WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЦінні папери → Ринок цінних паперів - Курсова робота

Ринок цінних паперів - Курсова робота

змін значень Index-С буде порівнюватись із загальною тенденцією збільшення чи зменшення кожного індексу, що входить в комплекс. У випадку неадекватноїситуації на ринку, коли значення одного з індексів знижуватиметься, а значення інших підвищуватиметься, тобто коли буде виникати невідповідність зростання і спаду капіталізації різних емітентів -членів вибірки, що зовсім не властиво нашому українському фондовому ринку, тоді значення Index-С може залишатись незмінним протягом певного часу. Це буде свідчити про дуже інертний тимчасовий розвиток ринку цінних паперів.
Також існують деякі обмеження в використанні індексів.
" Вони показують тільки кількісні зміни, тобто оцінюють сумарну вартість складових, так щоб кожна зміна ціни була відображена в правільній пропорції до цілого. Але вони не відображають якісних аспектів, тобто не показують причин, які стоять за зміною цін.
" Однією з проблем використання індексів є те, що вони мають змогу рухатися при мінімальному об'ємі товарообігу в один день, а на слідуючий день, при суттєвому товарообізі, можуть продвинутися на ту ж суму. Але зміни цін відображають загальний вплив попиту та пропозиції, але не його розмір. Це означає, що хоча індекси і можуть визначити та регіструвати тенденції, вони не говорять інвесторам про те, яка глибина цієї чи іншої тенденції.
" Ще один момент обмеженості індексу при використанні його в якості орієнтиру полягіє в тому, що індекси не зберігають вартість утриманих сум. Так, коли ціни акцій, що входять до індексу, надаються при умовах "виключая дивіденд", вартість дивіденда в ціні акції зникає із вартості, яка входить до індексу. Це означає, що якщо в один день таких дивідендів є багато, індекс може впасти, тоді як ціни, які ігнорують дивіденд, все ще підвищуються.
" Індекси потребують періодичні кориктування компонентів. Щоб утримувати індекс на властивому йому високому рівні, необхідно постійно (можливо кожні три місяці) виробляти структурні зміни його складових.
" Індексами можно маніпулювати.Оскільки індекси рухаються при дуже невеликому об'ємі, не завдає великої праці здійснювати торгові операції, які могли б принудити індекс рухатись в тому чи іншому напрямку в залежності від цілей торговця.
2.2. Фондові кризи в ринковій економіці.
Недавні події, пов'язані з різким падінням цін на фондових ринках Азії, вкотре довели необхідність дослідження криз і управління кризовими коливаннями в економіці. Їх вивчення на фондових ринках світу є важливим для прогнозування і пом'якшення перебігу ситуацій, а також для розробки рекомендацій інвесторам при здійсненні ними вкладень у цінні папери в таких надзвичайних обставинах.
У літературі поки що немає єдиного погляду на фондові кризи як на економічне явище. Поряд із розповсюдженим ставленням до криз як до негативних явищ існує й альтернативний погляд. Існує погляд, що вони зміцнюють інвестиційні потоки, оскільки звільняють економіку від нереальних інвестиційних проектів, які поглинають вільні ресурси і сприяють виробництву непотрібних товарів, що є характерним для безкризової економіки. Відсутність криз призводила б до дисбалансу між зростанням фіктивного та реального капіталів, як це спостерігалося під час останньої кризи в Південно-Східній Азії.
Що стосується дисбалансу між грошовою й товарною масою, то причиною сучасних фінансових потрясінь є неконтрольованість руху загальної маси капіталу в умовах вільного міжнародного руху капіталу, через що існує великий ризик виникнення дисбалансу між грошима і товарами. Виходом із такої ситуації мають стати обмеження на рух капіталу.
Окрім тенденцій до періодичних підвищень і знижень фондових індексів, що мають місце як на цивілізованих фондових ринках, так і на тих, що розвиваються, існують ректифікаційні кризи, які характерні лише для останніх. Їх виникнення нерідко спостерігається тільки один раз за всю історію ринку. Під ректифікацією слід розуміти очищення ринку від значної кількості дрібних брокерів та інвесторів, посилення позицій великих, а також збільшення вкладів у значні інвестиційні інститути. Такі кризи майже не впливають на середньо- та довгострокові перспективи ринку і є першою стадією переходу до врівноваженішого стану, коли дія ринкових законів розширюється.
Для визначення періодів значних падінь цін на фондових ринках в історії регіонів західна література використовує показник у вигляді відношення рівня регіонального фондового індексу на момент часу і до максимального рівня даного індексу до моменту часу t, що позначається як СМАХt.
У додатку № 14 показані значення СМАХ, за період із 1970 по 1997 роки для трьох ринків: розвинутих країн, Латинської Америки й Азії, Як бачимо, у всіх трьох регіонах спостерігались епізоди великих падінь цін протягом періоду, який вивчається, при цьому падіння цін на ринках, що розвиваються (Латинської Америки й Азії), були типово більшими, ніж на розвинутих ринках. Так, протягом періоду, що аналізується, на розвинутих ринках спостерігалися лише три епізоди падіння індексу цін більш ніж на 20% стосовно попереднього історично максимального рівня, тоді як в Азії сталося шість таких епізодів, у Латинській Америці - чотири. Крім того, падіння цін більш ніж на 35% від-булося лише в одному випадку на розвинутих ринках (падіння на 39,9% у вересні 1974 року) і в шести випадках на ринках, що розвиваються.
Поняття, необхідні для аналізу фондових криз, визначаються таким чином:
" відносне падіння індексів - падіння стосовно їхнього історично максимального рівня;
" обвал - відносне падіння регіонального індексу більш ніж на 20% для розвинутих ринків і більш ніж на 35% для ринків, що розвиваються;
" початок кризи - місяць, коли індекс досяг свого історичного максимуму, який передує місяцеві початку обвального падіння цін;
" початок обвалу - місяць, коли індекс цін упав нижче від порогового рівня (тобто 20% для розвинутих ринків і 35% для ринків, що розвиваються);
" найглибша точка падіння - місяць, коли індекс цін досяг мінімального рівня під час кризи;
" відновлення - перший місяць після початку обвалу, коли індекс досяг свого максимального рівня, який мав місце до обвалу.
Для уникнення подвійного врахування однієї і тієї ж кризи вважають до-даткові обвальні падіння цін, які виникли у межах кризи, частиною цієї кризи. Такий підхід до аналізу фондової кризи дає змогу ідентифікувати дев'ять відомих фінансових криз, які мали місце на фондових ринках світу. Шість криз із дев'яти були пов'язані зі змінами у глобальних умовах торгівлі: перша криза в розвинутих країнах 1973 року і три кризи, що охопили три регіони в 1980 і 1981 роках, були пов'язані з підвищенням цін на нафту; криза 1994 року в Латинській Америці й остання азіатська криза, що почалася 1996 року, були пов'язані з переоцінкою валют при режимах фіксації обмінних курсів. Що ж до трьох останніх криз, то дві з них, 1987 року (одна у розвинутих країнах, друга у країнах Латинської Америки), були
Loading...

 
 

Цікаве