WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЦінні папери → Суб’єкти ринку цінних паперів та їхні функції - Реферат

Суб’єкти ринку цінних паперів та їхні функції - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Суб'єкти ринку цінних паперів та їхні функції
На ринку цінних паперів наявні різні учасники, функції яких визначаються завданнями їхньої діяльності і які, згідно з формами укладання угод на ринку, діляться на три групи.
1. Індивідуальні учасники - фізичні особи, які мають здатність у процесі ринкової взаємодії користуватися правами й виконувати обов'язки (громадяни даної країни, іноземці, особи без громадянства).
2. Інституційні учасники - юридичні особи, які не є органами державно-правового регулювання. Їхні основні риси такі: наявність організаційної єдності; наявність розрахункового рахунка в банку; відокремлене майно; спроможність вступати від свого імені у відносини з приводу цінних паперів. Як інститути зазвичай виступають підприємства, організації, установи, товариства, компанії, фонди, корпорації тощо.
3. Органи державно-правового регулювання - органи законодавчої, виконавчої та судової влади, а також державні, які підпорядковані законодавчій владі (Національний банк України або Фонд державного майна України).
Основними суб'єктами фінансових відносин на ринку цінних паперів є емітенти, інвестори та особи, які займаються професійною посередницькою діяльністю на ринку цінних паперів.
Емітентом цінних паперів може бути держава, представлена вповноваженим органом, юридичною особою та у випадках, передбачених законодавством, фізичною особою (рис. 8.3). Емітент від свого імені випускає цінні папери й зобов'язується виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску.
Рис. 8.3. Емітенти цінних паперів
Держава емітує облігації, казначейські зобов'язання, приватизаційні та похідні цінні папери, приміром, опціони. Прикладом державного опціону може бути право, надане адміністрації приватизованого підприємства на придбання 5-процентного пакета акцій за номінальною вартістю.
На ринку цінних паперів України функції випуску державних цінних паперів виконує Міністерство фінансів, а Національний банк виступає в ролі генерального агента з їхньої реалізації.
Облігації місцевих позик можуть випускати органи місцевої влади. Мета такого випуску - акумуляція вільних грошових коштів населення та юридичних осіб для реалізації певного великого проекту - будівництва моста, розв'язання соціальних проблем, благоустрою тощо.
Вартість цінних паперів, випущених місцевими органами влади (муніципальних цінних паперів), визначається платоспроможністю їх емітента та ринком. Здатність місцевих органів влади виплачувати проценти й додержуватися термінів погашення самого боргу залежить від багатьох факторів:
1) борг місцевих органів влади в розрахунку на душу населення (чим він менший, тим привабливішими є цінні папери цього емітента);
2) величина надходжень із державного бюджету;
3) матеріальне багатство місцевості, на яку поширюється юрисдикція цього органу влади (забезпеченість природними ресурсами, рівень індустріалізації, обсяги сільськогосподарського виробництва тощо).
Емітентами можуть бути юридичні особи - акціонерні товариства, підприємства та організації інших форм власності, банки, інвестиційні компанії та фонди. Акціонерні товариства можуть емітувати як пайові, так і боргові, а також похідні цінні папери. Акціонерне товариство створюється об'єднанням капіталів через випуск акцій, що підтверджують дольову участь кожного акціонера у власному капіталі товариства. Позичковий капітал може формуватися не тільки за рахунок кредитів банків, а й випуском корпоративних облігацій, а також короткострокових боргових зобов'язань типу векселів. Випускає товариство й похідні цінні папери - опціони, ф'ючерси, варанти.
Боргові зобов'язання - облігації, векселі - можуть випускати всі підприємства незалежно від їхньої організаційно-правової форми. Такі зобов'язання забезпечуються матеріальними активами.
Емітент цінних паперів зобов'язаний не рідше як один раз на рік інформувати громадськість про свій господарсько-фінансовий стан та результати діяльності опублікуванням річного звіту не пізніше як через дев'ять місяців року, наступного за звітним; звіт і надсилається тримачам іменних акцій та ДКЦПФР.
Особливе місце серед учасників ринку цінних паперів належить інвесторам (від англ. іnvestor, від лат. invest - вкладати), тобто суб'єктам інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладання власних, позичкових і залучених грошових, майнових та інтелектуальних цінностей в інструменти ринку цінних паперів.
Інвестори можуть придбавати цінні папери від свого імені та за власний рахунок для одержання доходу чи збільшення їхньої вартості або набуття певних прав, що надаються власнику цінних паперів згідно з чинним законодавством.
У ролі інвесторів на вітчизняному ринку цінних паперів можуть виступати: держава; фізичні особи - громадяни України, іноземці та особи без громадянства; юридичні особи України та інших держав. Не можуть бути ними органи державної влади й управління та місцевих органів самоврядування. Але це не стосується Пенсійного фонду, одним з напрямів діяльності якого є вкладання коштів у цінні папери державних органів та акціонерних товариств.
Аналіз здійснення інвестиційної діяльності різними категоріями інвесторів з погляду особливостей її механізму дає змогу поділити всіх інвесторів на два типи - на індивідуальних та інституційних.
Інституційні інвестори, здійснюючи діяльність із залучення коштів індивідуальних інвесторів, які потім вкладаються в цінні папери інших емітентів, справляють великий вплив на функціонування ринку цінних паперів та його активність. Це викликано певними причинами:
1. Інституційні інвестори мають більше коштів, ніж окремо взяті фізичні особи.
2. Індивідуальні інвестори купують цінні папери з власного інтересу, а інституційні намагаються поєднати його зі справами емітента.
3. Саме інституційні інвестори частіше бувають зацікавлені в тому, щоб брати участь у повсякденному управлінні справами емітента.
Найактивнішими інституційними інвесторами є інвестиційні фонди та компанії, комерційні банки, пенсійні фонди, страхові компанії. Менш активні - промислові та торговельні підприємства, компанії, господарські товариства тощо.
Фінансовими посередниками на ринку цінних паперів є юридичні особи, робота яких тісно пов'язана з наданням професійних послуг щодо опосередкування діяльності на ринку емітентів та інвесторів. Посередники повинні мати ліцензію на здійснення своєї діяльності. У більшості випадків вони надають брокерські, дилерські й андерайтерські послуги.
Брокер (біржовий маклер, комісіонер, курт'є, стокброкер) - посередник, який діє за дорученням і за рахунок клієнтів, отримуючи за посередництво комісійні (куртаж). Брокером зазвичай є брокерська компанія. Фізична особа також може здійснювати брокерські функції, якщо зареєструється як підприємець. В обов'язки брокера входить добросовісне виконання доручень клієнта, яким повинна віддаватися перевага разом з угодами самого брокера,якщо він також має право виконувати функції дилера.
Договір комісії з брокером може передбачати можливість використання брокером коштів клієнта, передбачених для
Loading...

 
 

Цікаве