WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЦінні папери → Україна на міжнародному ринку цінних паперів - Реферат

Україна на міжнародному ринку цінних паперів - Реферат

Для розміщення облігацій на зовнішніх фондових ринках корпорація має пройти низку процедур, серед яких і кредитний рейтинг. Цінні папери найвищої якості позначають символом А, за ними — папери з рейтингом В, а найнижча інвестиційна якість (надійність) позначена символами С і D. Такою системою символів для позначення рейтингів облігацій користуються компанії "Moody's", "Fitch" та "Value Line". "Standard & Poor's Corporation" також оцінює акції. При цьому рейтинг національного уряду — своєрідний орієнтир для інвестора, адже рейтинги індивідуальних емітентів можуть бути на тому самому рівні, що рейтинг уряду, або нижчими. Кредитний рейтинг України за довгостроковими зобов'язаннями невисокий — у рейтингах таких найавторитетніших агентств, як "Standard & Poor`s" та "Moody`s", Україна посідає останні місця у спекулятивному класі. Це означає, що за зобов'язаннями країни інвестиційний ризик істотний. Відповідно, і зазначені компанії отримали невисокі рейтинги від провідних рейтингових агентств (також на спекулятивному рівні).

Зміна позиції України у суверенному рейтингу з рівня В+ до рівня ВВ-, за оцінкою агентства Fitch, відбулося у січні 2005 р. І хоча цей рівень також у спекулятивному класі, це, безумовно, позитивно. Адже новий рейтинг дасть можливість українським позичальникам залучати ресурси за кордоном на вигідніших умовах за нижчим відсотком.

У 2006 р. про наміри випустити єврооблігації заявили "Союз-Віктан", Aventures Group (50 млн дол. США), "Луцький автомобільний завод" (100 млн дол. США), металургійний комбінат "Азовсталь".

Отже, місце України на міжнародному ринку цінних паперів не дуже значне, рейтинги від провідних рейтингових агентств невисокі, боргові цінні папери через їхню невисоку ліквідність та обмежену надійність не дуже популярні на зовнішніх ринках, але привабливий стан боргу залишається основним чинником довіри інвесторів.

III. Перспективи подальшої інтеграції України в міжнародні ринки цінних паперів

З початку 2007 року фондовий ринок України, що відноситься по класифікації міжнародного агентства S&P до так званих прикордонних ринків (frontier markets), продемонстрував приголомшуючі темпи зростання (42%), виявившися по даному показнику на провідних позиціях в світі. І це при тому, що за підсумками минулого року зростання місцевого фондового індексу склало 77%.

Такий оптимізм інвесторів з'ясовний. Згідно даним Державного комітету статистики, зростання ВВП України в 2006 році склало 7,1%, об'єми промислового виробництва виросли на 6,2%, доходи населення за 11 місяців 2006 року - на 19,1%. У середині квітня в своєму економічному огляді за підсумками першого кварталу 2007 року Всесвітній банк підвищив прогноз зростання ВВП України в 2007 році з 4,5% до 5,5%, правда підвищивши і прогноз інфляції з 10,7% до 10,9%. Основними чинниками такої динаміки експерти називають притоку інвестицій і підвищення споживацького попиту населення.

За даними Нацбанку України, в 2006 році надходження прямих іноземних інвестицій в країну склала $5,3 млрд (без урахування $4,8 млрд надходжень від приватизації ВАТ "Криворіжсталь") - в два рази більше, ніж за 2005 рік. За підсумками 2006 року об'єми торгів на фондових майданчиках України виросли на 77% в порівнянні з показниками 2005 року.

Як головні причини, що дозволяють сподіватися на зростання фондового ринку України, аналітики називають високі темпи економічного зростання і недооцінювання місцевих компаній в порівнянні з світовими, та і російськими, аналогами. На відміну від російської економіки, залежної від сировинних галузей, розказує аналітик "Ренесанс Капіталу" Катерина Малофєєва, загальна оцінка перспективи української будується виходячи з того, що ми маємо справу з економікою, яка залежить від імпорту енергії, при цьому економікою диверсифікованої і з часткою приватного сектора, що росте. Динамічний розвиток йде в секторах, не пов'язаних із здобиччю і переробкою природних ресурсів, таких, як фінансові послуги, машинобудування, роздрібна торгівля.

