WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЦінні папери → Україна на міжнародному ринку цінних паперів - Реферат

Україна на міжнародному ринку цінних паперів - Реферат

Оновлення законодавства, пов'язаного з ринком цінним паперів, наша держава повинна починати практично з нуля. Зараз вже немає можливості забезпечити спадковість прийнятих актів і законодавства, яке існувало в Російській імперії (у тому числі і в Україні) до 1917г. Ця обставина не може не викликати розчарування, оскільки до революції ми мали розвинену як на той час, правову базу регулювання фондового ринку. Вже в 1836р. у Росії було затверджене "Положення про компанії і акції". В ухваленні такого правового документа, яке регламентував діяльність акціонерних суспільств, ми випереджали Пруссію на 6 років, Англію – на 7 років, Францію – на 19 років.

На жаль розвиток правової бази, пов'язаної з ринком цінних паперів, після подій, які відбулися в жовтні 1917г., припинилося.

У Україні після ухвалення Верховною Радою 16 липня 1990г. "Декларації про державний суверенітет" почався процес формування правової бази для створення і функціонування ринку цінних паперів.

До групи законодавчих актів першого покоління, які сьогодні регулюють відносини на українському фондовому ринку, в першу чергу слід віднести Закони України "Про власність", "Про цінні папери і фондовий ринок", "Про господарські суспільства", "Про приватизаційні папери", "Про банки і банківську діяльність" і інші.

Аналіз цих документів дозволяє стверджувати про великий їх вплив на розвиток фондового ринку.

Проте необхідно сказати, що розробка цих документів проходила, не дуже детально, і створення таких необхідних інститутів фондового ринку, як саморегулюючих організацій, незалежних реєсторів, депозитарію і клиринго-розрахункових організацій, не передбачалося зовсім.

Подальший розвиток українського ринку цінних паперів, збільшення його активів і об'ємів, вказало на необхідність оперативного закриття дір в законодавстві. Це виробило до розробки і ухваленні в 1992-1995гг. великої кількості підзаконних актів. До цієї групи підзаконних актів відносяться: Укази Президента "Про інвестиційні фонди і інвестиційні компанії", "Про електроном обігу цінних паперів і Національному депозитарії" і ін.

На жаль, перше покоління нормативно-правових актів у сфері фондового ринку не завжди відповідало вимогам, які ставилися перед фондовим ринком. Головними причинами були, швидкість ухвалення цих правових документів, і відсутність єдиної концепції розвитку ринку цінних паперів. Більш того, деякі положення прийнятих правових документів, гальмували подальші розвиток інфрастуктури фондового ринку.

Системніша і цілеспрямована робота у напрямі розвитку законодавства України у сфері цінних паперів почалося після ухвалення Указу Президента України від 12 червня 1995г. "Про державну комісію по цінних паперах і фондовому ринку". Вона була створена з метою реалізації єдиної державної концепції розвитку фондового ринку.

Наступним важливим кроком стало ухвалення Верховною Радою постанови від 25 вересня 1995г. "Про концепцію розвитку і функціонування фондового ринку України".

Протягом 1996г. законодавча база ринку цінних паперів України була значно розширена і допрацьована.

Основною подією, що значно вплинула на фондовий ринок, стало ухвалення Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

Важливим подія на фондовому ринку України стала внесення змін в 1996г. у Закон України "Про цінні папери і фондовий ринок".

Все вище перераховані правові документи, на сьогоднішній день складають правову базу ринку цінних паперів в Україні.

В період 1997-2001рр. було прийнято ряд законів, указів і ухвал, які істотно доповнили існуючий фондовий ринок, проте тільки після ухвалення нової редакції Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок", можна буде говорити про остаточне створення другого покоління національного законодавства про цінні папери (що украй необхідне нашій державі).

На початок 2000р. діяльність на фондовому ринку України здійснювали:

  • 129 інвестиційних фондів;

  • 100 інвестиційних компаній з 182 взаємними фондами;

  • 827 торговців цінними паперами (зокрема комерційні банки);

  • 352 реєстратори;

  • 82 хранителі;

  • один депозитарій;

  • 6 бірж;

  • 2 торгово-інформаційні системи;

  • 10 саморегулюючих організацій.

