WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЦінні папери → Кримінальні процеси у сфері цінних паперів (Реферат) - Реферат

Кримінальні процеси у сфері цінних паперів (Реферат) - Реферат

  • У безготівкових коштах у повному обсязі, але за різними угодами і на два рахунки. На перший рахунок поступали грошові кошти в обсязі вартості необхідної кількості ПМС за номіналом цих приватпаперів. На другий - решта коштів, що використовувалася в процесі легалізації ПМС і для оплати "послуг" фінансового посередника. Другий розрахунковий рахунок належав, як правило, товариству з обмеженою відповідальністю, яке було створене засновниками фінансового посередника і "займалося" переводом безготівкових коштів у готівку під фіктивні угоди.

  • На рахунок фінансовому посереднику частково у готівці (включаючи іноземну валюту) в обсязі вартості придбання ПМС на "чорному" ринку (за номіналом), а також комісійної винагороди за "послуги" фінансовому посереднику, а також частково в безготівкових коштах (для матеріального забезпечення процесу "легалізації" ПМС і переводу безготівкових коштів у готівку).

  • У готівці в повному обсязі від замовників - фізичних осіб. Частково ці грошові кошти не оприбутковувалися в касі фінансового посередника за винятком суми, необхідної для придбання ПМС за номіналом у оптових посередників на "чорному" ринку і для виплати комісійних фінпосереднику‚ і яка вказувалася в договорі, що укладався між сторонами. Крім того, в Україну ввозилася іноземна валюта (готівка) від нерезидентів - фінансових спекулянтів для здійснення спекуляцій з ПМС і скуповування акцій на користь іноземних стратегічних інвесторів з оформленням права власності на акції вітчизняних приватизованих підприємств на спільні підприємства. Іноді ввезення іноземної валюти здійснювалось й нерезидентами-засновниками фінансових посередників.

  • Купівлю фінансовими посередниками за готівку пакетів ПМС у регіональних оптових і столичних великих посередників, які, в свою чергу, скуповували приватизаційні папери у дрібних посередників, а останні - у агентів - фізичних осіб, що покупали ПМС у громадян України під магазинами, на ринках, вокзалах, на дому, а також у деяких працівників ощадбанку, які покупали ПМС безпосередньо при їх видачі або виписували приватизаційні майнові сертифікати на осіб, що вмерли, або не з'явилися за їх отриманням, або переїхали в інші регіони.

  • Оформлення необхідних документів для надання процесу купівлі-продажу ПМС вигляду законності ("легалізація" або "відбілювання" фінпосередниками незаконно придбаних у населення ПМС):

    інститутами спільного інвестування (ІФ та ВФ ІК):

  • Оформлення договорів міни інвестиційних сертифікатів, що зобов'язували сторони (громадянина і ІФ (ВФ ІК)) здійснити міну інвестиційного сертифіката фонду на ПМС, що належав громадянину, а також громадянина - сплатити реєстраційний збір в касу фонду, а ІФ (ВФ ІК) - здійснити реєстрацію громадянина після надходження від нього вказаного платежу, з вказівкою юридичних адрес і реквізитів сторін (інформація щодо громадянина отримувалася із реквізитів ПМС) і підробленням особистого підпису громадянина.

  • Оформлення "легалізаторами" реєстрів по обміну інвестиційних сертифікатів ІФ або ВФ ІК на ПМС громадян з вказівкою даних, що містяться в складі реквізитів ПМС: прізвище, ім'я та по батькові власника ПМС, серія та номер документа, що його посвідчує (паспортні дані), поштовий індекс та місце проживання, серія та номер ПМС, номер ощадбанку, де був виданий цей приватизаційний папір. Ці дії передбачали також підроблення особистого підпису громадянина, що нібито обміняв свій ПМС на інвестиційний сертифікат (або сертифікати).

  • Оформлення договорів на продаж громадянином отриманого в результаті обміну на свій ПМС інвестиційного сертифіката ІФ (ВФ ІК) фінансовому посереднику і оформлення відповідних касових документів на нібито отримання грошових коштів громадянином за "проданий" в результаті цього інвестиційний сертифікат з підробленням особистого підпису продавця інвестиційного сертифіката. -довірчими товариствами та банками:

  • Оформлення договорів довірчого управління приватизаційними паперами між ДТ або банком (довіреною особою) і громадянином (довірителем) відносно передачі довірителем довіреній особі ПМС і доручення останньому від імені довірителя здійснювати представницьку діяльність щодо зберігання, обслуговування і розпорядження ПМС довірителя виключно в його інтересах з вказівкою прізвища, імені та по батькові громадянина і його адреси і підробленням його особистого підпису.

