WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЦінні папери → Процес інвестування капіталу та його стадії - Реферат

Процес інвестування капіталу та його стадії - Реферат

Нормальний прогрес продукту в часі
Ця матриця "два-на-два" визначає чотири види товарного ринку, на яких має змогу діяти фірма, "зірки" (висока частка ринку, високі темпи росту ринку), "грошові корови" (висока частка ринку, низький ринковий ріст), "знаки питання" (низька частка ринку, високий ринковий ріст) та "собаки" (низька частка ринку та низький ринковий ріст). Нормальний розвиток продукту в часі починається з потенційно успішного продукту й рухається проти годинникової стрілки, щоб у кінці бути відторгнутим (знятим). Спираючись на цей стратегічний аналіз бізнесового портфеля фірми, пропонується модель розподілу ресурсів, яку наведено на рис. 1.10.
Рис. 1.10. Інвестиційна стратегія
На ньому показано, як такий аналіз допомагає розробити стратегію розміщення ресурсів. Діяльність, яка пропонує високі темпи зростання й можливість досягнення домінування на ринку, є основним напрямом інвестування ("зірки" та "знаки питання").
Коли такого домінування досягнуто, темпи зростання починають зменшуватися й інвестиції спрямовуються лише на підтримання частки ринку. "Грошові корови" стають генераторами для інших ділянок росту. Напрями діяльності, на яких не вдалося досягти якої-небудь значущої частки ринку протягом фази їхнього зростання ("собаки"), стають кандидатами на відторгнення й мають оцінюватися відповідним чином. Будь-які генеровані кошти повинні вкладатися в сектори з високим рівнем зростання.
Наведений вище метод є одним з багатьох, якими можуть скористатися фірми у визначенні впливу стратегії на розподіл ресурсів. Розробивши інвестиційну стратегію, фірма може потім оцінювати окремі проекти на предмет того, чи збігаються вони з довгостроковим стратегічним планом фірми. З цього стає зрозумілим, що оцінка проектів за нестачі капіталу або ранжирування проектів відбувається не тільки відповідно до їхньої норми дохідності. Багато компаній відкидають проекти з високою нормою дохідності, тому що вони знаходяться поза сферою стратегічних інтересів фірми.
Бюджет капіталу має бути тісно пов'язаним з корпоративною стратегією. Отже, кожний проект вносить свій вклад у реалізацію певних елементів цієї стратегії.
Пропозиції з відсівання. Неможливо й небажано здійснювати повномасштабну оцінку інвестиційних можливостей, поки вони чітко невизначені. Процес відсівання є важливим інструментом відбраковування проектів, які з тих або інших причин не варті подальших інвестиційних досліджень. На фазі відсівання звер- тають увагу на таке:
1. Чи збігається інвестиційна можливість з інвестиційною стратегією? Чи потрапляє вона в сектор діяльності, призначеної для зростання, підтримки, відторгнення?
2. Чи достатньо ресурсів (досвіду, коштів та ін.) для реалізації проекту?
3. Чи можливе технічне виконання цієї ідеї?
4. Чи є якісь свідчення на користь того, що цей проект може забезпечити очікувану дохідність?
5. Чи прийнятний рівень ризику проекту?
З огляду на те, що якість інформації, яка використовується за відсівання є, загалом, низькою, немає сенсу використовувати на цьому етапі складний фінансовий аналіз. І, відповідно, простий метод розрахунку окупності часто використовується на цій стадії, тому що він дає змогу зробити наближену оцінку прибутковості й рівня ризику проекту.