У Україні зареєстровано більше 35800 емітентів цінних паперів і в тому, числі 11840 відкритих акціонерних суспільств. Переважаюча частка акцій випущена підприємствами, що приватизовуються (близько 80% від всієї суми емітованих цінних паперів).

Всього професійних учасників ринку цінних паперів більше 1500.

Але, подальше становлення фондового ринку України, його розвиток і функціонування багато в чому залежить від законодавчого регулювання.

Ринок цінних паперів на відміну від інших організованих ринків звичайно є одним з найжорсткіше регульованих і регламентуються державними органами ринком. Причина цього полягає в особливому значенні для держави і для всього суспільства надійності і стабільності системи руху капіталів, який забезпечується обігом різних видів цінних паперів і їх похідних, в тісному зв'язку цього ринку із законодавчою базою і системою правовідносин власності, яка склалася в державі.

Роль і функції держави в регулюванні ринку цінних паперів звичайно зводиться до наступного:

  • ідеологічна і законодавча функції;

  • концентрація ресурсів;

  • встановлення правил гри;

  • контроль над фінансовою стійкістю і безпекою ринку;

  • створення ефективного ринку;

  • створення системи інформації;

  • формування системи захисту інвесторів від втрат;

  • запобігання негативній дії на фондовий ринок інших видів державного регулювання [2].

Регулювання ринку цінних паперів має ряд аспектів:

  1. загальний аспект – державою встановлюється правила і стандарти, обов'язкові для всіх учасників ринку і зокрема для державних органів;

  2. конкретний аспект – встановлюються правила, обов'язкові для певних учасників ринку, наприклад, для фондових бірж або для торговців.

Існує дві основні моделі розвитку ринку цінних паперів:

  • регулювання ринку здійснюється переважно державними органами, і лише невелика частина повноважень по нагляду, контролю, навчанню учасників передається так званим саморегульованим організаціям (Франція).

  • максимально можливий об'єм повноважень передається саморегульованим організаціям, але держава зберігає за собою основні контрольні позиції і в необхідних випадках має широку нагоду втручатися в систему регулювання і саморегулювання (Великобританія).

Україна вибрала французьку модель розвитку національного фондового ринку. Оскільки, тим паче, що особливо активну роль повинна виконувати держава на початкових етапах становлення ринку цінних паперів.

Вважається, що основним принципом державного регулювання фондового ринку України є, перш за все, реалізація загальнодержавних інтересів, забезпечення гарантій і певної безпеки інвестиційної діяльності в нашій країні і зокрема захисту прийнятих в світі прав інвесторів.

У основі системи державного регулювання ринку цінних паперів в Україні знаходиться Конституція України.

Важливе місце в становленні системи державного регулювання ринку цінних паперів в Україні займає прийнятий в жовтні 1996 р. Закон "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

Важливо місце в цьому законі займає визначення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Правове регулювання ринку цінних паперів здійснюватися: державними органами (державно-правове регулювання) в особі Державної Комісією по цінних паперах і фондовій біржі і окремими інститутами (інституційно-правове регулювання) в особі саморегульованих організацій.

Державно-правове регулювання здійснюється в особі Державної комісією по цінних паперах і фондовій біржі.

Функції і обов'язки Комісії визначені Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів" і Положенням про комісію, затвердженим Указом Президента від 14 лютого 1997 року.

Комісія по цінних паперах і фондовому ринку підлегла Президенту України і підзвітна Верховній Раді України. Цим забезпечується її незалежне положення. Комісія створюється у складі Голови Комісії і шести членів Комісії. Всі вони призначаються і звільняються Президентом України. Термін повноважень Голови і членів Комісії - сім років. Одне і теж обличчя не може бути членом Комісії більше двох термінів підряд.

У відповідності даним положенням Комісія виконує наступні основні функції:

1. Встановлює вимоги щодо випуску і обігу цінних паперів і їх похідних, встановлює порядок реєстрації випуску і інформації про випуск.

Loading...

 
 

Цікаве