  • Оформлення договорів на продаж акцій, що були придбані в результаті представницької діяльності ДТ або банку з ПМС довірителя, від імені громадянина довірчими товариствами і банками реальним замовникам (фізичним і юридичним особам України та нерезидентам) та оформлення відповідних касових документів на нібито отримання довірителем грошових коштів за "продані" в результаті цього акції з підробленням особистого підпису громадянина. Природньо необхідно мати певну художню майстерність, щоб підроблений підпис громадянина-власника ПМС во всіх даних документах, вказаних вище, був ідентичний.

  • Перерахування отриманих в результаті вкладення незаконно акумульованих ПМС в об'єкти приватизації через систему ЦСА акцій фінансовими посередниками відповідним замовникам. Такі фінансові групи, описані вище, найбільш ефективно вели свою діяльність щодо "обслуговування" приватизаційного процесу порівняно з окремо діючими фінансовими посередниками, і саме вони незаконно залучили найбільшу масу ПМС в своє розпорядження і отримали найбільшу суму грошових коштів від замовників (покупців) акцій вітчизняних приватизуємих підприємств.

    Проте, на наш погляд, заслуговують увагу не тільки протиправні прояви, що мали місце при залученні, акумулюванні та використанні ПМС фінансовими посередниками протягом тривання сертифікатної приватизації до 1 травня 1999 р., але й можливі правопорушення останніх, що можуть скоюватися (або вже скоюються) на базі необгрунтованих нерозрахунків з учасниками (довірителями) цих учасників ринку цінних паперів. Звичайно, більшість інститутів спільного інвестування і ДТ не мають можливості розрахуватися зі своїми (відповідно) учасниками і довірителями, оскільки за акціям, що акумульовані в портфелях цінних паперів фінпосередників, не сплачуються дивіденди приватизованими підприємствами внаслідок скрутного фінансового стану останніх, а також оскільки на вітчизняному неліквідному ринку цінних паперів реалізація інститутами спільного інвестування активів може призвести до значного зменшення вартості чистих активів в розрахунку на один інвестиційний сертифікат відносно номінальної вартості інвестиційного сертифіката і взагалі до нерозрахунків з учасниками ІФ та ВФ ІК. Однак, на даний момент все ж таки існують завуальовані шляхи протиправного ведення діяльності деякими фінпосередниками, які, з першого погляду, виявити дуже непросто. На базі письмових відповідей на звернення громадян (учасників, довірителів) інститутів спільного інвестування, ДТ з приводу несплати дивідендів за акціями цим громадянам (дані відповіді поступають у відділ захисту прав інвесторів, що входить до складу Управління розслідування правопорушень на ринку цінних паперів та правозастосування ДКЦПФР), ми спробували розглянути деякі з цих існуючих нині можливих протиправних шляхів нерозрахунків із своїми учасниками (довірителями):

  • Відображення в балансі інститутами спільного інвестування прибутку, який повинний йти на виплату дивідендів учасникам, як нерозподіленого прибутку минулих періодів, що нібито призведе до збільшення курсової вартості інвестиційних сертифікатів, що випущені цими фінпосередниками. В результаті, ІФ або ВФ ІК на протязі кількох років "накопичує" в якості "нерозподіленого прибутку минулих періодів" значну грошову суму, що призначається для виплати дивідендів учасникам, а потім "зникає" ("самоліквідується") разом з цими грошима без надання відомостей про своє місцезнаходження відповідним державним органам, зокрема, ДКЦПФР. Так, вже зараз один із діючих на ринку цінних паперів ІФ у 1998 р. відобразив такий нерозподілений прибуток в сумі 526,7 тис. грн. в балансі як нерозподілений прибуток минулих періодів. Тому працівникам ОВС необхідно приділити увагу можливому зосередженню таких грошових коштів на протязі наступних років у балансі деяких фінансових посередників.

  • Loading...

     
     

    Цікаве