Конкретизація. Інвестиційна пропозиція є невизначеною й без-формною, допоки її чітко не визначено. На стадії конкретизації в процесі інвестиційного аналізу детальна специфікація інвестиційної пропозиції виконується з використанням підбірки інформаційних матеріалів, які описують її технічні й економічні характеристики. Для кожної пропозиції розробляється певна кількість альтернативних варіантів, які мають бути деталізовані й оцінені, щоб створити проект, який має найпривабливіші фінансові показники. Навіть на цій ранній стадії виникає потреба розподілу відповідальності. Збирання інформації вже саме по собі потребує спілкування з керівництвом, яке може або підтримати проект, або ж докласти певних зусиль для недопущення його реалізації. Було визначено, що обов'язки й відповідальність відносно реалізації проекту розподіляються й перерозподіляються, допоки не виникне ситуація, яка призводить до неминучої реалізації проекту . Обсяг інформації, яка збирається для оцінки інвестиційної пропозиції, значною мірою визначається інформацією, потрібною для отримання бажаного рішення, легкістю її опрацювання, а також тим, до якої міри особа, що висунула цей проект, буде нести відповідальність за подальшу діяльність, яка ґрунтуватиметься саме на цій інформації .
Класифікація інвестицій. Потрібна інформація та метод аналізу змінюються залежно від природи проекту. Існує така усталена класифікація інвестиційних пропозицій:
1. Заміщення.
2. Скорочення витрат.
3. Розширення або покращання.
4. Нові продукти.
5. Стратегія.
6. Статутна діяльність та благодійність.
Пропозиції із заміщення виправдовуються, перш за все, потребою замінити активи, які вже майже виробилися або потребують надзвичайно високих витрат на підтримання їх у робочому стані. Від заміщення очікується або мале покращання, або ж ніякого. Але ці витрати потрібні для підтримання необхідного рівня виробничих потужностей або якості послуг. Аналіз фахівців-інженерів відіграє найбільшу роль у цих пропозиціях.
Скорочення витрат. Пропозиція зі скорочення витрат має на меті їх скорочення через використання додаткового обладнання або модифікацію наявного. Начальники виробничих підрозділів і спеціалісти повинні регулярно переглядати виробничі операції для виявлення інвестиційних можливостей, які можуть призвести до скорочення витрат.
Пропозиції з розширення та покращання мають відношення до вже існуючих продуктів і спрямовані на збільшення обсягів виробництва; покращання сервісних, дистриб'юторських можливостей, якості продукту чи для підтримки або покращання конкурентної позиції фірми.
Пропозиції відносно нових продуктів стосуються всіх капітальних витрат, які мають відношення до нових продуктів.
Стратегічні пропозиції генеруються на вищому управлінському рівні й охоплюють витрати в нових сферах або там, де вигоду буде отримано поза інвестиційним проектом. Проект може пропонувати негативну чисту теперішню вартість, але в ширшому розумінні створювати багатство. Три приклади демонструють це положення:
(I) Диверсифікація проектів може спричинити ефект переходу компанії до меншризикової категорії (мається на увазі важливість специфічного ризику, як у випадку з компанією, яка контролюється однією сім'єю).
(II) Патент може бути придбано не для використання на фірмі, а для того, щоб його не змогли використати конкуренти.
(III) У разі, коли важко отримати інформацію (наприклад, про іноземні ринки), доцільно побудувати невелике, хай і збиткове підприємство, яке дасть фірмі змогу отримати реальну інформацію й бути готовою здійснити головний інвестиційний проект у найбільш слушний момент.
Статутна діяльність та благодійність зазвичай не дають фінансових надходжень, хоча вони можуть принести фірмі іншу користь. Але головною при цьому є мінімізація витрат для досягнення певних цілей.
Кожна пропозиція повинна бути ранжирована в кожній категорії за такими ознаками, як вплив на прибуток, ступінь її терміновості, а також за ознакою того, чи може її бути відкладено (перенесено).
Критичні пропозиції - капітальні проекти, які повинні бути реалізовані в поточному році для того, щоб уникнути якихось надзвичайних ситуацій або відвернути значні грошові втрати.
Бажані пропозиції - високоприбуткові проекти або проекти, які
Loading...

 
 

Цікаве