WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЦінні папери → Аналіз та економічна оцінка операцій з цінними паперами - Контрольна робота

Аналіз та економічна оцінка операцій з цінними паперами - Контрольна робота

ефективності рішень щодо майбутнього та порівняння ефектів, що відносяться до різних моментів часу. Для цього необхідно розглянути зміну вартості грошей за часом. Зробити це можна застосовуючи техніку дисконтування.
За допомогою цієї методики можна розрахувати теперішню вартість тих доходів які ми могли б отримати в майбутньому.
Теперішня вартість грошей визначається за формулою:
Тепер. в/ть = Майбут. в/ть / (1 + Дисконт) "Кіл-ть років"
Розглянемо дію цієї методики на такому прикладі.
Компанія сподівається одержати доход 1000000 гривень. Визначити теперішню вартість цього доходу залежно від терміну через який він надійде, та від величини ставки дисконту. Нехай термін приймає 11 різних значень, від О (поточний рік) до 10 (дохід надійде через 10 років), а ставка дисконту може прийняти одне з трьох значень ( 5%, 8%, 10%).
Користуючись наведеною формулою, одержимо такі результати теперішньої вартості.
Таблиця 3.6
Строк
5%
8%
10%
0
1000000
1000000
1000000
1
952381
925926
909091
2
907029
857339
826446
3
863838
793832
751315
4
822702
735030
683013
5
783527
680583
620921
6
746215
630170
564474
7
710681
583490
513158
8
676839
540269
466507
9
644609
500249
424098
10
613913
463193
385543
Очевидно, що теперішня вартість потоку доходів, сподіваються отримувати протягом певної кількості років у майбутньому, залежить від номінальної величини цих доходів, норми дисконту також періоду, протягом якого ці доходи сподіваються отримувати.
Цю техніку можливо дуже широко застосовувати для проведення аналітичної роботи стосовно операцій з цінними паперами, особливо з акціями та облігаціями.
Окремим питанням в аналізі цінних паперів виступає питання формування інвестиційної стратегії компанії.
Формування інвестиційної стратегії компанії - це досить складний творчий процес, що вимагає високої кваліфікації виконавців. Перш за все, формування стратегії базується на прогнозуванні ряду параметрів (умов) щодо здійснення інвестиційної діяльності, кон'юктури інвестиційного ринку як у цілому, так і в розрізі окремих його сегментів. Під час формування інвестиційної стратегії провадиться широкий пошук і оцінювання альтернативних варіантів інвестиційних рішень які найбільше відповідають іміджу компанії і завданням щодо її розвитку.
Під інвестиційною стратегією розуміють формування системи довготермінових цілей інвестиційної діяльності компанії і вибір найбільш ефективних шляхів її досягнення.
Головною ціллю формування інвестиційного портфеля компанії є забезпечення реалізації її інвестиційної стратегії шляхом відбору найбільш ефективних і безпечних (з допустимим рівнем ризику) інвестиційних проектів і фінансових інструментів. З урахуванням сформованої головної цілі будується система часткових цілей з урахуванням обраної стратегії і особливостей щодо здійснення інвестиційної діяльності. Так, систему цілей щодо формування інвестиційного портфеля можна представити в таблиці.
Таблиця 3.7
Зростання капіталу і зростання доходів знаходяться в прямій залежності з рівнем інвестиційних ризиків. Забезпечення достатньої ліквідності не дозволяє залучати до портфеля високоприбуткові інвестиційні проекти, а також проекти, що забезпечують значний приріст капіталу в довготерміновому періоді.
Враховуючи альтернативність цілей можна говорити також про ризик, що спричиняється невизначеністю, суперечливістю цілей. Враховуючи конфліктність цілей формування інвестиційного портфеля, можна визначити їх пріоритети зокрема експертним методом.
Основні цілі формування інвестиційного портфеля закладаються в основу відповідних критеріальних показників які компанії необхідно розробити, користуючись відповідною методикою та математичним апаратом. Зокрема, кожна компанія може розробити актуальні на певний період часу та прийнятні для неї нормативні показники:
° мінімальних темпів зростання капіталу;
° мінімального рівня поточного доходу;
° максимального ступеня інвестиційного ризику;
° мінімальну за капіталомісткістю частку високоліквідних інвестиційних проектів.
Ті чи інші конкретні значення критеріальних показників можуть використовуватись не лише до портфеля в цілому, але й під час оцінювання
окремих інвестиційних проектів (фінансових інструментів інвестування), з яких, власне, і повинен сформуватись портфель. Відмінності цілей (їх питомої ваги), видів об'єктів інвестування, що залучаються до портфелів, та інші умови визначають різноманіття варіантів спрямованості і складу портфелів окремих компаній, що може бути певним чином типізоване.
Типізація інвестиційних портфелів за їхніми видами пов'язані зі спрямованістю і обсягом діяльності компанії.
Портфель доходу формується в основному з об'єктів інвестування, котрі забезпечують досягнення високих темпів зростання доходу і обтяжені досить значним ступенем ризику.
Консервативний портфель формується в основному з об'єктів інвестування з середнім та незначним ступенем ризику. Відповідно темпи зростання доходу і капіталу затакими об'єктами є значно нижчими. Існує ряд проміжних портфелів, а також інші принципи та критерії типізації проектів та інвестиційних портфелів.
Розглянемо основні етапи формування інвестиційних портфелів.
Таблиця 3.8
1 . Формування та деталізація цілей інвестиційних стратегій з урахуванням зовнішних
2. Визначення множини приоритетних цілей щодо формування інвестиційного портфеля
3. Оптимізація пропорцій формування інвестиційного портфеля за його основними видами урахуванням обсягу і структури інвестиційних засобів (ресурсів)
4. Формування окремих видів портфелів що забезпечують встановлені критерії доходу, ризику і ліквідності.
5. Забезпечення необхідної диверсифікації інвестиційного портфеля.
6. Оцінки доходності, ризику та ліквідності проектованого інвестиційного проекту портфеля.
7. Завершальна оптимізація структури портфеля за критеріями доходності, ризику і ліквідності.
Формуючи інвестиційний портфель, важливо брати до уваги те, що закони ринкової економіки вимагають постійного обігу засобів з урахуванням платоспроможності. За цих умов визначення фінансової стійкості, маневреності компанії допустимого рівня ризику, яким вона обтяжена, важливими ознаками є, зокрема, її платоспроможність, наявність ресурсів для розвитку, які, відносяться до найважливіших не лише фінансових, але й загальноекономічних проблем.
3.5. АНАЛІЗ ПОЛІТИКИ ВИПЛАТИ ДИВІДЕНДІВ.
Дивідендна політика, як і управління структурою капіталу, справляє істотний вплив на ціну акцій підприємства. Дивіденди являють собою грошовий доход акціонерів і певним чином сигналізують їм про те, що підприємство в акції якого вони вклали свої гроші, працює успішно. Спрощену схему розподілення прибутку звітного періоду можливо представити таким чином: частина прибутку виплачується в вигляді дивідендів, залишена частина реінвестується в активи підприємства. Реінвестована частина прибутку є внутрішнім джерелом фінансування діяльності підприємства, тому очевидно, що дивідендна політика визначає розмір залучаємих підприємством зовнішніх джерел фінансування.
З теоретичної позиції вибір дивідендної політики дає можливість вирішити, два ключові питання:
o чи впливає величина дивідендів на зміну сукупного багатства акціонерів?
o
Loading...

 
 

Цікаве