WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЦінні папери → Оцінка умов розміщення виробництва - Реферат

Оцінка умов розміщення виробництва - Реферат

поняття "закон досвіду", потрібно зазначити, що в кінці 60-х років XX ст. БКГ підтвердила існування ефекту досвіду стосовно великої групи різних товарів і вивела закон, що стверджує, що "витрати на одиницю продукції за отримання доданої вартості стосовно стандартного товару, виміряні в постійних грошових одиницях, зменшуються на фіксований процент за кожного подвоєння продукції".
Ефект досвіду, що виражається, як правило, у підвищенні ефективності ручної праці, рівня спеціалізації, у впровадженні нових технологій та ефективному використанні обладнання й матеріальних ресурсів, завжди найбільший у фазах життєвого циклу нового товару (уведення, зростання).
Виникає закономірне питання: настільки ефект досвіду відрізняється від ефекту масштабу? Якщо відповідати коротко, ефект масштабу визначається розміром операції, тобто обсягом партії товарів, що підлягають виготовленню, або ділення постійних витрат на більшу кількість одиниць товару дає змогу знизити розміри витрат. Тому ефект масштабу можна розглядати лише як вияв ефекту досвіду, який створює передумови та умови для зниження витрат.
Іншим, не менш важливим аспектом методу аналізу портфеля, запропонованого БКГ, є твердження, що фінансові потреби товарів, що пропонуються на зростаючому ринку, набагато вищі, ніж у товарів, які є на ринках, що стагнують.
Якщо виконується гіпотеза досвіду й життєвого циклу товару, то, як показано на рис. 4.1, можна виділити чотири ринки, для кожного з яких характерні стратегічні цілі й фінансові потреби для випуску товарів:
" "Дійні корови" (повільне зростання й висока частка ринку). До них належать товари, здатні в принципі принести більше грошей, ніж потрібно для підтримки частки ринку.
" "Собаки", або "мертвий тягар" (повільне зростання й мала частка ринку). У них найнеприємніша позиція на ринку. Як правило, у "собак" унаслідок певних умов високі витрати виробництва та мало шансів на збільшення частки ринку, оскільки ринкова боротьба в основному завершена; збереження виробництва таких товарів спричиняє погіршення фінансового становища підприємства; укладення додаткових коштів може тільки позитивно позначитися на скромному існуванні.
" "Знаки питання", або "проблемні діти" (швидке зростання й мала частка ринку). Для підтримки зростання обсягу товарів цієї групи необхідні значні кошти; вони мають шанси на успіх, оскільки ринок не стабілізувався; відмова цій групі товарів у фінансовій підтримці може привести до положення "собак", тому тут існує альтернатива: збільшити частку ринку або скоротити обсяги інвестування.
" "Зірки" (швидке зростання й висока частка ринку). Це, як правило, товари-лідери на швидко зростаючому ринку. Завдяки своїй високій конкурентоспроможності вони приносять значні прибутки, з дозріванням ринку змінюють "дійних корів". Однак для підтримки зростання "зірок" потрібні значні кошти.
У методі БКГ важливим аспектом досліджень є визначення базового ринку, на якому конкурує товар. При цьому керівництво підприємства прагне до того, щоб ринок, з одного боку, не був дуже вузьким, оскільки фірма може стати монополістом, а з іншого - дуже широким, коли фірма може зайняти слабкі позиції.
За результатами досліджень можна скласти різні стратегії та визначити необхідні заходи, спрямовані на скорочення розриву між поточними й майбутніми показниками діяльності фірми. Наприклад, положення товарів у матриці, вказаній на рис. 3.2, дає змогу зробити висновки про позитивні тенденції стратегічної поведінки фірми. При цьому:
" "зірки" повинні зберегти лідерство;
" "собаки" можуть покинути ринок або особливо не виявляти себе;
" "знаки питання" повинні бути інвестовані, незважаючи на свою малу конкурентоспроможність, але для збереження своїх позицій на великому та привабливому ринку;
" "дійні корови" продовжують зберігати свої позиції для отри-мання максимального прибутку.
Отже, портфельний аналіз стратегії розвитку фірми дає змогу якнайкраще розподілити наявні матеріальні та фінансові ресурси на певних ринках і сегментах з урахуванням їхньої привабливості й конкурентоспроможності товару.
Рекомендації, отримані на основі методу портфельного аналізу, мають бути конкретизовані в стратегічних цілях підприємства. При цьому необхідно враховувати ту обставину, що надлишок товарів, які старіють, може призвести до складного для підприємства фінансового становища (навіть при тому, що поточні результати не дають для цього підстав). З іншого боку, надлишок нових товарів, а отже, і нових інвестиційних проектів може негативно позначитися на фінансовому становищі фірми. Тому її керівництво повинне в кожному конкретному випадку врахувати життєвий цикл товару, стан ринків з погляду конкурентності, кількість проектів і можливості інвестування.
Оскільки рекомендації зі стратегії, воснові яких лежить портфельний аналіз, мають загальний характер, підприємства аналізують сильні та слабкі сторони товарів, виготовлених ними й конкурентами. У подальшому, на основі отриманої інформації, можна оцінити конкурентну перевагу товару, запропонованого суперниками на ринку, визначити можливості підприємства в досягненні такої переваги за випуску товарів, сформувати необхідні заходи для нейтралізації конкурентних переваг своїх суперників.
У результаті базові стратегії розвитку підприємства будуть відрізнятися залежно від того, на які переваги вони спираються. Як правило, виокремлюють чотири стратегії маркетингу: проникнення на ринок; розширення ринку; розвитку товару; диверсифікації.
Стратегія проникнення на ринок може ґрунтуватися на інформації, що характеризує місію фірми, основні властивості товару та користь, яку він приносить покупцям, технологію виробництва, що забезпечує високу якість і надійність товару, виконання властивої йому функції.
Стратегічних цілей проникнення на ринок може бути досягнуто як за рахунок розвитку первинного попиту, що властиво фірмам-лідерам, які більше всього виграють від розширення ринку, так і за рахунок збільшення своєї частки ринку залученням колишніх клієнтів, захистом свого становища на ринку та іншими заходами, що забезпечують поліпшення якості й зниження цін на товари або послуги, що надаються.
Стратегія розширення ринку формується для збільшення обсягу продажу за рахунок залучення товарів, які є, на нові ринки або їхні сегменти. При цьому особлива увага приділяється пошуку нових каналів збуту, франшизі, упровадженню в інші регіони країни або в інші держави.
Стратегія розвитку товару передбачає збільшення обсягу продажу за рахунок нових властивостей товару й розвитку товарної гамми, включаючи нові покоління й екологічно чисті модифікації товарів.
Основним напрямом реалізації вказаної стратегії є ефективна товарна політика та аналіз сегментації ринків з урахуванням конкуренції.
Стратегія диверсифікації частіше за все пов'язана з виходом фірми на нові ринки з новими товарами. Цю стратегію застосовують фірми, чиї виробничі можливості незначні й ринок товарів яких знаходиться на стадії спаду. Тому пошук способів розширення виробничих можливостей приводить часом до рішення випускати іншу продукцію.
Безсумнівно, стратегії диверсифікації найбільш ризикові та складні, оскільки підприємствам доводиться повністю оновлювати профіль виробництва й кадровий склад, проникаючи на нові для них ринки.
Стратегія диверсифікації може також бути захисним засобом за зниження попиту на традиційні товари. Переведення виробництва на випуск нових товарів - це один з можливих способів
Loading...

 
 

Цікаве