При цьому на Україні спостерігається швидше західна модель розвитку: йде постійна конкуренція політичних сил, при цьому проєвропейська спрямованість зовнішньої політики явно підтримується всіма найбільшими партіями (партії швидше різняться в оцінці пріоритетності відносин з Росією). За рахунок розмірів, темпів зростання економіки, політичної ролі, що росте, країні забезпечений інтерес з боку стратегічних інвесторів. Так, наприклад, минулого року в банківському секторі стратегічними інвесторами були куплені практично всі банки, які виставлялися на продаж ("Райффайзенбанк Аваль", Укрексімбанк, Індексбанк); пройшли численні операції з продажу пакетів акцій іноземним інвесторам. "Я вважаю, що в інших секторах відбуватиметься те ж саме - значний інтерес стратегічних інвесторів, який впливатиме на підвищення оцінок компаній", - резюмує експерт.

Потенційний інтерес інвесторів викликають не тільки сектори, орієнтовані на внутрішній попит, хоча саме споживацький сектор вважається найперспективнішим на ринку України. Так, в березні уряд України оголосив про проведення масштабної і амбітної програми реформування електроенергетичного комплексу, розрахованої на найближчі два роки. Планується лібералізація системи тарифоутворення і надання на першому етапі реформи можливості теплогенеруючим компаніям експортувати енергію без посередників, а також продавати електроенергію безпосередньо споживачам. У зв'язку з цим потенційний інтерес для інвестування представляє більшість з представлених на ринку найбільших електрогенеруючих компаній, говорять аналітики.

Аналітики відзначають, що на фоні швидкого зростання вартості енергії і робочої сили в українській економіці відбувається серйозна перебудова, модернізація і підвищення ефективності підприємств. Після підвищення цін на газ в 2006 році, розказує аналітик "Трійки Діалог Україна" Максим Бугрій, передбачалося, що негативний вплив зачепить цілий ряд галузей промисловості. Проте компанії базових галузей, за винятком хімічної, зуміли дуже швидко адаптуватися до нових цін, стали модернізувати виробництво і вводити заходи по підвищенню енергоефективності. На металургійних підприємствах енергоспоживання було скорочене в рази, говорить експерт, і в даний час витрати на газ займають в собівартості виробництва сталі не більш 5-6%. Провідні виробники стали - Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, Індустріальний союз Донбасу - вже упроваджують технології, що дозволяють повністю відмовитися від природного газу при виробництві чавуну, а найбільша українська трубна корпорація "Інтерпайп" починає будувати електросталеплавильне підприємство, яке буде найбільшим в Східній Європі.

До речі, саме з боку інституційних і стратегічних інвесторів країн Східної Європи на Україну сьогодні йде найбільша притока інвестицій. Російським інвесторам стати нічого не заважає стати не менш активними гравцями на українському ринку, тим більше що пропозиції для покупки є. Наприклад, у разі реалізації вже заявлених планів проведення IPO українських компаній їх об'єм в 2007 році, за оцінками аналітиків Альфа-банка, складе не менше $10 млрд. Практично всі ці розміщення проходитимуть на зарубіжних майданчиках, при цьому відповідно до законодавства України об'єм емісії цінних паперів на зовнішньому ринку не повинен перевищувати 25% від статутного фонду емітента.

Приватизація українських підприємств також йде, хоча і не дуже швидко. Так, ще в березні прем'єр-міністр України Віктор Янукович повідомив про надходження від приватизації з початку 2007 років 300 млн. гривень ($59 млн.), що склало 26% від плану.

Ще до 2 квітня 2007 року, коли президент України Віктор Ющенко підписав указ про розпуск Верховної Ради, як одного з ризиків аналітики називали нестабільну політичну ситуацію на Україні. Недавня політична криза підтвердила обгрунтованість цих побоювань. Але при цьому ризик потрясінь на фінансовому ринку оцінювався аналітиками як некритичний, що в цілому підтвердила квітнева динаміка українського фондового ринку. За десять днів після підписання указу президента він скоректувався менш ніж на 9%, після чого знову почав рости.

Набагато більше значення мають неприємні моменти, що лежать зовні сфери великої політики. Низький рівень корпоративного управління, відсутність інформації про компанії і мала ліквідність ринку є сьогодні основними ризиками інвестування в акції українських підприємств.

Loading...

 
 

Цікаве