із депози-тарними установами Росії та інших країн СНД. Можливо, у майбутньому виникне потреба у створенні відповідної міжнародної організації цього регіону.
Не варто ігнорувати й досвід Франції, Німеччини, Швеції і Данії щодо створення спільних двосторонніх клірингово-розрахункових систем. Потребує вивчення також практика центральних депозитаріїв (таких - 25%), які надають іноземним інвесторам право прямого доступу на власні ринки, щоправда, через свої рахунки (хоча зв'язок з іноземними інвесторами здійснюється переважно через місцевий банк-зберігач).
Loading...

 
 

Цікаве