WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЦінні папери → Оцінка умов розміщення виробництва - Реферат

Оцінка умов розміщення виробництва - Реферат

результаті отримаємо:
Р = С,
де Р - ціна товару;
С - собівартість виготовлення товару (прямі витрати) за прийнятої гіпотези про обсяг продажу.
Зменшення обсягів реалізації товару веде підприємство до збиткового стану. Тому, установлюючи граничну ціну, керівництво фірми дуже ризикує.
За стабільного ринку, який не розширюється, щоб стимулювати попит, доцільно знизити ціну. При цьому необхідно мати у своєму розпорядженні інформацію про те, що собівартість аналогічного товару в конкурентів вища й вони не можуть зменшити ціну без різкого падіння рентабельності.
Така ситуація вигідна для підприємств, які постачають товари з нижчим рівнем змінних витрат, оскільки конкуренти, що займають протилежну позицію на ринку, не в змозі за нею піти.
Ціни, розраховані таким способом, можуть коригуватися введенням деякої надбавки, що враховує прибутковість інвестованого капіталу. Тоді попередня формула може набути вигляду:
Р = СК r / Q,
де К - вкладений капітал;
r - прибутковість вкладеного капіталу;
Q - обсяг продажу товару.
Для оцінки граничних значень можуть бути отримані показники рентабельності продажу та рентабельності за виторгам. Перший показник характеризує точку беззбитковості, другий - ту саму точку беззбитковості, але тільки на одиницю продукції.
Визначити вказані показники можна за умови знання даних прогнозу про обсяг продажу - Q, змінні витрати - С, ціну - Р і постійні витрати - Вп.
Поріг рентабельності, або точка беззбитковості, за обсягом продажу, визначається за формулою:
.
Поріг рентабельності за виторгом визначається за формулою:
.
Отже, з допомогою простих методів можна розрахувати ціну продукції та граничні значення її рентабельності. При цьому, якщо обсяг продажу поменшає, то фірма понесе збитки. Разом з тим, спираючись на аналіз витрат виробництва товарів, підприємству легше орієнтуватися на можливість участі на тому або іншому ринку, де ціна товару визначається попитом і діями конкурентів.
Ціну товару з орієнтацією на попит значно складніше, порівняно з витратами, визначити й виразити кількісно. Щонайбільше фірма може отримати загальне уявлення про форму кривої зміни попиту, який, однак, схильний до коливань, викликаних впливом конкуренції, реклами, зовнішнього середовища, появою товарів-замінників і т. д. Тому фірми збирають інформацію про минулі зміни попиту, витрати, обсяги продажу. У такому разі з'являється можливість зробити калькуляцію вартості товару й визначити ціну. При цьому дуже важливо визначити цінову еластичність, що характеризує чутливість до ціни, і що має змогу в ідеалі розрахувати рівень попиту для різних рівнів цін. Як відомо з економічної теорії, цінова еластичність (?) - це виражена в процентах зміна обсягу продажу товару внаслідок зміни його ціни на 1 %, або:
.
Якщо, наприклад, підвищення ціни веде до падіння попиту, то цінова еластичність негативна.
Знання цінової еластичності дає змогу розрахувати оптимальну ціну продажу, що максимізує прибуток. За монополістичної конкуренції ця ціна задається так:
Ропт = С ? / (1 + ?),
де С - собівартість;
? - цінова еластичність.
Незважаючи на практичну значущість використання цінової еластичності у вирішенні багатьох практичних завдань, її застосовують вельми рідко. Причина полягає в тому, що реальну еластичність можна оцінити за купівлі, тобто після того, як угоду укладено. У той самий час прогнозна цінність еластичності залежить від стабільності умов, у яких проводилося спостереження. Тому її не можна використати для встановлення цін на нові товари, оскільки не завжди можливо оцінити стан майбутнього ринку з його особливостями, конкурентами і, можливо, товарами-замінниками.
Разом з тим з допомогою цінової еластичності можна визначати граничні значення ціни товару, а потім перевірити реакцію групи покупців, щоб вплинути на чутливість у потрібному для підприємства напрямі.
У більшості випадків підприємства використовують не єдину ціну, а набір цін для різних ринкових ситуацій, тобто дискримінацію. Гнучкість цін необхідна їм, щоб максимізувати дохід залежно від попиту, різноманітності покупців і їх ставлення до товару в регіонах, на ринках і т. д.
Вказаний принцип підприємство може реалізувати за наявності в нього надмірних виробничих потужностей і можливостей додатково продати товар без збільшення постійних витрат. У цьому випадку необхідно, щоб покупці, що купують за найнижчою ціною, не могли перепродати товар за вищою ціною на інших ринках.
Отже, одним з основних напрямів маркетингових досліджень є визначення цін на товари й послуги, які, залежно від зовнішніх умов, стану ринку й факторів попиту, витрат, конкуренції, можуть істотно вплинути на ефективність інвестиційного проекту, що реалізується.
Кожна фірма, що реалізує ідею проекту, будує стратегію свого розвитку на перспективу. Як правило, вона виходить із двох фундаментальних посилань:
а) життєвого циклу товару й можливості його продовження за рахунок удосконалення якісних характеристик товару або створення нових товарів;
б) попиту на товар.
Якщо інвестиційний проект має намір упроваджувати багатопрофільне підприємство, то завдання маркетингових досліджень дещо ускладнюється, оскільки, з одного боку, з'являється портфель ринків товару, а з іншого -необхідність ефективного розподілу обмежених ресурсів фірми між різними ринками товару, на яких вона представлена, з урахуванням довгострокових інтересів.
У найбільш загальному вигляді завдання фірми полягає в тому, щоб у поточному періоді розробити можливі сценарії свого майбутнього розвитку та сформувати перелік заходів, що забезпечують досягнення поставлених цілей. Відповідно до вибраного сценарію розвитку фірми, аналізується розрив між досягнутими й бажаними показниками. Якщо його не можна ліквідувати, то сценарій може виключатися з розгляду.
Для цього розроблено різні методи портфельного аналізу з використанням матриць та індикаторів привабливості й конкурентоспроможності. Оскільки розгляд усіх цих методів не є завданням даної роботи, ми обмежимося коротким висвітленням найпопулярнішого методу Бостонської консалтингової групи (БКГ), названого матрицею "зростання - частка ринку". Однією з основних переваг цього методу є знаходження зв'язку між стратегічним позиціонуванням і фінансовими показниками. Причому вибрані робочі гіпотези розвитку фірми виступають як обмеження, що, у свою чергу, за їх реальності, дозволяє сформулювати точний діагноз і розробити рекомендації, які дають можливість керівництву багатопрофільного підприємства зосередити свою увагу на головних стратегічних проблемах розвитку.
У матриці "зростання - частка ринку" використовуються два критерії - темп зростання цільового ринку й частка ринку відносно найнебезпечнішого конкурента.
Квадрат на рис. 4.1 розбито лініями на чотири квадранти, що мають два темпи зростання ринку - високий і низький.
Рис. 4.1. Матриця "зростання - частка ринку"
Лінія, що розділяє ринки з високим і низькими темпами зростання, відповідає темпу зростання ВНП у натуральних показниках або середньозваженому значенню темпів зростання різних сегментів, у яких діє фірма.
Поняття "відносна частка ринку" базується на гіпотезі про наявність позитивної кореляції між часткою ринку й досвідом,
а отже, і рентабельністю. Наприклад, володіння 20 % ринку, коли найближчий конкурент володіє 40 % або 10 %, може привести до абсолютно різних конкурентних ситуацій і наслідків.
Уводячи
Loading...

 
 

Цікаве