WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЦінні папери → Оцінка власних джерел фінансування та можливостей залучення ресурсів для інвестування - Реферат

Оцінка власних джерел фінансування та можливостей залучення ресурсів для інвестування - Реферат

йвідносного розмірів власного капіталу потребує від корпорації нових запозичень у банків та інших кредиторів і зростання витрат з обслуговування боргу. У банків відбувається своєрідне знецінення позичок, оскільки раніше надані кредити, як правило, пролонгуються.
Друга причина пов'язана з тим, що за високого рівня коефіцієнта заборгованості (понад 1) у підприємства зростає потенційний ризик банкрутства. У такій ситуації власники схильні до ризику, вибирають найдохідніші, але ризиковані інвестиції, що не влаштовує кредиторів. Якщо менеджери компанії відмовляються від ризикованих проектів, то це відповідає інтересам кредиторів, але не власників (акціонерів).
Третя причина: якщо під час випуску корпоративних облігацій нові позичкові кошти залучаються на більш вигідних для інвесторів умовах, ніж попередня емісія, то раніше випущені облігації можуть впасти в ціні.
За ринкової економіки існує механізм нівелювання даних протиріч. Широко відомий спосіб - випуск таких фінансових інструментів, які дають змогу власникам корпоративних облігацій стати акціонерами корпорації (облігації, конвертовані в акції, облігації з підписними купонами).
Нарешті, підприємство може проводити політику постійного поновлення позичкових коштів, що залучаються на короткий термін для довгострокового фінансування високоефективних заходів. Тоді під час кожного чергового погашення короткострокових кредитів (разом із процентами) кредитори переконуються в надійності керівництва позичальника.
Нестабільна обстановка на ринку цінних паперів може обмежувати можливості підприємств у використанні пайового й боргового фінансування (за допомогою емісії власних акцій і облігацій). Тому будь-яка компанія (поза екстремальними умовами) не може повністю вичерпувати свою кредитну здатність. Завжди має залишатися резерв для додаткового запозичення коштів, щоб у разі потреби покрити дефіцит грошових коштів кредитом банку без серйозної загрози для свого фінансового становища.
Рівень заборгованості слугує для інвестора чутливим ринковим індикатором для оцінки фінансової стійкості емітента. Висока питома вага позичкових коштів у пасиві балансу свідчить про зростання ризику банкрутства позичальника.
Якщо компанія має у своєму розпорядженні переважно власні джерела коштів, то ризик втрати фінансової рівноваги значно знижується, але акціонери можуть не отримати високих дивідендів. У цьому випадку вони вважають, що підприємство не має на меті максимізувати прибуток, і можуть почати продаж акцій, що належать їм, знижуючи цим їхню ринкову вартість.
Отже, для зрілих компаній, які давно працюють на ринку цінних паперів, нова емісія акцій звичайно розцінюється інвесторами як тривожний сигнал їхньої вірогідної фінансової нестабільності, залучення позичкових коштів - як сприятливий або нейтральний. Тому й рекомендується зберігати резерв фінансової гнучкості, щоб завжди була можливість залучити кредити й позички на прийнятних для позичальника умовах.
На практиці використовуються чотири основних способи зовнішнього фінансування:
1. Закрита підписка на акції. Якщо вона проводиться між колишніми акціонерами, то, як правило, за заниженою порівняно з ринковим курсом ціною. Тому компанія може упустити вигоду (що є потенційною витратою).
2. Відкрита підписка на акції. Акціонери відкритого товариства мають право реалізувати акції, що належать їм без згоди інших його акціонерів. Таке товариство може здійснювати відкриту підписку на акції, що випускаються ним, і провести їх вільний продаж з урахуванням вимог законодавства. Відкрите товариство має право провести закриту підписку на акції, що випускаються ним, якщо така підписка передбачена його статутом і не обмежена правовими актами.
3. Залучення позичкових коштів у формі кредитів і позик (емісія облігацій).
4. Змішаний (комбінований спосіб).
Перший спосіб обмежений у застосуванні через можливий дефіцит грошових коштів у акціонерів або ухиляння їх від подальшого фінансування товариства. Критерієм вибору між другим і третім варіантами є зведення до мінімуму ризику втрати контролю над акціонерною компанією. Позитивні й негативні моменти вказаних способів внутрішнього та зовнішнього фінансування показано в табл. 3.5.
Таблиця 3.5
ПЕРЕВАГИ Й НЕДОЛІКИ ОСНОВНИХ СПОСОБІВ
ПАЙОВОГО І БОРГОВОГО ФІНАНСУВАННЯ1
Спосіб
фінансування Позитивно Негативно
1. Закрита підписка на акції Контроль за акціонерним товариством зберігається. Фінансовий ризик незначний. Акціонери товариства мають переважне право на придбання акцій, що пропонуються іншими його власниками Обсяг фінансування обмежений.
Висока вартість залучення коштів
2. Відкрита підписка на акції Фінансовий ризик істотно не збільшується. Можлива мобілізація значних грошових коштів. Кількість акціонерів товариства необмежена Може бути втрачений контроль над товариством у разі сильного розпорошення акціонерного капіталу. Висока вартість залучення коштів, особливо за звичайними акціями
3. Боргове фінансування (випуск корпоративних облігацій) Контроль над АТ зберігається. Відносно низька вартість залучення коштів (забезпечення позичок майном товариства) Зростає фінансовий ризик. Твердо фіксований термін погашення позички
4. Змішане (комбіноване) фінансування Переважання певних позитивних сторін або недоліків, характерних для зазначених способів (згідно зі структурою джерел формування капіталу)
Як висновок можна сформулювати загальні правила, недотримання яких може призвести акціонерне товариство до втрати фінансової стійкості й навіть до банкрутства:
1. Якщо рентабельність власного капіталу й рівень дивідендних виплат мають для акціонерного товариства невелике значення, що не влаштовує його власників (акціонерів), то вигідніше збільшувати власний капітал за рахунок емісії акцій, ніж брати кредит у банків. Залучення позичкових коштів може обійтися товариству дорожче, ніж випуск акції. Однак можливі труднощі в процесі розміщення акцій на фондовому ринку.
2. Якщо чистого прибутку, що припадає на одну акцію, достатньо (він влаштовує акціонерів), а рентабельність власного капіталу й рівень дивідендних виплат мають велике значення, то вигідніше взяти в банку кредит, ніж збільшувати власний капітал. Залучення позичкових коштів у цьому випадку обійдеться товариству дешевше, ніж збільшення власного капіталу за рахунок додаткової емісії акцій. Якщо в такій ситуації почати емісію
акцій, то інвестори можуть помилково припустити, що фінансовий стан підприємства незадовільний. Тоді може виникнути проблема з розміщенням нового пакета акцій. Їхня ринкова ціна може знизитися, що викличе потребу в борговому фінансуванні.
3. Надійним і перспективним об'єктом інвестування вважаються акціонерні підприємства зі стійким балансом, незначною дебіторською заборгованістю, нормою чистого прибутку на власний капітал, яка зростає останні два-три роки, і незначним коефіцієнтом фінансового ризику.
Loading...

 
 

Цікаве