WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЦінні папери → Сутність та необхідність інвестиційного аналізу в умовах ринкової економіки - Реферат

Сутність та необхідність інвестиційного аналізу в умовах ринкової економіки - Реферат


Реферат
На тему:
Сутність та необхідність інвестиційного аналізу в умовах ринкової економіки
Інвестиції у виробництво й у ринки збуту забезпечують підвищення конкурентоспроможності підприємства, створюючи умови для зростання якості продукції, мінімізації витрат, збільшення обсягів продажу. Підприємства за допомогою інвестицій вирішують тактичні та, головним чином, стратегічні завдання. Цілі, які за інвестування ставить перед собою підприємство, відповідають стратегічним і тактичним цілям підприємства на ринку: для масштабних проектів - стратегічні цілі, для дрібних - тактичні. До таких цілей можна віднести:
підвищення вартості підприємства;
довгострокове зростання прибутку за рахунок збільшення обсягу продажу, мінімізації витрат та ін.;
зростання іміджу підприємства;
підвищення конкурентних позицій на ринку (збільшення частки ринку, освоєння нових ринків та ін.);
санація підприємства і т. п.
Специфічним для інвестиційного проекту є те, що він спрямований не тільки на вирішення якогось окремого завдання або на досягнення певної мети, а забезпечує поступальний розвиток підприємства в економічному, технічному та соціальному напрямах та підвищення його конкурентного статусу.
Реалізація цілей інвестування у виробництво передбачає формування сукупності ізольованих або взаємозв'язаних інвестиційних проектів. Систему інвестиційних проектів, що мають спільні цілі, єдині джерела фінансування й органи управління називають інвестиційною програмою. Інвестиційний проект - сукупність заходів, що передбачають певні капіталовкладення для отримання прибутку або соціального ефекту в майбутньому. У вузькому розумінні це комплекс організаційно-правових, розрахунково-фінансових і конструктивно-технологічних документів, що змальовують дії з досягнення цілей інвестування. Інвестиційний проект передбачає постановку цілей, планування, виконання, управління й аналіз.
Інвестиційні проекти, що здійснюються підприємствами, відрізняються один від одного за характером, масштабами, тривалістю, рівнем головної організації, що координує і /або фінансує інвестиційну програму.
Основні групи проектів наведено на рис. 1.1.
Інвестиції в підприємство Інвестиції поза підприємством
Оновлення обладнання. Нові технології Розроблення й освоєння нової продукції Збільшення виробничих потужностей Підвищення кваліфікації кадрів Інше Розвиток соціальної інфраструктури Розвиток
суміжних виробництв Розвиток систем збуту продукції
Рис. 1.1. Інвестиційна діяльність підприємства
Крім такої класифікації, варто поділяти інвестиційні проекти на проекти розширення (розвитку) виробництва та реабілітаційні проекти. Під проектами розширення розуміється реалізація заходів, спрямованих на збільшення випуску продукції без зміни номенклатури, та/або зміна виробничої програми створенням нової продукції. Ці результати досягаються за рахунок інвестицій у фактори виробництва. Реабілітаційні інвестиції відіграють особливу роль у господарській практиці України, бо заходи із санації підприємства за своєю суттю є інвестиційною програмою та відображаються в бізнес-плані фінансового оздоровлення.
За масштабом на практиці виділяють малі, великі та надвеликі проекти. У фірмах США проект вважається малим, якщо інвестиції не перевищують 10-15 млн доларів. Ці проекти є відносно короткотривалими й простими в управлінні. Надвеликі проекти виділяються дуже високою вартістю (понад 1 млрд доларів), складністю й тривалістю (5-7 років). Проекти (а частіше програми) такого ґатунку, як правило, реалізуються урядами або великими корпораціями. Як виконавці в їхній реалізації можуть брати участь окремі фірми.
Короткострокові (до 1 року) проекти пов'язані з упровадженням нових технологічних процесів, розроблення яких уже закінчено (або придбано технологію), з оновленням обладнання тощо. Проекти, пов'язані з науково-технічними розробками (розробка та впровадження нової продукції, нових технологій) мають, як правило, довгостроковий характер.
Міжнародні проекти вирізняються особливими масштабами й роллю в економіці країни. Загальнодержавні інвестиційні програми пов'язані з вирішенням найважливіших проблем певних галузей або регіонів країни. Їхня реалізація передбачає повне або часткове фінансування за рахунок державного бюджету. Саме тому внесення підприємства до переліку виконавців державних програм і отримання відповідних інвестиційних ресурсів - один із провідних напрямів роботи керівництва підприємства. Регіональні програми спрямовані на реалізацію окремих цілей розвитку регіону. Джерелом інвестиційних ресурсів у цьому випадку можуть бути цільові облігаційні позики та частково кошти бюджетів. Інвестиційні програми підприємств включають сукупність проектів за всіма напрямами.
Незалежно від вартості й обсягу робіт кожний проект є об'єктом управління протягом усього життєвого циклу - часу від моменту народження ідеї до закінчення її експлуатації. Частіше життєвий цикл інвестиційного проекту визначають за грошовим потоком від виникнення першого грошового потоку й до закінчення останнього. Будь-який інвестиційний проект має п'ять стадій.
Перша стадія - передпроектні дослідження, проектування та освоєння інвестицій (народження проекту). Стадія характеризується великими витратами коштів, власних чи отриманих у борг. На цій стадії проект підлягає різноманітним ризикам. Прибутку немає.
Друга стадія - початок експлуатації проекту. На цій стадії інвестор відчуває великі потреби в банківських позиках чи венчурному капіталі. Звичайно він не сплачує дивідендів. Якщо є прибуток, він реінвестується. Починають діяти ризики, пов'язані з конкуренцією ринку.
Третя стадія - швидке зростання. Підприємство починає диктувати власні ціни на продукцію, проте конкуренція зростає. Рівень продажу збільшується й значно покриває витрати виробництва. Також характерним є високий прибуток, але існує потреба у великих витратах на маркетинг та інвестиціях. Компанія може здійснювати додаткову емісію акцій, але сплачує невеликі дивіденди. Банк, якщо й надає позику, то під високі проценти.
Четверта стадія - стабільне функціонування підприємства. На цій стадії компанія відшкодовує власні борги. Високий рівень конкуренції не дає змоги диктувати ціни, але невисокі витрати уможливлюють отримання середніх по галузі прибутків. Це вже добре відома компанія з хорошою репутацією, яка має великі можливості в отриманні позик та реалізації акцій. У неї добре диверсифікований великий інвестиційний портфель, сплачуються солідні дивіденди, проте немає потреби у великих інвестиціях. На цій стадії компанія має розробляти стратегію запобігання занепаду. Ці заходи, як правило, пов'язані зі значним підвищенням інвестиційної активності. Стратегія "другого народження" передбачає різноманітні заходи - купівлю інших компаній галузі (вертикальне та горизонтальне злиття), купівлю компаній інших
Loading...

 
 

Цікаве